Перейти к основному содержанию

Великий малий: відновлення економіки світ покладає на МСБ

чт, 10/29/2020 - 14:00

Попри руйнівні наслідки коронакризи малий та середній бізнес продовжує тримати економіку країн у всьому світі. Україна — не виключення

Про те, що надії на відновлення економіки після локдауну уряди різних країн покладають саме на малі та середні підприємства, свідчить хоча б безпрецедентний розмір допомоги останнім. БІЗНЕС вже писав про вражаючі масштаби “операції з порятунку” у всьому світі. Поступово бізнес повертається до звичного режиму існування. А по-інакшому не могло і бути: адже на своїх вразливих плечах він продовжує тримати економіку.

Портрет героя

Малі та середні підприємства (МСП) становлять більшість підприємств у всьому світі, особливо значна їхня частка у країнах, які можна віднести до категорії тих, що розвиваються. За даними Світового банку, загальна кількість МСП сягає майже 90%, а працевлаштовано на них понад 50% працюючого населення. І це лише офіційні дані.

За прогнозами Світового банку, до 2030 р. зростаюча глобальна робоча сила потребуватиме створення додаткових 600 млн робочих місць, забезпечити якими зможуть хіба що діючі й новостворені малі та середні бізнеси.

Що ж являють собою ці МСП?

Зазвичай, до них відносять підприємства за різними критеріями: кількість зайнятих працівників, підсумковий баланс, розмір інвестицій тощо. Але найпоширенішою умовою віднесення до того чи іншого класу в статистичних звітах є кількість працюючих в бізнесі та річний обіг й дохід коштів. Останній критерій важливий при оцінюванні того, які саме бізнеси можуть претендувати на програми фінансування ЄС, що спрямовані на розвиток та просування саме МСП.

Отже, за даними Єврокомісії:

  • мікробізнес — підприємства з 1-9 працюючими та річним доходом до €2 млн;
  • малий бізнес — підприємства з 10-49 працюючими та річним доходом до €10 млн;
  • середній бізнес — підприємства з 50-249 працюючими та річним доходом до €50 млн;
  • великий бізнес — підприємства з понад 250 працюючими та річним доходом від €50 млн.

В рамках гармонізації українського законодавства з європейськими нормами Господарський кодекс України з 2012 р. містить аналогічні критерії віднесення підприємства до того чи іншого класу. Відповідно до них, в Україні малими (разом із мікро-) та середніми вважаються 99,9% бізнесів (див. Інфографіку на стор. 8-9). Комерційною діяльністю зайняті майже 7 млн українців, які разом генерують більше 16 млрд грн доданої вартості.

Правда, слід зауважити, що ці дані були актуальними на початок 2020 р. Як зміниться “портрет героя” на початок наступного року, з урахуванням цьогорічної ситуації, дізнаємось згодом.

Принаймні, якщо спиратись на відкриті дані “Опендатабот”, є обережні сподівання, що зміни будуть некритичними: наприклад, з червня поступово збільшується кількість нових зареєстрованих фізичних осіб — підприємців. Зокрема, за вересень приріст склав 0,2% порівняно з серпнем. Загалом же активних ФОПів на цей період налічується 1895 тис. Як підкреслюють податківці, ці цифри свідчать про пожвавлення ділової активності, хоч поки що і на рівні мікробізнесу.

Мінімальний оптимізм

Весняний карантин і літні обмеження суттєво підкорегували також інвестиційні очікування вітчизняних підприємців. За даними опитування Європейської Бізнес Асоціації, у першому півріччі 2020 р. індекс інвестиційної привабливості України становив 2,51 з п’яти можливих балів за шкалою Лайкерта (-0,44 порівняно з аналогічним періодом 2019 р.). Лише 4% опитаних ЄБА бізнесменів вважають інвестклімат сприятливим на противагу 17% таких оптимістів у 2019 р.

Зазвичай, серед проблем, що заважають розвитку сектору МСП, “головують” традиційні — корупція, недосконалі законодавча та судова системи, низький рівень доходів населення тощо. 2020-й додав до цих чинників ще й COVID-19, оцінка наслідків якого щомісяця змінюється.

Тому більшість опитаних підприємців сповнені, радше, песимізму: 44% з них вважають, що у другому півріччі інвестклімат не зміниться, а ще 41% очікують його подальшого погіршення.

Поки що невідомо, як ці суб’єктивні настрої, а також об’єктивні показники, вплинуть на глобальний індекс легкості ведення бізнесу, який щорічно вимірюється за 10 індикаторами і в якому торік Україна покращила свої позиції.

Новий вимір

Кілька років тому в Україні запровадили новий інструмент аналізу економіки — так звану демографію підприємств, яка включає дослідження таких явищ, як “народження” та “смерть” підприємств, їхній вік, період розвитку тощо.

Поки що офіційна статистика в особі Держстату проаналізувала дані за період 2013-2016 рр. Проте вони дають певну уяву про стан справ у нашому бізнес-середовищі: чистий приріст “бізнес-населення” неухильно демонструє негативну динаміку, натомість “смертність” — зростає.

Найбільший відсоток “плинності” фіксується у сегменті оптової та роздрібної торгівлі, будівництві, в сфері адміністративного та допоміжного обслуговування, а також на фінансовому і страховому ринках, де традиційно левову частку займають саме малі та середні підприємства.

Є припущення, що динаміка періоду 2019-2020 рр. буде ще більш показовою. Наприклад, ще наприкінці весни урядом були надані прогнози, що найбільш постраждалими з кризи вийдуть учасники ринку освітніх та культурних послуг, готельно-ресторанного бізнесу, оптової та роздрібної торгівлі, професійних та адміністративних послуг і транспорту. 46% МСБ очікують падіння доходів наприкінці року більше ніж на 60%.

Певні рекомендовані ініціативи, що спрямовані на подолання кризових викликів, поступово впроваджуються (як-от доступ до відносно дешевих коштів), деякі (забезпечення доступу до зовнішніх ринків, наприклад) поки що не реалізовані з низки причин.

Втім, як би там не було, але уряд в особі прем’єра Дениса Шмигаля сподівається на те, що сектор МСБ відновиться вже наступного року, адже він (уряд) продовжує працювати над створенням та розвитком кредитних програм та інших стимулюючих ініціатив.

Натомість експерти закликають перейти нарешті від антикризового управління до структурних реформ. Розпочати хоча б давно обіцяне зниження податкового навантаження та розширення пільг для стимулювання інвестицій та інновацій. Зокрема, знизити ставки податку на прибуток для МСБ або ставки ПДВ для підтримки конкретних галузей.

Над майбутніми реформами слід почати працювати вже зараз, аби завтра не розводити розгублено руками перед апокаліптичною картиною демографічного зрізу бізнес-середовища.

Автор: Юлія Абакумова

Читайте також

Великий малий: відновлення економіки світ покладає на МСБ

чт, 10/29/2020 - 14:00
Попри руйнівні наслідки коронакризи малий та середній бізнес продовжує тримати економіку країн у всьому світі. Україна — не виключення

Код доступності: 5-7-9

пн, 10/26/2020 - 14:38
Запустивши програму доступного кредитування мікро- та малого бізнесу, влада зазнала критики і була змушена змінювати її формат.

Тримай кишеню ширше: де МСБ взяти кредит, якщо банки відмовили

пн, 10/26/2020 - 14:28
Рішення на будь-який смак пропонують фінансові компанії. В Україні бум небанківського кредитування бізнесу.

Безготівкова місія: банки підхоплюють бум e-комерс

пт, 10/23/2020 - 16:35
Торгівля переходить в онлайн, а банківникии пропонують нові варіанти безготівкових розрахунків для МСБ

Прискорювачі росту: малих аграріїв почали підживлювати з декількох джерел

пт, 10/23/2020 - 14:14
Малі та середні сільгоспвиробники нині можуть отримувати фінансування за підтримки держави, банків та навіть великих українських агрохолдингів

Реальна віртуальність: онлайн-банкінг стає ще одним полем конкурентної боротьби

пт, 10/23/2020 - 10:20
Банкі наввипередки пропонують мобільні додатки для приватних підприємців. Деякі — навіть з повністю безкоштовним обслуговуванням