Досвід перших: як Україна має стимулювати розвиток МСБ

Блог
Налаштування
  • Дуже маленький Маленький Стандартний Збільшений Великий
  • Стандартний Helvetica Segoe Georgia Times

Сергій Позняк, власник і генеральний директор групи компаній FGK Financial Group

Для побудови успішної економіки держави ми маємо безліч прикладів. Прикладів успішних країн безліч. Та об'єднує їх одне — суттєва допомога уряду малому та середньому бізнесу. Причому допомога глобальна, починаючи з податкових пільг та закінчуючи спрощеними правилами реєстрації. 

Особливого значення варто надавати формуванню малого підприємництва з огляду на його специфічну та фундаментальну роль у ринковій економіці. У сталій ринковій економіці, частка малого й середнього підприємництва у ВВП країн з розвинутою ринковою економікою становить: Великої Британії – 50-54%, Німеччини – 50-53%, Італії – 57-60%, Франції – 55-62%, США – 50-52%, Японії – 52-55%.

Малий та середній бізнес – серед інших секторів економіки вирізняється своєю чутливістю та вразливістю для таких несприятливих чинників, як відсутність фінансування, коливання життєвих циклів малих компаній і ринків, інфляція, податковий тиск та інші "задоволення" вітчизняних реалій. Майже всі країни, які стабільно розвиваються, мають різні форми стимулювання розвитку цього надзвичайно важливого сегменту; і можливості, які мають уряди МАЙЖЕ ВСІХ європейських країн. Молодих та вже розвинених. Великих і маленьких. Унітарних та федеративних. Розвиток економік і великого бізнесу, самоідентифікація націй цих країн вражає. І все це базується на розвитку малого та середнього підприємництва.

Наведу декілька прикладів. У Франції діє спрощений режим декларування прибутку та оподаткування, за яким ВСІ фактичні витрати можна відносити до виробництва та сплачувати його не щомісячно, а один раз на три місяці. До малих підприємств, що мають статус юридичною особи, ставляться ще краще. І майже вдвічі знижують ставку податку на прибуток, який складає всього 19%. Також у Франції існує пільгове нарахування амортизації. Це дозволяє за її рахунок знижувати базу оподаткування, УВАГА! на 40% (!). Це вже не кажучи про особливі умови сплати податків, рішення про які приймаються на рівні органів місцевого самоврядування при інвестуванні науково-дослідницькі проєкти, інформаційно-технічні розробки та засоби коммунікацій! 

У Великій Британії компанії МСБ з оборотом до 52 000 фунтів стерлінгів на рік не є платниками податку на додану вартість. Крім того, найстандартніша ставка податку для малих підприємств — 17,5%. Юридичні особи та приватні підприємці з оборотами, ЩЕ РАЗ УВАГА (!), до 1 млн фунтів стерлінгів звільняються від податкових перевірок та обов’язкових аудитів. Навіть компанії, які котуються на біржі і належать не корпораціям або юридичним особам, власником яких є окрема фізична особа у Великій Британії, частково звільняють від прибутку ПРИ ОТРИМАННІ ДИВІДЕНДІВ.

Ці заходи покликані стимулювати залучення інвестицій у компанії малого та середнього бізнесу. В Сполучених Штатах Америки підприємства МСБ з невеликими обсягами прибутків мають можливість вилучати з обліку оподаткування інвестиції в капітальні активи, якщо їх розмір за рік не перевищує 24 000 доларів США. Прикладів багато. І всі вони направлені на зростання стратегічно важливого сегменту економіки.

А що у нас? Перспективи є. Про це кажуть експерти та про це свідчить наявність дуже успішних малих та середніх бізнесів. Але успіху вони досягли, скоріше, не "завдяки", а "всупереч" діям нашого уряду в розрізі політики стосовно МСБ.

Ось, що говорить, зокрема, про IT сектор Віктор Галасюк: "За даними порталу IT Outsoursing News, на сьогодні понад 100 тисяч українських програмістів працюють у різноманітних компаніях, водночас спостерігається тенденція до зростання попиту на IТ-фахівців на світовому ринку. Якщо держава обере стратегічний підхід і створить умови для стимулювання галузі та її розвитку, то, зі слів колишнього голови Комітету з питань промислової політики та підприємництва Віктора Галасюка, індустрія може продемонструвати п’ятикратне зрocтання упродовж кількох років. "Із $2 — 3 млрд вийти на 10 млрд  можна за лічені роки, адже індустрія не є капіталоємною. Це можна зробити без масштабних інвестицій або запозичень". На думку депутата, якщо будуть створені привабливі та комфортні умови, у країні буде започаткована абсолютно інша економічна реальність. Державі наразі важливо розробити такі механізми, щоб та частина IT-патріотів, яка залишилася в Україні, розвивала економіку.

"Підприємства "нової економіки", що провадять інтелектуально місткі та науково місткі види діяльності, а також нові виробництва, — переконаний Віктор Галасюк, — мають сплачувати значно нижчі податки, ніж сировинні підприємства та існуючі низькотехнологічні виробництва. Ці податки також мають бути нижчими за ті, що діють для такого бізнесу в інших країнах для вирівнювання глобальних конкурентних умов в інтересах української економіки".

Водночас, на думку економіста, у жодному разі не можна ставитися до різних галузей та видів діяльності як до рівних. Адже вони є абсолютно різними як джерела економічного зростання. А фіскальну політику потрібно використовувати як інструмент структурної перебудови і модернізації".

Та поки, що – тиша. По всіх фронтах підтримки державою МСБ, яка і по сьогодні є тільки на словах…. На жаль.