Понеділок, 05 листопада 2018 14:40

Всевидяче око. Історія одного українського стартапу

Фото: Depositphotos Фото: Depositphotos

Вашій увазі історія українського стартапу, що, створюючи інтелектуальні рішення для агросектора, залучив інвестиції європейських та американських фондів.

Сучасним фермерам вже давно не треба розраховувати початок робіт за древніми календарями та прогнозувати врожай за народними прикметами. Наука надала агровиробникам сучасні та більш-менш надійні інструменти. Проте і їх час оновлювати та переглядати. Тренд на точне землеробство передбачає використання меншої кількості ресурсів з більшою ефективністю. З огляду на глобальні зміни клімату, екологічні проблеми та зростання потреби у продовольстві попит на вирішення цих завдань лише зростає. І тут відкриваються величезні можливості для систем аналізу великих даних та інтелектуальної розробки рекомендацій.

Через інкубатор до янголів

Український агростартап AgriEye розпочався в Інкубаторі відкритих даних 1991. Компанію заснували Андрій Севрюков, який зараз обіймає посаду CEO, Роман Кравченко, Олександр Криворучко та Іван Балашов. Їх об’єднала ідея створити доступний інструмент для фермерів — комплексне технологічне рішення на основі дистанційного зондування та системи автоматизації прийняття рішень. Простіше кажучи, це мала бути система, яка дозволяла б детально вивчати стан сільськогосподарських угідь, аналізувати дані та розробляти на їхній основі прогнози та рекомендації.

2016 р. AgriEye пройшов тримісячну програму в 1991 Open Data Incubator та майже одразу потрапив до списку десяти кращих стартапів року за версією Української асоціації венчурного та приватного капіталу (UVCA). Розвитку проекту посприяли і так звані ангельські інвестиції. Як повідомлялося у ЗМІ, першим інвестором компанії став Олексій Свирид, пов’язаний з групою компаній EasyPay. Всі деталі угоди не розголошувалися, але відомо, що в обмін на міноритарну частку у стартапі бізнесмен вклав $150 тис., які мали виплачуватися у декілька траншів. При цьому, за деякими даними, на той момент оцінка AgriEye складала близько $1 млн. Як говорив тоді в одному з інтерв’ю СЕО стартапу Андрій Севрюков, прихід інвестора означав для команди не лише фінансову підтримку, а й можливість бізнес-партнерства. Адже короткострокова мета компанії була вельми амбітною: протягом трьох років відвоювати мінімум 20% ринку інтелектуальних рішень для сільського господарства.

БІЗНЕС. Врожайний гаджет. Сучасні технології на службі у аграріїв

 

Після інкубатора 1991 український агростартап потрапив до американського Starta Accelerator, що оперує невеликими інвестиціями та надає молодим компаніям по $40-50 тис. Завдяки цьому команда потрапила на три з половиною місяці до Нью-Йорка, отримавши вихід на американський ринок органічного землеробства.

Після повернення з Америки влітку 2017 р. AgriEye отримав ще один поштовх для розвитку. Компанія пройшла конкурс серед майже тисячі стартапів з усього світу та потрапила у short-list акселератора Katapult. Таким чином, українці стали одними з 12 резидентів тримісячної акселераційної програми, що проходила в столиці Новегії Осло. Завдяки цьому агростартап отримав черговий раунд інвестицій. Слід зауважити, що максимальна сума, яку Katapult зазвичай вкладає у команди, може різнитися від програми до програми. Наприклад, стартапи, що потраплять до акселератора взимку 2019 р., отримають $150 тис. Крім того, Katapult надає менторську підтримку та доступ до подальших інвестицій для успішних проектів. При цьому, за словами Андрія Севрюкова, частина команди поїхала до столиці Норвегії, щоб готувати компанію до масштабування, а інша частина — залишилася запускати пілотні проекти. “За весь час існування проекту інвестиції склали близько $350 тис. від двох фондів — Katapult impact та Starta. Передпосівних інвестицій не було”, — зазначив СЕО проекту.

Спочатку була камера

AgriEye націлений на глобальний ринок, просуваючи свій продукт у США, Південно-Східній Азії та Європі. За словами Андрія Севрюкова, у найближчому майбутньому до списку країн додадуться Бразилія, Аргентина, Колумбія, Норвегія, Литва та Латвія.

Проте варто визнати, що на самому початку перші розробки компанії не знайшли відгуку на ринку. 2016 р. серед напрацювань AgriEye була лише спеціальна мультиспектральна камера, за допомогою якої можна було оцінювати декілька параметрів якості ґрунтів. Клієнтів шукали серед українських фермерів та агрохолдингів, але швидко стало зрозуміло, що сама по собі камера їх не надто цікавить.

Згодом до “набору” AgriEye додався безпілотник. Дрони команда збирала самотужки на базі open source-платформи ArduPilot. Відкритий код дозволяв розробляти прошивку для специфічних потреб продукту. Так само модернізували і хардверну частину дронів, адже повноцінна розробка літальних апаратів “з нуля” була компанії не по кишені.

“Зараз на ринок вийшли усі версії продуктів, наша компанія пройшла через декілька пілотів. Спершу був дрон, який просто сканував поля, потім була Data Science-платформа, що агрегувала дані лише з дронів та допомагала їх розпізнати, — розповів пан Севрюков. — Після цього з’явилася комплексна система, до якої згодом додався штучний інтелект. Зараз вона збирає дані з декількох супутникових систем, з погодних станцій, об’єднує їх, аналізує штучним інтелектом і “каже”, що відбуватиметься далі. Також система підказує фермерам, як удобрювати, захищати рослини, як їх поливати, щоб не шкодити ґрунтам”.

Так AgriEye перетворився на складний продукт, що дозволяє проводити дистанційне зондування полів, збирати статистику та робити аналітику. Проте основним продуктом все ж залишається “око” — камера, за допомогою якої власне і збирається інформація для точного землеробства. Швидкість та автономність сканування забезпечують дрони, які за день можуть охоплювати близько 2 тис.га. “Мозок” системи — це геоінформаційна хмарна платформа, де зберігаються та обробляються зібрані дані.

БІЗНЕС. Що буде з українською землею? Поле варіантів

 

Передбачається, що вартість камери становитиме близько $400. Вартість обробки даних вираховується в залежності від площі сканування. Крім того, для клієнтів компанії існує тестовий період використання продукту. За цей час фермер може безкоштовно отримати аналітику за основними параметрами, наприклад за типом ґрунтів, вологістю, а також прогноз врожайності, температурний режим на території господарства тощо. А от доступ до рекомендацій щодо використання цієї інформації клієнт отримує вже на платній основі.

Довга дорога на зліт

Передусім AgriEye розробляє рішення для малих та середніх фермерських господарств, які займаються органічним або інтенсивним землеробством та хочуть ефективніше використовувати свої ресурси. При цьому у фокусі залишаються країни, де фермерство ще не поглинули технології. “Ми зараз націлені на ринки, що розвиваються, і прагнемо бути або безкоштовними, або дуже дешевими в країнах, де у цьому є потреба”, — зазначив пан Севрюков.

Попередні версії продукту дозволяли підвищити ефективність ведення господарства на 12-15%. Зараз цей показник може перевищувати 100%. “Зараз система може дати більше 100% завдяки переорієнтації, — пояснив Андрій Севрюков. — Підвищити ефективність фермерів на ринках, що розвиваються, доволі просто. Потрібно лише дати їм кредит на покупку сучасної техніки. Після цього вони витрачатимуть на обробку землі дві години замість 8-12, а вільний час витрачатимуть на освіту”.

БІЗНЕС. АРМА: що відбувається з активами після їх арешту?

 

Власне, ідея доволі проста. Агровиробники — не єдині, кому потенційно цікава інформація, яку збирає AgriEye. Тому стартап вирішив не зосереджуватися лише на b2b і запропонувати партнерство страховим компаніям, банкам та іншим компаніям, що так чи інакше співпрацюють з аграріями. Система дистанційного зондування дозволяє краще оцінити стан та перспективи того чи іншого господарства та допомагає банку надати кредит фермеру на вигідних умовах. Тому наразі AgriEye вже має спільні проекти з двома американськими хедж-фондами та українським “OTP Банком”. Також відомо про переговори з “Райффайзен Банком Аваль”, Укрсиббанком, Bank of Cyprus та НБУ.

Але допомога зі швидким та надійним кредитуванням для фермерів з ринків, що розвиваються, — це мета на середньострокову перспективу. У майбутньому AgriEye хоче посприяти створенню прозорого та ефективного ринку зерна. “У планах на довгострокову перспективу — перетворення на платформу на розподіленому реєстрі. Ідея в тому, щоб зробити прозорий ринок зерна, — пояснив Андрій Севрюков. — Життя фермерів та їхні бізнес-процеси все ж таки вибудовуються в залежності від ринку. Тому ми хочемо вибудувати прозорі взаємозв’язки за транзакціями за допомогою смарт-контрактів, які описуватимуть весь ланцюжок поставок — від зернятка, яке поклали у землю, і до врожаю, який приїхав до покупця. Але наша глобальна мета — допомогти фермерам нагодувати світ”.

Текст Валентина Дудко

Журнал БІЗНЕС: ПЕРЕДПЛАТА ТРИВАЄ

Дополнительная информация

  • Платний матеріал: 0
Прочитано 441 раз
Авторизуйтесь, чтобы получить возможность оставлять комментарии
NOT ROOT---counter < 0 ---not Root, not-buy, counter fail---9---0

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з найцікавішими та актуальними матеріалами.