Перейти к основному содержанию

Посіяти вітер: як інвестори ВДЕ боролись за “зелений” тариф

ср, 09/23/2020 - 11:43

Олег Грамотенко, співвласник та директор компанії "Тесла Енерго"

Трохи більше року тому ринок енергетики почав складну реформу, навколо якої і досі точаться суперечки, учасники ринку дебатують і  шукають компроміси.

Наша компанія ще у 2019 р. зрозуміла, що потрібно готуватися до кризи на енергетичному ринку. Тому не можна сказати, що ми не були готові до подібної ситуації.

Коли минулого року вийшов Закон #2712, який з 1 липня ввів нові правила гри на ринку енергетики, зокрема проведення аукціонів, у засобах масової інформації відразу почали поширюватись чутки щодо можливості виникнення проблем у сфері ВДЕ та інформаційні атаки на “зелений” тариф.

Говорили, що Україна не готова до європейського ринку енергетики, що може виникнути криза. Зрештою, так і сталось... Звісно, якби той закон був вчасно застосований, якби пілотний аукціон було проведено ще восени 2019 р., якби були визначені владою квоти підтримки, то нині не було б такої гострої проблеми у галузі ВДЕ.

Наша компанія попереджала про проблеми та доносила інформацію всім — і у ЗМІ, і до Міністерства енергетики, і до керівника Житомирської обл., але ніхто не звертав на нас уваги. Ми залишились сам на сам із проблемами. Тому ми пильно проаналізували наративи у ЗМІ, які тоді велися, і виважено оптимізували діяльність компанії.

Ми зупинили реалізацію декількох інвестиційних, а також соціальних проєктів, на жаль. Кілька разів звертались з листами до Президента, де повідомляли про проблеми енергетичної галузі країни та пропонували шляхи їх вирішення. Паралельно почали вести публічну діяльність, яка згодом стала гучною та гіперактивною.

Це було відверте висвітлення думок у соцмережах, які докорінно відрізнялись від позиції представників влади. Таким чином ми привернули увагу інших ліцензіатів, компаній та асоціацій. Саме з цього і розпочались перші кроки нашого спільного об’єднання та шалений рух. Кожного дня до нас телефонували все нові та нові вітчизняні ліцензіати й інвестори, які висловлювали підтримку нашої позиції та бажали об’єднатися, щоб разом почати робити ще більш дієві та гучні справи.

Спочатку це були зум-конференції, де всі ділилися ідеями, що саме ми разом можемо зробити, як консолідуватися тощо. Пізніше нас почали підтримувати місцеві ОТГ — вони зрозуміли, які колосальні суми податків перестануть надходити до їхніх бюджетів. Потім проводили публічні прес-конференції. Ми хотіли, аби нас почули влада, уряд, парламент — всі, хто бере участь у підписанні Меморандуму про взаєморозуміння та медіації законопроєкту #3658.

І, знаєте, нас чули, адже ми привертали все більше уваги до цього питання. Найважливіший меседж, який ми хотіли донести, — це поправки до законопроєкту, що були життєво важливими для вітчизняних інвесторів галузі. На цьому етапі ми дали назву нашому об’єднанню — Національний Штаб порятунку ВДЕ. Кожен з учасників Штабу особисто зустрічався з багатьма депутатами. Загалом відбулося близько 130 таких зустрічей.

На них учасники Штабу намагалися пояснити та донести іншу точку зору — не ту, яку показували у ЗМІ, а реальну. Насправді ж ситуація виглядала так: 2008 р. Україна взяла на себе зобов’язання розвивати відновлювану енергетику. До 2025 р. доля “зеленої” енергії в енергетичному міксі має скласти 25%. Держава запрошувала та заохочувала інвесторів вкладати гроші у відновлювальну енергетику країни. Але коли інвестори підписали угоди та взяли кредити у банках підреалізацію проєктів ВДЕ, раптом все змінилося.

Нагадаю, що за 2009-2019 рр. відновлювана енергетика в Україні:

  • залучила в країну €10 млрд інвестицій;
  • оновила електромереж на суму майже €500 млн;
  • створила 30 тис. робочих місць в “зеленій” енергетиці та суміжних галузях;
  • заснувала високотехнологічні підприємства для виробництва обладнання;
  • сплатила 94 млрд грн податків за 10 років існування галузі, з яких за 2019 р. — 20 млрд грн!

Та раптом з нізвідки у бюджеті цілої країни виникла “чорна діра” по розрахунку з інвесторами за “зелений” тариф. У таких ситуаціях зазвичай шукають “козла відпущення”. І у цьому випадку таким “козлом” захотіли зробити саме ВДЕ. Велась цілеспрямована інформаційна кампанія проти “зеленої” енергетики.

На своєму рівні ми могли тільки показувати, що ми, інвестори, готові йти назустріч уряду та зацікавлені у стабілізації ринку. Ми погодилися на реструктуризацію тарифу та одночасно доносили думку про те, що доцільно при цьому продовжити дію “зеленого” тарифу ще на два роки. Цікавим і одночасно неприємним виявився той факт, що на зустрічах депутати висловлювали свою підтримку, казали, що начебто повністю на нашому боці, а при голосуванні результат виявився іншим — ми бачили це по спискам.

Такий приклад вкотре вказує на нашу непрозору систему прийняття політичних рішень, на недосконалу структуру управління, яка давно себе віджила і потребує апгрейду. Проте ми не опускали руки і продовжували активно діяти. Зокрема, за підтримки “Асамблеї Національностей України” організували круглий стіл. За символічним круглим столом зібралися представники Української асоціації відновлюваної енергетики, Асоціації сонячної енергетики України, депутати Верховної Ради, учасники Національного Штабу порятунку ВДЕ. Також були запрошені співробітники посольств держав, представники яких інвестували в проєкти відновлюваної енергетики в Україні.

Після того ми почали робити висновки і задавати собі та один одному питання: “Чи зробили ми все що могли?”, “Чи є ще щось, що ми можемо зробити?”. Так склалось, що майже всі одноголосно висловились щодо необхідності організувати всеукраїнську мирну акцію протесту та йти до Офісу Президента і Верховної Ради, аби закликати Голову держави та народних депутатів сприяти якнайшвидшому вирішенню проблем галузі енергетики. Як сказали, так і зробили.

21 липня відбулась масштабна акція протесту працівників галузі “Україна за відновлювану енергетику!” Приїхали представники з усієї України. Це був останній крок у боротьбі за права інвесторів у ВДЕ. Того дня Верховна Рада розглядала законопроєкт #3658, в основу якого було покладено умови Меморандуму про взаєморозуміння між урядом та частиною інвесторів у відновлювану енергетику.

Перед тим депутати, які відкрито нас підтримували, надали до законопроєкту відповідні поправки, які трохи полегшували долю інвестиційних проєктів. Не всі, але частину з них було взято до уваги — і це великий плюс. Ми за це боролися, і воно того було варте.

Звісно, Україна після цієї реструктуризації тарифу стала менш привабливою для інвесторів. Але ми віримо у краще й надалі продовжуємо розробляти проєкти та шукати інвесторів-партнерів. Хочеться змінювати цей “совковий устрій” і робити країну кращою. Бо хто, як не ми?

ЩЕ ОДНА ТОЧКА ЗОРУ

Олександр Павловський, учасник Національного Штабу порятунку ВДЕ:

— На жаль, наш проєкт будівництва СЕС потужністю 15,5 МВт зупинено повністю. Інвестор написав офіційно, що співпрацю зупинено. Прораховуємо фінансові моделі. Попередньо, дані не вражають, буде важко знайти інвестора під будівництво сонячної електростанції за нових умов. Новий закон зовсім не створює стимулів до формування нових балансуючих потужностей. Команда Національного Штабу розробила відповідні поправки до законопроєкту #3658. Прикро, що вони не були взяті до розгляду. Але вже восени буде розглядатися окремий законопроєкт про балансування. Думаю, що Штаб сприятиме тому, аби цей закон відповідав інтересам як бізнесу, так і держави.

Юліан Пилипчук, учасник Національного Штабу порятунку ВДЕ:

— Нам довелося зупинити девелопмент проєктів загальною потужністю 60 МВт. Основні причини: невизначеність правил гри, неплатежі за вироблену електроенергію протягом шести місяців, негативний інформаційний фон. Новий закон нічого не створює. Він дає “надію” на реалізацію вже початих проєктів, але аж ніяк не на створення нових “з нуля”. Стимули для розвитку балансуючих потужностей відсутні, оскільки не були враховані пропозиції Штабу порятунку.

Автор: Олег Грамотенко

Читайте також

Буржуазно-націоналістична революція в Україні відбулася, панове!

вт, 10/20/2020 - 15:25
Володимир Полевий, головний редактор журналу БІЗНЕС Реформа децентралізації, а особливо її фіскальна частина, подарувала нам неочікувані результати: перерозподіл податків дав поштовх колаборації підприємців на місцевому рівні. Сухі цифри про майже 75% працівників, які задіяні в МСП, та про 60% товарів і послуг, що створюються МСП, нарешті отримали шанс матеріалізуватися в організаційні зміни у суспільстві.

ПУМБ один з перших прийняв рішення для підтримки МСБ

вт, 10/20/2020 - 14:03
Віктор Харковець, керівник з мікрокредитування департаменту малого бізнесу ПУМБ

Тандем на мільйон: Як партнерська програма Kernel трансформує аграрний ринок

пн, 10/19/2020 - 15:53
Сергій Вітер, керівник проєкту Open Agribusiness (Kernel) Україна сьогодні є одним із провідних постачальників сільськогосподарської продукції у світі. Ми маємо всі шанси ще більше розширити свою присутність на міжнародних ринках АПК, адже потенціал для зростання врожайності стратегічних експортних культур досить великий.

Ратификация Стамбульской конвенции потребует изменения законодательства Украины - эксперты

пн, 10/12/2020 - 13:59
В Украине достаточно законов, которые защищают права групп, подвергающихся насилию. Но для выполнения этих законов от власти требуется настойчивость и последовательность, считает управляющий̆ партнер компании "Правовые партнеры» Андрей Доманский.

Бюро кратне: БЕБ і економічна контррозвідка

вт, 09/29/2020 - 13:23
Володимир Полевий, головний редактор журналу БІЗНЕС

Пар і поради: доля ТЕС залежить від реалізації плану скорочення викидів

ср, 09/23/2020 - 12:19
Кшиштоф Роґульскі, директор консалтингової компанії Doradztwo Gospodarcze Krzysztof Rogulski Україна приєдналась до Енергетичного Співтовариства. Це також означає впровадження для великих теплових електростанцій і електроцентралей жорстких європейських нормативів щодо викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Інакше кажучи — впровадження масштабних та дорогих проєктів з екологічної модернізації.