Тютюновий ринок в Україні наразі перебуває у турбулентному стані через ухвалення Верховною Радою законодавчої норми про державне регулювання торговельної націнки на їхні товари. Йдеться про так звану "тютюнову" поправку №8 до законопроєкту №1049, яка встановлює фіксовану маржу для оптових і роздрібних торговців тютюновими виробами на рівні 7% та 13% від максимальної роздрібної ціни за пачку сигарет.

У зв`язку з цим міжнародні тютюновиробники пригрозили суттєвим скороченням виробництва і закриттям фабрик в Україні. "Першою ластівкою" стала зупинка фабрики у Прилуках компанії British American Tobacco. В уряді розцінили це як шантаж з боку тютюновиробників. Але, розуміючи наслідки тютюнової кризи для України, очільник Кабміну Олексій Гончарук заявив про готовність до діалогу з тютюновими компаніями. 

2019 рік для України — рік змін і потрясінь, абсолютна зміна влади, а за цим і підходів та методів управління державою. Нова команда прагне, принаймні так заявляють, викорінити корупцію, впорядкувати соціальну сферу, провести медичну реформу, покращити забезпечення армії та багато іншого. На все це потрібні кошти, і колосальні.

 

 "Проклята, якщо зробиш, приречена, якщо не зробиш" (англ. "Damned if you do, doomed if you do not") — це частина назви аналітичного звіту про жінок на керівних позиціях, який консалтингова фірма Catalyst опублікувала ще в 2007 році. Тоді вважалося, що на своєму шляху вверх жінки можуть робити все що завгодно, але все це апріорі неправильно. Занадто жіночні, занадто мужні, занадто сексуальні, занадто ліберальні, занадто істеричні, занадто слабкі в управлінні — жінки часто схильні до оцінки якості та осуду з боку свого оточення. Навіть сьогодні дилема "подвійного зв'язку"* все ще залишається проблемою.

Різні дослідження засвідчують, що жінки, зазвичай, керують "із заднього плану", при цьому у фокусі уваги перебуває команда. Чоловіки ж, як вважається, прагнуть перебувати на передових позиціях і завойовувати довіру.

Значний прогрес у питаннях різноманіття та інтеграції в компаніях вже досягнутий, але, як і раніше, залишається багато речей, над якими ще потрібно працювати.

Нині політики та експерти палко дискутують на тему легалізації азартних ігор в Україні. Залишається питання: в яких масштабах та за якими правилами нова влада наважиться відновлювати гральну індустрію. 

Вітчизняне бджільництво після стрімкого злету попередніх років переживає не найкращі часи. Головна причина кризи експортно-орієнтованої нішевої галузі — погіршення кон’юнктури світового ринку меду, падіння ціни на продукт. Усе це на тлі нинішнього несподіваного укріплення гривні аж ніяк не на руку експортерам меду. Як наслідок, маємо зниження закупівельної ціни на наймасовіший в Україні соняшниковий мед ледь не до 30 грн/кг. Тоді як кілька років тому вона сягала 50 грн/кг. Криза відсіює неефективних виробників, які змушені йти з ринку, продаючи власні пасіки. Разом з тим криза — це нові можливості для нових гравців. Проте купувати пасічне господарство, що зазнало фіаско, нехай і за заниженою ціною, — не найкращий варіант. Правильніше будувати свою справу "з нуля".

Grid List

Дмитро Палієнко, генеральний директор Avalon Inc.

Чи є гроші у вітчизняних агропідприємців? Де їх знайти та яка вартість цих грошей для агрохолдингів, фермерів й іноземних покупців? Давайте розбиратися.

Коли розмова заходить про відкритий ринок землі та зняття мораторію, експерти все частіше говорять про наявність чи відсутність інвестицій в аграріїв для покупки цієї землі, банки та інвестфонди — про нібито існування у них спеціальних фінансових програм для агрокомпаній, агрохолдинги розмірковують над вартістю кредитів та шукають дешевшу альтернативу за кордоном, а фермери нервово рахують гроші від продажу зернових, що сховані під матрацом. І що найцікавіше: усі ці категорії гравців ринку відчувають себе невпевнено та беззахисно.

Від великого до малого

Агрохолдинги зазвичай не мають проблем з тим, де взяти гроші. Банки залюбки їх кредитують — як вітчизняні, так і зарубіжні, де кредитні ресурси суттєво дешевші. Крім того, з ними радо співпрацюють великі фінансові організації. Наприклад, ЄБРР давно є кредитором багатьох українських агрохолдингів. А ще є Європейський інвестиційний банк, кредитний проект якого в Україні на етапі становлення. А також Міжнародна фінансова корпорація. Для великих компаній не буде проблемою отримати кредит для купівлі землі. Довгостроковий. Під невеликі відсотки. Бо тут є застава. Крім того, в агрохолдингів є фахівці, які знають, як працювати з міжнародними інституціями у питанні залучення фінансів. Але на заваді може стати надто високий показник закредитованості, який, можливо, обмежуватиме їхній потенціал щодо участі в ринку.

Чим обернеться для українського агровиробника цьогорічний врожай зернових: рекордним експортом чи рекордним падінням цін?

Гривня — на трирічному максимумі! Здавати чи купувати?

Данило Гетманцев, голова Комітету Верховної Ради з питань  фінансів, податкової та митної політики

Банки покращують сервіси для МСБ. Насамперед — завдяки створенню дистанційних каналів обслуговування

Александер Маркус, голова правління Німецько-Української промислово-торговельної палати

Напередодні старту змін на ринку електричної енергії до спільноти БІЗНЕС 100 приєднався один з найпотужніших гравців у сегменті відновлюваної енергетики — KNESS Group. Щонайменше, ми вважаємо це символічним. Адже саме приватний бізнес має зрушити з місця цю важку неповоротку систему, існуванню якої ми присвятили липневий номер.

Своїм баченням того, куди рухається і, головне, куди слід прямувати українському енергосектору, з читачами БІЗНЕСа поділився генеральний директор KNESS Group Сергій Шакалов.

В Україні відбулась Міжнародна конференція демократичної освіти IDEC/ЕUDEC 2019, яка засвідчила: конкуренція на освітньому полі буде лише зростати. Українці прагнуть альтернативних шкільних послуг

Глобальні рейтинги вказують на напрямки, де Україні потрібні реформи

Прийнято вважати, що Україна має слабкий імідж як географія для вкладення інвестицій. Але як об’єктивно оцінити сильні та слабкі сторони у сприйнятті держави зовнішніми гравцями? Адже для початку роботи над створенням сильного бренда України треба чітко уявляти “відправну точку”. Таку інформацію можуть надати світові рейтинги.

Економіка

Згідно з даними Fraser Institute, у рейтингу ступеня економічної свободи Україна посіла 135-те місце, за рік піднявшись на три сходинки.

Незначне покращення відзначено в таких показниках: розмір уряду, надійні гроші та свобода міжнародної торгівлі. Водночас оцінки показників “правова система” і “рівень регулювання” погіршились.

Стабільне залучення інвестицій є важливим драйвером розвитку як окремого бізнесу, так і регіонів. Разом з тим залучення додаткових коштів стає все складнішим завданням не лише для країн, що розвиваються, а й для розвинених індустріальних ринків

Наймасштабнішу жіночу бізнес-конференцію в Україні Business Woman Day, яка відбулася 12 жовтня в столичному Mercure Congress Centre, відвідали півтори тисячі учасників, 95% з яких склали жінки з різних куточків країни.

У суботу, 5 жовтня, в Україні вперше в історії людства відправили у космос 100 тисяч дитячих малюнків-мрій, які збирав благодійний проєкт Здійсни мрію 1+1 media.

Цієї осені ресторан приготував чимало сюрпризів своїм гостям. Найголовніший – презентація нового меню.

У турбулентний період передачі влади та встановлення нових "правил гри", є ризик втратити послідовність напрацювань у різних сферах та реформ, які розпочалися після Революції Гідності та далися українцям за високою ціною.

БИЗНЕС выйдет в Дубай

Економіка
Налаштування
  • Дуже маленький Маленький Стандартний Збільшений Великий
  • Стандартний Helvetica Segoe Georgia Times

Колонка редактора

Журнал БИЗНЕС впервые за 25 лет своего существования будет представлен в одном из крупнейших мировых финансовых центров мира — Эмирате Дубай. Точкой входа станет наш проект — “100 самых многообещающих украинских компаний с экспортным потенциалом”.

Его презентация состоится в апреле в рамках Annual Investment Meeting (AIM), форума, который является трендсеттером на инвестиционном рынке и крупнейшим проводником финансовых ресурсов в экономики развивающихся стран.

Наша цель — стать не просто коммуникационным мостом для привлечения инвестиций в Украину, но и показать тот потенциал, которым обладает наша экономика. Иными словами, мы испытываем новый инструмент повышения капитализации украинских компаний и узнаваемости украинского рынка в целом.

Позиционируя Украину как территорию стабильности и активного экономического развития, где прозрачность, надежность и ответственность в ведении бизнеса являются основополагающими ценностями. А ждать больше нельзя.

Мы теряем традиционные рынки сбыта и закрываем себя для новых. Очень показательна статистика из нашего текущего номера. Капитализация украинского рынка с 2014 г. снизилась более чем в 20 раз.

Что такое AIM и почему мы выбрали для себя эту площадку? 140 стран, 15 тыс. собственников бизнеса и инвесторов, более 100 высокопоставленных гостей, более 8 тыс.кв.м, на которых можно представить себя и свою продукцию. Это настоящий инвестиционный хаб.

Но для нас это не просто “поход за инвестициями ради инвестиций”. Нам необходимо как можно скорее проскочить период так называемого “ископаемого капитализма”, основанного на эксплуатации недр, и сразу воспользоваться плодами “инновационного экокапитализма”.

А осуществить это можно лишь с помощью иностранных инвес­тиций и продвижения товаров с высокой добавленной стоимостью. Мы сознательно решили реализовывать этот проект, чтобы показать другую Украину и иную экономику — проводников новой экоиндустриальной эры.

Мы отбираем 100 самых многообещающих компаний с экспортным потенциалом, которые будут максимально удовлетворять критериям, которые хотят видеть иностранные инвесторы.

Может показаться, что найти 100 украинских компаний несложно. 22 региона (области), да хотя бы по 10 компаний — итого первичный массив: 220 компаний. Выбор — неограниченный. Мы тоже поддались этой идее. Но, как оказалось, чиновники на местах видят процесс привлечения инвестиций иным.

Чаще всего в списках оказывались компании, либо связанные с региональными властями и их родственниками, либо входящие в иностранные группы и аграрные холдинги. Но и в рабочем лонг-листе осталось много украинских компаний, которые имеют сайт, но не имеют его англоязычной версии.

И возникает вопрос: как можно стимулировать экспорт и инвестиции, если иностранные партнеры не могут ознакомиться не только с компанией, но и с ее продукцией. Проблем много, но мы продолжаем искать.

Присоединяйтесь к нашему проекту своей экспертизой, компаниями и идеями. Ведь сейчас как никогда мы все понимаем, что только объединившись сможем преодолевать любые преграды.



Вячеслав Мироненко,
главный редактор
журнала БИЗНЕС