1920х200 brand 23opt

Понеділок, 28 січня 2019 17:39

У пошуках взаємодії: Як прошла зустріч БІЗНЕСу з українськими експортерами

БІЗНЕС провів зустріч з експортерами та представниками державних органів, відповідальних за зовнішньоекономічну діяльність. Розмову вели практики, а не теоретики, тому подекуди спокійної бесіди не виходило — було гаряче

 Звинувачення, скарги, реальні кейси від експортерів і, зрештою, визнання необхідності налагодження взаємодії бізнесу та влади у просуванні експорту — все це можна було побачити і почути на зустрічі БІЗНЕСа з експортерами та представниками влади, що відбулась 15 січня. Важливість теми експортного потенціалу країни побічно підтверджує той факт, що захід відвідали всі гості, які попередньо погодились взяти участь. Для буденного київського ранку це — фантастика, бо зазвичай добре, якщо приходить половина запрошених.

Компанії-експортери представляли Ольга Печаєва (“Лекхім”), Олександр Громико (KTD Group), Інеса Богуш (ТМ “Три Ведмеді”), Світлана Будяк (FreeWay Logistics Group), Михайло Макаренко (Lantmannen Axa), Вероніка Штурма (“Ергопак”), Сергій Сидорчук (“ІНГО Україна”) та інші. Досвідом просування експорту з боку держави ділились Мар’яна Каганяк, радник міністра економічного розвитку і торгівлі та екс-голова ДУ “Офіс з просування експорту України”, Борис Соболєв, екс-заступник секретаря РНБО, Максим Марущак (Укрексімбанк), Ольга Трофімцева, заступник міністра агрополітики з питань євроінтеграції, та Аліна Шишкіна, директор Департаменту розвитку експорту Мінекономрозвитку.

Приймали гостей Олексій Чуєв та Володимир Чеповий, співінвестори проекту “БІЗНЕС 100”, Святослав Дубина, керівник проекту “Український Бізнес Хаб в країнах Арабського світу”, та Ольга Мартинюк, координатор цього ж проекту. Модератором цієї, без перебільшень, жвавої дискусії виступив головний редактор журналу БІЗНЕС Володимир Полевий.

Досягнення і п’ять перешкод

Орієнтація на зовнішні ринки змушує українського виробника виходити з тіні та ставати “білим”. Таку цікаву ідею було висловлено на початку зустрічі. Незважаючи на те що значна частка української економіки перебуває в тіні, “білих” виробників товарів та послуг стає дедалі більше саме завдяки експорту.

Аліна Шишкіна розповіла, що, за оцінками Мінекономрозвитку, торішнє зростання експорту оцінюється на рівні 9,9-10%, або $3,6 млрд, імпорту — на 17%, або $6,8 млрд. Однією з великих проблем українських компаній, особливо з сегмента малого та середнього бізнесу, вона назвала надмірні побоювання щодо складності зовнішньоторговельних операцій. Пані Шишкіна порекомендувала всім експортерам-початківцям звертатись до ДУ “Офіс з просування експорту України”, де можна отримати поради і консультації.

Керівники компаній-експортерів в один голос скаржились на протидію українському експорту в країнах — членах Митного союзу. Хоча деякі держави, що підписали цю угоду, намагаються зберегти видимість незалежності, неофіційно всі визнають, що український експорт блокує РФ. Українські успіхи у зовнішній торгівлі сприймаються Росією вкрай негативно. Через вплив представників РФ Україна також зустрічає шалений опір в країнах Африки, Азії, Середнього та Близького Сходу.

Крім зовнішньої протидії експорту заважають і внут­рішні чинники. Максим Марущак, керівник напрямку прямих продажів управління корпоративного бізнесу Укрексімбанку, назвав п’ять основних перешкод експорту:

  1. Надмірне державне регулювання експорту — для здійснення ЗЕД потрібні 11 документів, на оформлення яких бізнес витрачає близько 127 робочих годин.
  2. Інфраструктурні проблеми — зношеність рухомого складу залізниці та автомобільних доріг, недостатньо розвинена мережа елеваторів: часом зерновозам треба долати до них по 150 км, що забагато. Тому логістичні витрати на перевезення 1 т зерна в Україні в 1,5 раза більші, ніж у Німеччині чи Франції.
  3. Сировинна структура експорту створює відповідно малу додану вартість. Пан Марущак навів приклад, коли український виробник фасує газонну траву в мішки по 150 кг і продає їх у Нідерланди за $57 кожний. Натомість голландський виробник розфасовує цей ж продукт і привозить до України вже по $58 за 4 кг.
  4. Корупція на митниці. Тут ніяких пояснень не треба: корупція створює як перешкоди при відправленні товарів, так і неправомірні переваги для “сірих” імпортерів та відвертих контрабандистів.
  5. Девальвація національної валюти. Незважаючи на популярну думку про те, що дешевша національна валюта стимулює експорт, в Україні це не працює, оскільки, за оцінками експертів, близько 70% експортних розрахунків відбувається за кордоном.

Боротьба за клієнта

Ще однією проблемою для експорту є те, що країни борються за створення виробництв на власній території. Це явище існувало задовго до президентства Дональда Трампа та його риторики про перенесення заводів американських компаній з інших країн назад до США. Олександр Громико навів приклад Білорусі. Компанія KTD Group налагодила в Україні конвеєрну зборку сучасних холодильників класу енерго­збереження А+++. Але в Білорусі компанії запропонували надзвичайно вигідні умови створення виробництва у вільній економічній зоні в Гомелі. Компанія робить у білоруському промисловому парку “викруткову збірку”, при цьому офіційно позбавлена від сплати податку на прибуток на 10 років.

До створення виробництв замість експорту спонукають і митні обмеження. Наприклад, Єгипет підвищив мита на холодильники на 50%. Узбекистан встановив на них мито у 120%, відповідно, конкурувати можуть лише місцеві виробники. Те саме зроблено і з автомобілями: саме так з’явився на світ UZ-Daewoo.

Учасники зустрічі озвучили можливі механізми у відповідь на неринкову протидію з боку інших країн. Наприклад, створення перешкод для сертифікації імпортної продукції тим країнам, які відмовляють у видачі сертифікатів українським виробникам на надуманих підставах. Також експортери згадали про механізм антидемпінгового розслідування в рамках СОТ, який Україна ще жодного разу не використала.

Як приклад ефективної державної підтримки, Мар’яна Каганяк навела практику західних сусідів. Польща створила Polska Agencja Inwestycji i Handlu (Польське агентство з інвестицій та торгівлі), вклавши в нього €200 млн та відкривши 95 офісів агентства по світу. Економічні відділи посольств було закрито, тому що вони не спроможні ефективно виконувати бізнесову функцію продажів.

Коли запрацює ЕКА

Серед найважливіших тем бізнес-сніданку було новостворене Експортно-кредитне агентство. Після 10 років розмов торік було все ж прий­няте рішення про його заснування. Основна роль ЕКА: кредитування та страхування експортних операцій, коли держава фактично дає іноземному замовнику кредит на купівлю в українського виробника. Схожі установи дуже допомогли розвитку експорту в Китаї та Словаччині.
Проте, як це часто буває в Україні, законодавче рішення ще не означає вирішення проблеми. Наразі найбільша перешкода — неможливість поповнити статутний капітал ЕКА, тому що воно є приватним акціонерним товариством, а не публічним. Проблема має вирішуватися на рівні Верховної Ради — треба змінити строку в бюджеті, щоб можна було сплатити кошти на користь ПрАТ. Всі фракції з цим погоджуються, але не голосують.

Взаємодія сильніша за #хештеги

Найбільшу суперечку викликало питання, хто ж має бути локомотивом у просуванні експорту. Представники бізнесу скаржились, що окрім різних форумів на кшталт “а поговорити” реальної підтримки з боку держави вони не відчувають. У свою чергу, представники державних структур вважають, що український бізнес займає надто пасивну позицію й очікує, що держава все робитиме за нього.

Мар’яна Каганяк розповіла про успішну співпрацю Офісу з просування експорту та українських виробників меблів в Ізраїлі. Сім компаній об’єднались та за допомогою Офісу провели низку зустрічей з ізраїльськими забудовниками, завдяки яким було підписано контракт на меблювання квартир сумарно на $60 млн. Офіс вже допоміг приблизно
170 українським компаніям. Насправді це дуже мало, тому бізнесмени можуть звертатись по допомогу активніше.

Зрештою, всі погодились, що не треба перекладати обов’язки один на одного — треба працювати разом і взаємодіяти.

template 02

Дополнительная информация

  • Автор: Андрій Морозовський
  • Платний матеріал: 0
Прочитано 1665 раз
Другие материалы в этой категории: « "Укрнафта" сплатила більше 15 млрд гривень податків
Авторизуйтесь, чтобы получить возможность оставлять комментарии

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з найцікавішими та актуальними матеріалами.