Перейти к основному содержанию

Облились “зеленкою”: ВДЕ витісняють традиційну енергетику, але процес має “побочку”

вт, 10/06/2020 - 12:05

На вітчизняному ринку електроенергії відбуваються значні структурні зміни — стрімко розвивається “зелена" генераця. На жаль, цей позитивний процес має і негативний бік.

За даними “Укренерго”, у структурі виробництва електроенергії частка ВДЕ за півроку збільшилася у 2,3 рази порівняно з першим півріччям 2019 р. За інформацією компанії, це зумовлено інтенсивним введенням в експлуатацію нових потужностей ВДЕ упродовж минулого року та першому півріччі 2020-го, а також зниженням рівня споживання.

Таким чином, частка електростанцій, що працюють на ВДЕ, у загальній енергосистемі України сягнула 8%. Зазначимо, що донині у структурі виробництва електроенергії в країні перше місце належало атомній енергетиці, друге — вугільній, а третє — водній. Втім, зараз на третє місце впевнено вийшла “зелена” генерація.

Проблема в тому, що на розрахунки із “зеленими” електростанціями витрачається понад чверті усіх грошей в енергосистемі України. “У загальному балансі електроенергія з відновлювальних джерел нині становить близько 8%, а обіг грошей — близько 26%. При загальному тарифі 1,30 грн за кВт·год дефіцит грошей для “зеленої” енергетики становитиме 31,4 млрд грн”, — констатує Дмитро Коваленко, член Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).

Така ситуація може призвести до того, що в окремі дні всю електрику, яку споживатимуть в Україні, будуть виробляти “зелені” електростанції. Відтак, доведеться зупиняти атомні та теплові. Отже, зростання частки “зеленої” енергетики зі збереженням чинної моделі розрахунків за “зеленим” тарифом створює на енергоринку дисбаланс.

Тарифний тягар

Держава наразі вже не має достатньо коштів для того, аби повною мірою розрахуватися за своїми зобов’язаннями перед інвесторами, що збудували сонячні та вітрові електростанції. Стрімке зростання інвестицій у “зелену” генерацію обумовлено тим, що свого часу задля стимулювання розвитку альтернативної енергетики держава встановила завищений “зелений” тариф, тобто ціну, яку виплачує за електроенергію власникам сонячних та вітроелектростанцій.

Такі тарифи є вищими за ринкову вартість електрики для того, аби стимулювати розвиток альтернативної енергетики. Водночас їхній завищений розмір призводить до загального здорожчання електроенергії для споживачів. Хай там як, але найвищий у Європі український “зелений” тариф спричинив справжній бум інвестицій у ВДЕ.

Рекордним став минулий рік, коли у створення 4500 МВт “зелених” потужностей було інвестовано €3,7 млрд. Левова частка — 78,5% — це сонячні електростанції (СЕС). “За останні п’ять років загальна сума інвестицій у проєкти “зеленої” електроенергетики склала майже €4,9 млрд!”, — зазначив Юрій Шафаренко, директор Департаменту відновлюваних джерел енергії Держенергоефективності.

За рахунок України 

Завдяки інвестиціям, активності бізнесу, стимулам та освоєнню потенціалу цієї сфери, за 2019 р. Україна піднялася на восьме місце у рейтингу інвестиційної привабливості “зеленої” енергетики країн, що розвиваються. За рік до цього країна займала скромну 63-у сходинку. Такі дані офіційно оприлюднив Bloomberg New Energy Finance.

Аналітичний центр стверджує, що причиною зростання стали реформи енергетичного сектору, привабливі “зелені” тарифи та податкові ставки. Верхні рядки рейтингу традиційно поділили найбільші економіки, що розвиваються: Індія, Чилі, Бразилія, Китай, Аргентина. До них приєдналися Йорданія та Кенія. Також, наголошується у рейтингу, Україна стала причиною того, що європейські країни, які не входять до ЄС, встановили рекорд щодо залучених інвестицій у чисту енергію у розмірі $2,2 млрд. Сума за 2018 р. склала понад чверть від загального обсягу інвестицій у регіон за останнє десятиліття!

Це зростання відбулося переважно завдяки величезному стрибку інвестиційних потоків в Україну, який 2018 р. становив $801 млн. Для порівняння: 2017 р. — $46 млн. При цьому зберігається високий потенціал зростання обсягу інвестицій, оскільки за останнє десятиліття країни Європи, які не входять до Євросоюзу, отримали всього 6% загального капіталу чистої енергії, вкладеного в ринки, що розвиваються.

Загалом же, за даними Bloomberg NEF, 2018 р. в країнах з економікою, що розвивається, було встановлено 107 ГВт відновлювальних джерел енергії. Перше місце серед них посіла сонячна енергія з 66 ГВт, введеними в експлуатацію 2018 р. На другому місці — вітер з 29 ГВт. Сумарна потужність малих ГЕС, біомаси та геотермальних джерел становить 12 ГВт.

“Серед європейських країн Україна — найбільш привабливий ринок. Це результат цілої низки чинників — як об’єктивних, так і суб’єктивних. Високий “зелений” тариф, запізнілий перехід до конкурентного ціноутворення на аукціонах, макроекономічна стабільність у 2017-2019 рр., просте й зрозуміле законодавство, де практично немає місця корупції — ось причини такого стрімкого злету галузі”, — прокоментував результати рейтингу Сергій Євтушенко, керуючий партнер UDP Renewables, компанії у сфері відновлюваної енергетики.

Водночас експерт вважає, що Україна вийшла на свій максимум у цій сфері, на який нині вона здатна. Показники 2020 р. будуть значно скромнішими, і це пов’язано з низкою обмежувальних заходів з боку уряду щодо цієї галузі. Перехід на аукціони, введення відповідальності за “небаланси” істотно відкоригують позиціонування України як перспективного ринку в категорії emerging markets.

І дійсно, нинішній рік виявився часом великих змін для “зеленої” енергетики в Україні. Наприкінці липня Президент підписав законопроєкт #3658, який закріплює ключові положення Урядового меморандуму з виробниками “зеленої” енергетики. Зокрема, цей закон дасть змогу зменшити тариф для сонячних електростанцій на 15%, а для вітрових електростанцій — на 7,5%.

“На практиці це означатиме, що держава та всі українці заощадять майже 7 млрд грн щороку. До 2030 р. Меморандум дасть можливість зменшити обсяг виплат “зеленій” генерації приблизно на €2 млрд”, — зазначив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Нагадаємо: підписанню Меморандуму та прийняттю Закону передували довготривалі та складні перемовини між урядом та інвесторами у ВДЕ. Складність ситуації у тому, що держава фактично порушила свої ж гарантії, надані потенційним інвесторам “на вході”. Зокрема, було обіцяно викупати усю вироблену ними електроенергію, незважаючи на потреби споживача, за визначеним тарифом, який не мав змінюватись.

З одного боку, це дало Україні щонайменше €4 млрд інвестицій та 20 млрд грн податків щороку, з іншого — держава була змушена платити двічі: за “зелену” електроенергію та інші генерації, які були надлишковими, а тому підлягали скороченню.

Зелені королі 

“Десятка” найбільших інвесторів у ВДЕ за 2019 р. заробили на “зеленому” тарифі понад 14 млрд грн. Найбільшими прибутками може похвалитися компанія “ДТЕК ВДЕ” Ріната Ахметова, яка отримала 4,7 млрд грн, контролюючи більше 25% ринку. На другому місці — китайська група CNBM, що 2015 р. отримала свої сонячні електростанції в Україні у “спадок” від імперії братів Клюєвих (компанія Active Solar). Виручка їхніх електростанцій за минулий рік склала 2,9 млрд грн.

Третю позицію зайняли шведські бізнесмени Карл Стурен і Йохан Боден, які до “зелених” інвестицій вклались у завод “Чумак”. У Херсонській області цим підприємцям належать шість вітропарків, загальна встановлена потужність яких 335 МВт. За 2019 р. їхні станції згенерували електрики на 1,67 млрд грн.

Експерти відзначають більшу конкурентність (меншу монополізацію) “зеленого” ринку порівняно з традиційним. Нині в традиційній енергетиці України електроенергію виробляють такі великі компанії, як ДТЕК, “Енергоатом”, “Центренерго”, “Укргідроенерго” та ще декілька гравців.

У секторі ж відновлювальних джерел енергії ситуація радикально інша: тут тисячі власників. Загалом з 2010 р. з’явилося близько 900 компаній, які побудували орієнтовно 1200 електростанцій — від дрібних об’єктів, наприклад, на дахах фермерських господарств, до величезних вітроелектростанцій на 26 черг запуску.

Традиційні джерела

На тлі бурхливого розвитку альтернативної енергетики традиційна, навпаки, занепадає. Найтяжче доводиться атомній енергетиці, що повністю належить державі, на відміну від теплової генерації, підконтрольної олігархам.

НАЕК “Енергоатом”, наприклад, у першому півріччі 2020 р. отримала чистий збиток у розмірі 2,65 млрд грн. Натомість за аналогічний період 2019 р. компанія була у плюсі — 1,11 млрд грн чистого прибутку. “Енергоатом” є оператором усіх чотирьох діючих АЕС України, експлуатує 15 енергоблоків загальною встановленою електричною потужністю 13,8 ГВт, а також Ташлицьку ГАЕС (302 МВт) і Олександрівську ГЕС (11,5 МВт).

“НАЕК кожен місяць отримує збитки в 1 млрд грн у зв’язку з тим, що продає електроенергію за пів ціни на балансуючому ринку. Дешевше не торгувати, ніж торгувати у збиток”, — констатував Денис Шмигаль. В уряді запевняють, що по “атомці” шукають компроміс.

“Ми не відмовляємось від атомної електроенергії. Просто частка ВДЕ буде збільшуватись, а “атомка” поступово вичерпуватиме свої ресурси, адже ми тільки продовжуємо термін експлуатації блоків на 10-20 років, а не будуємо нових”, — зазначав Сергій Масліченко, колишній заступник міністра енергетики.

За словами екс-чиновника, не стоїть мета і закрити вугільні електростанції за три чи п’ять років. Існує довгостроковий план щодо цієї генерації до 2050 р. Урядові розрахунки свідчать: у 2040-вих використання вугілля буде просто невигідним, якщо враховувати всі витрати на екологію. З іншого боку, ВДЕ дешевшає. Тож за всіма прогнозами, ВДЕ з часом економічно обіграють ТЕС.

Вугільна генерація у Європі перебуває під великим тиском. 2019 р. обсяг генерації електроенергії у світі на вугільних електростанціях зменшився на 3%. Ця цифра стала рекордною за останні 30 років. З 2015 р. будівництво нових вугільних електростанцій скоротилося на 84%. За останні три роки 15 країн взяли на себе зобов’язання щодо відмови від вугілля в енергетиці, і понад 130 вугільних станцій з 323 вже закрилися чи оголосили про закриття.

Загалом Європа планує перейти до чистої енергетики у 2050 р. За результатами дослідження Bloomberg NEF, за останній рік собівартість електроенергії (LCOE) для вітроенергетичних і промислових фотоелектричних систем впала на 9% і 4% — $44 і $50 за МВт·год відповідно.

До речі, сусідня Польща має найвищу частку вугільної генерації в структурі енергосистеми серед країн ЄС — 79%. Водночас за останній рік країна створила умови і надала поштовх для розвитку ВДЕ, перш за все завдяки аукціонам, які формують конкурентну ціну на сонячну і вітрову енергію. За найдешевшим сценарієм, розробленим BNEF, в енергосистемі Польщі додається близько 30 ГВт потужностей вітру і сонця, що передбачає €27 млрд інвестицій і дає змогу генерувати майже половину електроенергії (49%) з ВДЕ.

Вугільна генерація при цьому скоротиться до менш ніж третини, натомість генерація ВДЕ збільшиться у понад три рази. Найбільш економічно вигідною для Польщі є вітроенергетика, яка претендує на найвищу частку встановлених потужностей, в комбінації наземних і морських ВЕС.

Виведення з експлуатації вугільних станцій мусить прискорюватися вже найближчим часом не тільки через завершення терміну служби обладнання та невідповідність вимогам щодо викидів, а й через економічний тиск. Старі та менш ефективні станції отримують все менше прибутку, та й загалом прибутковість вугільних станцій у довгостроковій перспективі досить сумнівна.

Дмитро Гриньков

Автор: Дмитро Гриньков

Читайте також

Безготівкова місія: банки підхоплюють бум e-комерс

пт, 10/23/2020 - 16:35
Торгівля переходить в онлайн, а банківникии пропонують нові варіанти безготівкових розрахунків для МСБ

Прискорювачі росту: малих аграріїв почали підживлювати з декількох джерел

пт, 10/23/2020 - 14:14
Малі та середні сільгоспвиробники нині можуть отримувати фінансування за підтримки держави, банків та навіть великих українських агрохолдингів

Реальна віртуальність: онлайн-банкінг стає ще одним полем конкурентної боротьби

пт, 10/23/2020 - 10:20
Банкі наввипередки пропонують мобільні додатки для приватних підприємців. Деякі — навіть з повністю безкоштовним обслуговуванням

UKRAVIT: Інвестиції в клієнта як запорука успішного розвитку

чт, 10/22/2020 - 12:30
За допомогою фінансової програми UKRAVIT Finance українські аграрії отримали доступ до вигідного фінансування своїх виробничих потреб.

Каса допомоги: Як банки підтримали клієнтів МСБ у жорсткий карантин

вт, 10/20/2020 - 13:48
Знайшлося чимало фінустанов, що швидко відреагували на надзвичайні обставини.

Поки всі вдома: Рішення компанії “Датагруп” для віддаленої роботи

пн, 10/19/2020 - 15:47
Завдяки зручним інструментам і технологіям компанії вдалося швидко та ефективно перейти на віддалену роботу з початком загальнонаціонального карантину.