Вівторок, 12 червня 2018 09:56

“В нас працюють освіта, інновації та верховенство права. Це — основа економічного зростання”

Мартін Хаґстрьом, Надзвичайний і Повноважний Посол Королівства Швеція в Україні Мартін Хаґстрьом, Надзвичайний і Повноважний Посол Королівства Швеція в Україні

Одна з найбагатших країн Європейського Союзу — Швеція — посідає 11-те місце в переліку країн з найвищим номінальним ВВП на душу населення та дуже високі місця в інших рейтингах, які, наприклад, оцінюють якість життя, освіти, рівні охорони здоров’я, захисту громадських та політичних прав, конкурентоспроможність, ґендерну рівність…

Як країні з населенням менш ніж 10 млн осіб вдалося досягти таких результатів і які інтереси шведів в Україні, — в ексклюзивному інтерв’ю з Мартіном Хаґстрьомом, Надзвичайним і Повноважним Послом Королівства Швеція в Україні

— Економічне зростання Швеції прискорювалось з 2012 р. і досягло 4,1% 2015 р. Це один з найвищих показників в ЄС. Завдяки чому вдається підтримувати це зростання?

 — Гадаю, що фундаментальними показниками розвитку Швеції є стабільні та прозорі умови для ведення бізнесу, що не дуже залежать від “кольору” уряду. Бізнес розуміє, на що орієнтуватися. У нас працюють освіта, інновації та верховенство права. Це — основа економічного зростання, адже в компаній є довіра, вони не бояться складати довгострокові плани і робити вкладення.

Для нас дуже важливим був досвід 1990-х років, коли ми пережили глибоку духовну кризу в економіці. Я саме закінчив школу, тому добре пам’ятаю, як все швидко змінилося. До цього здавалося, що все було добре, але потім державні фінанси істотно скоротилися, банки опинилися на грані банкрутства. Деякий час ключова ставка центрального банку складала 500%. Підвищився рівень безробіття. Криза стала приводом для глибоких реформ у банківській системі, у сферах державних фінансів і державного регулювання. І завдяки цим заходам 1993 р. ставка становила вже 11%.

Зараз центральний і місцеві бюджети, пенсійна система разом узяті мають досягати профіциту в 1% протягом кожного кон’юнктурного циклу. Це сприяє стабільності базових показників, завдяки чому ми змогли, наприклад, істотно скоротити державний борг.

В цілому, це створює стабільний клімат для бізнесу. Протягом останніх років економічне зростання Швеції становило близько 3%. До того ж Швеція є частиною європейського ринку.

ДОСЬЕ
Мартін Хаґстрьом,
Надзвичайний і Повноважний Посол Королівства Швеція в Україні Мартін Хаґстрьом прибув до Києва у вересні 2016 р. Є кадровим дипломатом. Впродовж 2013- 2016 рр. працював Послом з питань Східного партнерства в Міністерстві закордонних справ Швеції. До цього був керівником відділу Східної Європи МЗС Швеції. Ще раніше працював у різних дипломатичних установах, зокрема в Постійному представництві Швеції в Європейському Союзі та в Генеральному консульстві Швеції у Санкт-Петербурзі. Перш ніж почати роботу в дипломатичній службі, пан Хаґстрьом зробив кар’єру журналіста

 — Це здебільшого заслуга державних компаній чи приватного бізнесу?

 — У нас сильна традиція взаємодії роботодавців, приватного бізнесу, держави та профспілок. Це запорука стабільності, інвестицій та інновацій.

 — Деякі економісти вважають, що двигуном “шведського дива” є внутрішній попит. Що його живить: державна політика стимулювання чи міграційні процеси?

 — Я б акцентував увагу на інших аспектах. Дуже важлива особливість Швеції — це прагнення до ґендерної рівності. В нас найвищий показник зайнятості жінок серед країн Євросоюзу — 80%. Завдяки цьому в нас найвищий рівень працевлаштування загалом. Те, що жінки нарівні з чоловіками беруть участь в економічних процесах, створює більше можливостей для країни й для самих жінок. У посольства багато проектів в цій сфері. Зараз ми відчуваємо розуміння українського уряду, що є зростаючий інтерес до цієї тематики з точки зору розвитку економіки. Саме так починалося і шведське прагнення до рівності.

Ще один цікавий аспект для України — децентралізація. У Швеції дуже високий рівень децентралізації, у муніципалітетів багато повноважень. Майже всі податки на доходи залишаються місцевим регіональним бюджетам, тому вони дуже зацікавлені в економічному розвитку й орієнтуються на інновації та створення хороших умов для бізнесу.

В Україні також відбувається процес децентралізації, і вже помітно, що на місцях думають про те, як розвиватися локально, а не сподіваються лише на центральну владу. Ми беремо участь у різних проектах з підтримки децентралізації в Україні виходячи з власного позитивного досвіду.

 — Що це за проекти?

 — В цілому, наша підтримка України, $30 млн на рік, включає підтримку реформ й гуманітарну допомогу. Децентралізація займає важливе місце в нашій програмі підтримки. Євросоюз вже делегував Швеції €30 млн для реалізації проекту в цій сфері. За програмою ULEAD з Європою наш найбільший проект — створення ЦНАПів. Ще один проект у сфері децентралізації охоплює галузь освіти, де ми співпрацюємо з Міністерством освіти і науки України та з муніципалітетами Швеції. Крім децентралізації ми працюємо у сфері підтримки інклюзивного економічного розвитку, екології, підтримки державного і недержавного сектора, в тому числі незалежних ЗМІ, ґендерної рівності, миру і проектів на сході України.

18 1

 — Близько 90% продукції у Швеції виробляють приватні компанії, такі як Ericsson AB, Alfa Laval Group, IKEA… В Україні наразі у державній власності все ще залишається велика частка підприємств. На вашу думку, держава не є ефективними господарем?

 — У Швеції зараз у державній власності всього 48 компаній. Було більше, але під час кризи 1990-х років держава вирішила багато компаній приватизувати. Шведські державні компанії працюють на ринку і мають підпорядковуватися ринковим правилам, приносити прибуток державі. Держава діє, як будь-який інший власник, тож для нас форма власності — не найважливіше. Питання в тому, чи прозоро працюють компанії, чи приносять прибуток, чи діють вони за правилами ринку і чи не створюють складнощі для приватних компаній. Тобто, відповідаючи на ваше запитання, слід звернути увагу передусім на ефективність корпоративного управління.

 — Швеція має найвищий рівень зайнятості в ЄС (82%) та нижчий за середній показник ЄС безробіття. Чим це обумовлено?

 — Високий рівень зайнятості у порівнянні з іншими країнами обумовлений насамперед тим, що в нас працевлаштовані багато жінок. Для тих, хто народився не у Швеції, показник нижчий. Особливо це стосується людей, які не мають необхідної освіти, тому в Швеції ми багато працюємо в галузі освіти та перепідготовки. У вересні цього року в нас відбудуться вибори, і, незважаючи на високі показники, питання підвищення рівня працевлаштування залишається важливим у виборчих кампаніях.

 — Торік обсяг шведських інвестицій в економіку України збільшився до $353,6 млн. Зараз в нашій країні присутні понад 100 шведських компаній. Що їх цікавить в Україні?

 — У нас спостерігається хороша динаміка — приріст як експорту, так і імпорту, інвестицій. Минулого року шведський експорт в Україну був удвічі більшим, ніж 2014 р. Український експорт до Швеції торік був рекордним. Водночас варто звернути увагу на те, що загальний обсяг торгівлі порівняно невеликий. Хоча шведський експорт в Україну і збільшився вдвічі, він все ще залишається на рівні експорту в Ісландію, хоча в України можливостей набагато більше. Гадаю, це спадщина проблем і криз на українському ринку протягом останніх десятиліть. Наприклад, один з наших банків перестав працювати з фізособами, інший 2012 р. покинув український ринок. Але якщо дивитися на динаміку, то вона позитивна, і це головне. У великих шведських компаній вагома присутність на ринках Польщі, Латвії, Естонії, їм було б логічно активніше працювати з Україною. Тому ми щороку організовуємо в Україні бізнесфоруми. Цього року будемо орієнтуватися на теми децентралізації, державних закупівель, які працюють через ProZorro з регіонами та муніципалітетами. Для шведських компаній дуже багато можливостей в цих сферах.

"Основними, фундаментальними показниками розвитку Швеції є стабільні та прозорі умови для ведення бізнесу, що не дуже залежать від “кольору” уряду"

— Як, по-вашому, почуваються шведські компанії в Україні? Багато міжнародних компаній покинули Україну. Чи є в них зараз інтерес і сфери для розвитку?

 — Наші компанії дуже позитивно дивляться на свої можливості, на інвестиції, вони сподіваються на приріст прибутку. Останні чотири роки для них були схожі на “американські гірки”, але шведські компанії не покинули ринок.

Ви, напевно, чули про компанію Westinghouse Electric, яка продає паливо для українських атомних електростанцій. Це хороший крок у розвитку наших двосторонніх відносин. Також варто згадати зростання ринку мобільного зв’язку, де є великий гравець Ericsson. Компанія SKF — ще одна велика інвестиція в Україну. Є ще фабрика Electrolux в Івано-Франківську.

Нашими форумами ми хочемо залучити нові шведські компанії, яких немає в Україні. Торік на форумі було багато нових компаній. Чекаємо, що і цього року так буде.

Основна проблема для підприємців, і не лише шведських, — низька поінформованість про ситуацію в Україні. Ті, хто вже тут, добре знають, що відбувається в країні. Ті, хто ще не прийшов сюди, володіють більше інформацією про проблеми країни, а не про її перспективи. Логіка ЗМІ така, що увага завжди загострюється на проблемах. Російська агресія в Україні висвітлюється в пресі найбільше, і це створює враження, що тут небезпечно.

Україна територіально знаходиться близько до Швеції, всього у двох годинах льоту, і на це варто звернути увагу шведським підприємцям.

— В Україні довго і багато говорять про прихід IKEA. Коли ж, нарешті, це станеться? І які шведські компанії мають інтерес до нашої країни?

 — Ми теж цього чекаємо. Ще про свій прихід оголосила компанія H&M. Це дві дуже важливі компанії у Швеції, певною мірою творці моди. Вони дуже активні у сферах соціальної відповідальності, створення хороших умов для працівників і дбають про екологію. Досвід IKEA і H&M буде важливим для багатьох компаній, які ще не зайшли на ринок України. Не моя задача оголошувати про плани компаній, вони самі це зроблять, коли все буде готово. Але я знаю, що для IKEA, як і для інших компаній, залишається дуже важливим питання дотримання прав інтелектуальної власності. В Україні є багато компаній, що працюють під логотипом IKEA, але не мають до неї жодного стосунку. І дуже важливо це питання вирішити.

 — У H&M не дуже хороші фінансові результати. Вони закривають магазини по всьому світу. Наскільки Україна буде цікава цьому бренду, в якого результати зараз не найкращі?

 — Це, звичайно, їхнє рішення, але я впевнений, що Україна дуже приваблива для H&M. Вони нещодавно відкрилися в Грузії, чим викликали там величезний інтерес. Упевнений, в Україні їхні товари також будуть користуватися великим попитом.

 — Протягом останніх років торговельно-економічні відносини між Україною та Королівством динамічно розвиваються. Швеція є найбільшим торговельним партнером України в Північній Європі. В яких українських товарах зацікавлена Швеція? Що найбільше експортується з України до Швеції?

 — Ми імпортуємо вироби з дерева, меблі, промислове обладнання. На полицях Швеції з’явився мед з України. Динаміка хороша, але обсяг експорту маленький. Я думаю, що, наприклад, компанія IKEA може сприяти експорту не лише до Швеції, але й до інших країн. Один з популярних і цікавих видів експорту — це експорт послуг ІТ-сектора. Є компанія Sigma Software, яка тут працює та розвивається. Ericsson займається R&D у Львівській області. Я був там два тижні тому, це дуже цікаво. У нас ще є перспективний проект Open Trade Gate Sweden. Швеція залежить не лише від експорту, а ще й від імпорту, і в нас є державна програма його підтримки. Для бізнес-форуму підготована спеціальна програма, орієнтована на Україну. Там буде інформація для українських виробників про те, як можна почати експорт до Швеції, конкретна інформація, як отримати необхідні документи, знайти партнерів тощо. Після участі в такого роду проекті українські виробники самі зможуть зрозуміти, який їхній продукт буде цікавий для Швеції. Великий плюс: якщо компанія може експортувати до Швеції, то вона може експортувати й в інші країни Євросоюзу завдяки Угоді про асоціацію з ЄС.

 — Можете назвати три ключові фактори, які треба знати компаніям, що хочуть вийти на шведський ринок?

 — Головне, що у шведів позитивне ставлення до України, симпатія і солідарність, тож український бренд матиме переваги на шведському ринку. Друге — це екологія, яка дуже важлива для шведів. І третє, про що я вже говорив, це зона вільної торгівлі, яка означає, що, відкривши ринок Швеції, ви відкриваєте весь європейський ринок.

 — Нині Швеція будує економіку, в якій немає паперових грошей — лише безготівкові розрахунки. Чим готівка заважає економіці? І в чому перевага для громадян країни?

 — Цей процес просувався споживачами. Не було якогось спеціального рішення влади. Шведський споживач дуже відкритий до нових технологій та інновацій. І дійсно, готівка використовується все менше, особисто у мене ніколи її немає в кишені. У будь-якому кіоску і між людьми можна розплатитися карткою або за допомогою додатків на мобільному телефоні. Можливо, це іноді викликає складності для туристів, але для шведів це нормально і зручно. Електронні грошові потоки безпечніші. Цікаво те, що перші паперові гроші в Європі були надруковані в Швеції 1661 р., а зараз ми перші від них поступово відмовляємося.

— Вперше з часів “Холодної війни” у Швеції створено новий полк, включно з танковим корпусом. Він буде розміщений на Готланді. Причиною стала агресивна поведінка Росії. Наскільки шведи стурбовані можливою агресією Росії?

 — Я не думаю, що шведи загалом хвилюються з цього приводу, але, як будь-яка країна, Швеція повинна мати надійний захист, і ми постійно над цим працюємо. Військова частина, про яку ви говорили, була закрита 2004 р., але її знову відкрито цього року. Це один з кроків Швеції після переоцінки загальної ситуації з безпекою в Європі, і це пов’язано в тому числі з війною в Грузії 2008 р. і російською агресією проти України.

 — Що Україні, на вашу думку, потрібно перейняти у Швеції?

 — Ми активно підтримуємо реформи в Україні, нам важливо, щоб Україна була успішною політично, економічно. Ми ділимося досвідом там, де вважаємо, що є чим ділитися, це, наприклад, ґендерна рівність, децентралізація, прозорість роботи державних інститутів, незалежні засоби масової інформації.

 — Як ви себе почуваєте в нашій країні? Чи подорожували по Украї ні? Що найбільше вразило?

 — Мені тут дуже цікаво працювати, у наших країн дуже добрі двосторонні відносини. До цього я працював у Міністерстві закордонних справ Швеції, у Брюсселі, у генконсульстві Швеції у Петербурзі — працював або зі Східною Європою, або в Східній Європі протягом 16 років.

Я багато подорожую, був хоча б проїздом у всіх областях, крім Чернівецької та Сумської, але це питання цього року. В дорозі я намагаюся зустрічатися не лише з офіційними особами, а й з місцевими активістами. Найбільше вражають дуже активні громадяни, які хочуть щось поліпшити і змінити у себе в місті, області, країні. Це справжня сила України. Є тенденція, що найактивніші їдуть до Києва, але децентралізація сприятиме тому, що більше активних людей залишатимуться і розвиватимуть свої регіони.

 

Дополнительная информация

  • Автор: Ірина Чернявська
Прочитано 1004 раз
Авторизуйтесь, чтобы получить возможность оставлять комментарии
ШАРЖІ 
« June 2018 »
Mon Tue Wed Thu Fri Sat Sun
        1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30  
КОЛУМНІСТИ БІЗНЕСУ

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з найцікавішими та актуальними матеріалами.