Фонд гарантування вкладів фізичних осіб відтепер гарантує ще й виконання судових рішень

Луї де Булонь, «Суд Соломона», 1710
1433
Луї де Булонь, «Суд Соломона», 1710

Якщо суд постановив відшкодувати банківський внесок за рахунок коштів ФГВФО, громадянам вже не потрібно отримувати виконавчі листи та звертатися до державних виконавців. Фонд на підставі судового рішення, що вступило в силу, внесе інформацію про вкладника до відповідного реєстру для здійснення виплат.

Відповідні положення містить Порядок виконання судових рішень, який нещодавно затвердила виконавча дирекція ФГВФО у зв’язку з набранням чинності нової редакції Закону «Про виконавче провадження».

Існуюча в Україні практика виконання (а точніше невиконання всупереч гарантій ст. 129-1 Конституції) судових рішень привчила людей звертатись до органів державної виконавчої служби. Особливо дивно це виглядає, коли йдеться про виконання судових рішень установами, утвореними самою державою (адже застосування до боржника примусових заходів обумовлено лише його небажанням самостійно виконати рішення суду).

Отже, стягувач мав набратися терпіння і спостерігати за непростим процесом взаємодії державного виконавця та ФГВФО: винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, її пересилання до Фонду, підготовка останнім відповіді держвиконавцю, оцінювання державним виконавцем повноти виконання судового рішення… На «з’ясування стосунків» між державними органами витрачалося чимало часу і нервів.

Відтак, готовність Фонду самостійно виконувати рішення судів без участі державних виконавців є суттєвим прогресом у роботі установи.

А для громадян-стягувачів це є суттєвим спрощенням, яке, крім іншого, дозволить ще й зекономити гроші (один мінімальний розмір заробітної плати віднині треба буде сплачувати як авансовий внесок при подачі виконавчого документа державному виконавцю у разі виконання рішення немайнового характеру).

Така позиція Фонду може бути пов’язана з тим, що затягувати виконання судового рішення для боржників стало економічно невигідно. За новим законом сам факт звернення стягувача до виконавця із заявою про примусове виконання судового рішення автоматично стає підставою для стягнення з боржника виконавчого збору (раніше на самостійне виконання рішення надавалося до семи днів). Крім того тепер на боржника автоматично покладається обов’язок відшкодувати авансовий внесок, який сплачує стягувач при зверненні до виконавця.

І хоча звернення до державного виконавця, як альтернатива, все ж таки залишилась, приклад реакції ФГВФО на зміни в законодавстві про виконавче провадження може бути взятий на озброєння іншими боржниками, і, в першу чергу, державними органами та установами.