business head ads

Як працювати з економічними ризиками: домашнє завдання для України

Блог
Налаштування
  • Дуже маленький Маленький Стандартний Збільшений Великий
  • Стандартний Helvetica Segoe Georgia Times

Володимир Полевий, виконавчий директор Фонду підтримки економічної безпеки України

Досягнути обіцяних урядом 40% зростання економіки без зростання на порядок цифр залучення прямих іноземних інвестицій – нереально. Ключовими факторами, як впливають на рішення інвестора є маржинальність проєкту та його ризиковість.

Чи виконуємо ми власне домашнє завдання по оцінці і роботі з ризиками? Україна наразі стала помітнішою на інвестиційних радарах світу, а отже наші ризики знаходяться під постійним моніторингом. Їх вивчають інвестори, а чи знаємо наші ризики ми самі і чи готові їх нейтралізовувати? Говорю зараз про рівень держави, оскільки глобальні тренди, стан економіки, зовнішнього боргу, торговельного балансу тощо вимагають системної комплексної відповіді, яку інституційно має дати лише держава.

Давайте розбиратися. Функціонально, забезпечення безпеки – це поле президента (так записано у Конституції і так історично склалося). Отже рішення мають вироблятися в надрах ОП. Україна має для цього також спеціально навчений апарат РНБО та цілий Інститут стратегічних досліджень. Фактично, це частина традиційного SWOT-аналізу та складова стратегічного планування.

Читайте також: Володимир Полевий озвучив основні загрози та шляхи посилення економічної безпеки України

Це – теорія. На практиці влітку минулого року в Законі "Про національну безпеку України" економічні загрози та економічну безпеку не згадали взагалі. Закон залишає в полі уваги президента стратегію нацбезпеки (без економіки), правоохоронну діяльність, воєнну безпеку, ВПК, кібербезпеку та розвідку. А де базис цієї безпеки? Де економічні ризики?

Уряд не є головним у безпековій сфері. Він реалізовує економічну політику. А узагальнити ризики з точки зору відносин/війни з сусідами, торговельних воєн, мобілізаційних планів, стану ВПК, узагальнити інформацію від розвідки і контррозвідки, МЗС, іноземних посольств і торгпредставників може тільки Офіс Президента.

Так роблять, наприклад, у США, де економічна безпека є частиною стратегії нацбезпеки і належить до компетенцій президента; у Росії, де її засади визначаються доктриною президента; у Китаї, де забезпечення національноїекономічної безпеки та економічного суверенітету є складовою загальної системи державної безпеки. Але ніт. Ми вважаємо, що профінансуємо армію і захистимо суверенітет без економіки.

Природньо, що першими забили на сполох українські бізнесмени, які є першими внутрішніми інвесторами та моніторять питання безпеки, оскільки це стосується їх виживання. Вони створили Фонд підтримки економічної безпеки України. На наші запити в РНБО та до тодішньої АП чіткої відповіді ми не отримали. Вже за нової влади РНБО відповіло, що працює над новою стратегією національної безпеки. Тому спільно з провідними неурядовими експертними інституціями провели власний аналіз та запропонували шляхи нейтралізації загроз.

Підготували Доктрину економічної безпеки України – комплексний документ, де зрозумілі наші цілі у забезпеченні безпеки економіки, ризики та напрями їх нейтралізації.

Що далі? З точки зору  законотворчої практики правильно внестизміни до закону про нацбезпеку та включити до розділу "Планування у сфері нацбезпеки і оборони" статтю, де передбачити розробку комплексної Доктрини економічної безпеки. Ми спрямували відповідний законопроєкт на розгляд економічного комітету Верховної Ради та очікуємо на підтримку з боку Офісу президента.

Вважаю, що подібну ініціативу бізнесу, який самостійно включився в питання захисту економічної безпеки слід лише вітати, закон змінювати, а економічну безпеку боронити наче первородного сина незалежної України.