business head ads

Чимало геніальних наукових винаходів з`явилися на світ випадково. Так сталося й з винайденням на Сумщині технології виробництва біопластику і біоплівки із харчових відходів.

"Крохмалепродукти України" почалися з купи некондиційної картоплі, 15 тис. грн вкладень у запуск виробництва та пошуку клієнтів через прайс-листи, які свого часу робив "Бізнес".

Картопляний крохмаль – перспективний і прибутковий продукт, навіть попри те, що пшеничного та кукурудзяного крохмалю виробляється в десятки разів більше. Його досі охоче купують м'ясо-ковбасні підприємства, виробники крабових паличок, інші харчові виробництва, дитячі садочки, школи та й звичайні господині беруть для приготування знайомого усім з дитинства фруктово-ягідного киселю.

Нещодавно в оновленому Будинку профспілок на Майдані Незалежності відкрився коворкінг Spaces. Він є найбільшим простором креативного формату в Україні загальною площею близько 6 тис. кв. метрів.

Зважаючи на високу популярність цього сегменту офісних приміщень, це логічне розширення міжнародної компанії IWG, яка наразі керує мережею гнучких офісів Regus в Києві (у структурі 9 центрів).

 У старій моделі ринку електроенергії України тариф ПрАТ "Укргідроенерго" встановлювався відповідною постановою НКРЕКП із врахуванням вимог Методики формування, розрахунку та встановлення тарифу на електричну енергію, що виробляється на гідроелектростанціях. Тариф був двоставковим, тобто складався з двох складових: зі ставки плати за робочу потужність та ставки плати за електричну енергію, причому плата за робочу потужність складала 70% від загального тарифу "Укргідроенерго".

Такий підхід відповідав загальносвітовим практикам – плати за резерви потужності та за вироблену електроенергію. Відповідно до постанов НКРЕКП, тариф був окремим для ГЕС та ГАЕС. Він встановлювався поквартально і був найнижчим у ІІ кварталі – у паводковий період, і найвищим у ІІІ кварталі — у період межені.

На тлі останніх резонансних кейсів рейдерства, в яких спірне майно передали АРМА, БІЗНЕС мав нагоду запитати голову Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів Антона Янчука про роль Агентства у відомих кримінальних провадженнях, коло компетенцій та про те, що саме повинен робити бізнесмен, якщо його майно арештували.

Малий бізнес – великі проблеми, а середній та великий бізнес відповідно — ще більші проблеми! Чому вже устояні за багато років бізнеси "сиплються" в умовах сьогодення й не витримують натиску молодих конкурентів — спробуємо розібратися разом зі спеціалістами у впровадженні CRM Бітрікс24 з компанії "Авіві".

Grid List

Паніка на українському ринку фосфоровмісних добрив скасовується: в поточному посівному сезоні дефіциту не спостерігалося, не очікується його й у наступному. Хоча пам’ять про минулорічну нестачу “фосфору” ще свіжа, тож гравці побоюються дежавю

Як оцінити вартість українського чорнозему й від чого вона залежить: гіпотези та припущення вітчизняних аграріїв та експертів

Влада хоче залучати нові інвестиції, але при цьому продовжує утискати права вже існуючих інвесторів

Конфлікт навколо ПриватБанку все ще далекий від вирішення. Так хто має поставити крапку?

Добра репутація дозволяє “білому” бізнесу залучати кошти на вигідних умовах

Поки хтось вважає, що дуже втомився, він тренується до 10 разів на тиждень. Поки інші видихаються на коротких спринтах в бізнесі, він готується до дистанції в 60 років і світовим проектам. Поки інші чекають кращого часу, він створює його прямо зараз.

Rozetka, Morshynska, Lenovo, Olx, Rabota.ua, Watsons — це не просто перелік відомих всім брендів. Це — мала частина проектів, успішно реалізованих в агентстві підприємця, маркетолога, тата брендів, драйвера і інноватора — Андрія Федоріва.

Світ змінюється кожен день і стрімко діджиталізуеться. Бізнес перетворюється в великий цифровий механізм, за яким встигають найшвидші і сміливі. Цифрова трансформація змушує переглядати підприємців бізнес-моделі, знаходити нові шляхи розвитку і робити те, про що раніше боялися навіть думати.

Навіть локальна подія може стати дестабілізуючим фактором глобального масштабу

Успішне і системне створення привабливого бренда регіону є неодмінною умовою його подальшого розвитку

Показники, що формують репутацію Швеції: привабливе навколишнє середовище, ефективне управління та розвинена економіка

Навчальна платформа "Екошкола" від "Фармак" ввійшла в активну фазу.

Соціальна місія компанії L'Oréal, направлена на вирішення важливих для суспільства питань, є частиною ДНК її корпоративної відповідальності. Саме тому, бренд LaRoche-Posay, один з брендів компанії L'Oréal, представлених в Україні,разом з фондом "Таблеточки" розпочали благодійну кампанію зі збору коштів на допомогу онкохворим дітям, закликаючи українців робити добру справу разом.

У XI столітті донька Ярослава Мудрого Анна, яка вийшла заміж за французького короля Генріха І, заснувала під Парижем, у містечку Санліс абатство Св. Венсана, яке існує і донині, десять століть потому.

Королева Анна Київська, як її насамперед знають у Франції, приїхала у середньовічний Париж зі своєю збіркою книг. За деякими історичними версіями, дорогоцінне каміння з привезених нею інкрустованих книг, згодом використовувалося у короні французьких королів.

Своєму сину Філіпу, наступнику престолу, що увійшов в історію як об’єднувач земель у кордонах сучасної Франції, мати прагнула надати найкращу освіту і виховати відповідального та мудрого правителя.

Наймасштабнішу жіночу бізнес-конференцію в Україні Business Woman Day, яка відбулася 12 жовтня в столичному Mercure Congress Centre, відвідали півтори тисячі учасників, 95% з яких склали жінки з різних куточків країни.

Алла Коваленко, 
президент корпорації “Бісквіт-Шоколад”

Алла Коваленко залишається беззмінним керівником Харківської бісквітної фабрики, тому що захоплена своєю роботою і впевнена, що продаж підприємства означає зраду себе і колективу.

Президент корпорації “Бісквіт-Шоколад” говорить, що і в житті, і в роботі її надихає і мотивує результат. Якби було інакше, компанія, напевно, не стала б другим гравцем на українському кондитерському ринку і не відправляла б свою продукцію в країни Євросоюзу, Близького Сходу, Північної Америки і в Китай

Алла Коваленко
69 років
Президент корпорації “Бісквіт-Шоколад”, Герой України
Корпорація заснована в 2004 р. До складу корпорації входять кондитерська фабрика “Харків’янка”, заснована в 1896 р., і Харківська бісквітна фабрика, утворена в 1935 р. 
Корпорація “Бісквіт-Шоколад” має власну сировинну базу, випускає 65 тис.т кондитерських виробів на рік і 40% вироблених солодощів експортує в більш ніж 40 країн

— Ви 30 років керуєте підприємством. Які періоди запам’яталися як найскладніші?
— Кожен період був по-своєму складним. У 1987 р. прийти на підприємство директором — новою людиною, хоч і маючою дос­від роботи у виробництві, — теж було непросто.

Бісквітна фабрика з 1976 р. входила в найбільше в СРСР Харківське виробниче об’єднання кондитерської промисловості, яке випускало 95 тис.т солодощів на рік.

Прийшовши на цю фабрику, я зрозуміла, що з неї можна зробити щось дуже гідне. І сказала це співробітникам одразу на першій планерці. В результаті моє перше бачення дійсно реалізувалося.

У 1990-ті роки самі розумієте, які були часи, — це і рейдерські захоплення, і “наїзди” — в самому некрасивому вигляді, якому тільки могли бути. В очі говорили такі, м’яко кажучи, неприємні речі, які складно було витримати.

Солодке виробництво якось вабить людей. Причому якби підприємством цікавилися люди, які могли продовжити розпочату справу, удосконалити і поліпшити, тоді питань не було б. А коли люди керуються суто фінансовим інтересом, це ображає. Було нелегко, зараз навіть не хочеться про це згадувати.

Тому важливими в становленні підприємства були періоди його технічного переоснащення. Без цього неможна було рухатися далі. Наше підприємство створювалося в 1935 р., коли потрібно було просто нагодувати людей.

Випускали просте цукрове, затяжне печиво (простіше кажучи, шарувате), для армії — галети, ні про які складні продукти мова не йшла. Згодом стало очевидно, що люди нагодовані і хочуть нових солодощів.

Ми першими встановлювали деякі види технологічного обладнання, якого в країні раніше не було: крекерну лінію (1991 р.), обладнання для виробництва вафельних трубочок (у 1995 р.), бісквітну лінію (в 1996 р.) тощо.

Ніколи не забуду, як відвойовувала крекерну лінію в Москві, яку мали встановити на Черкаської фабриці, що тільки будувалася.

— І як вдалося відвоювати?
— Тиждень сиділа в Москві: обійшла всі міністерства, кондитерські управління. Голова Держ­агропрому СРСР Всеволод Мураховський говорив, що це питання може вирішити тільки наш главк.

Наш главк відправляв мене назад до Держагропрому і так далі. Врешті-решт мені вдалося переконати заступника голови Держагропрому — міністра УРСР Миколу Кулинича, що одна з п’яти італійських ліній, що поставлені в Україну, має бути встановлена на нашому підприємстві.

Коли ми реконструювали фаб­­рику і змонтували цю лінію, він мені по-батьківськи подякував і сказав: “Не підвела старого, спасибі тобі”. Для мене ці слова були найбільшою нагородою.

Перший крекер був для ринку справжнім проривом, він йшов на ура, тому що такої продукції в країні не було. Цей проект, дуже своєчасний і вдалий, зміцнив мою думку, що без технічного переоснащення та інноваційних продуктів неможливо залишитися на ринку і розвиватися далі.

У 1991 р. бісквітна фабрика вже не входила до виробничого об’єднання, а стала самостійним підприємством, з’явилася можливість розпоряджатися заробленими коштами для модернізації і розробки нових рецептур продукції. У 1992 р. почали експортувати кондитерські вироби і зароб­ляти валюту.

У 2004 р. Харківська бісквітна фаб­рика і кондитерська фабрика “Харків’янка”, заснована в 1896 р. меценатом і купцем Жоржем Борманом, який дуже багато зробив для кондитерської галузі в царській Росії, знову об’єдналися і утворили корпорацію “Бісквіт-Шоколад”.

— У 2015 р. компанія провела останню велику модернізацію. Що вона являє собою зараз?
— Ми випускаємо 65 тис.т кондитерських виробів на рік. Не менше 40% вироблених солодощів експортуємо в більш ніж 40 країн. Це і Китай, і Ірак, і Лівія, і навіть Нова Зеландія.

Ми зі своїми продуктами першими 17 років тому взяли участь в європейських виставках. Над нами сміялися конкуренти. Але я завжди була впевнена в тому, що ми чинимо правильно. Я знала, що і досвід, і бажання, і продукти, і сировинна база — все зіграє свою роль. Так і сталося.

— Компанії вдалося компенсувати втрату обсягів експорту в Росію?
— Давно. Ми ніколи не вантажили в РФ більше 20% від свого експорту. Багато хто цьому дивувався. Я не знаю, що мені підказувало таку тактику. Хоча Росія — колосальний ринок, там завжди непросто було працювати, тому що там хотіли — платили, не хотіли — не платили.

Я не бажала брати участь в постійних цінових битвах з кондитерами РФ. Тому коли ринок повністю закрився, ми досить легко це подолали, “не впали” ні в грошовому, ні в натуральному вираженні.

— Ви згадали, що в 1990-ті роки було дуже непросто. Ви коли-небудь думали виїхати з країни?
— Ніколи. Мене надихають результати роботи. А в складні моменти завжди зупиняв колектив. Я не знаю, як думають інші, але для мене продаж підприємства — це зрада. Зрада себе, своїх цілей, зав­дань і, звичайно, колективу, який тобі довіряє.

Коли йде керівник, менеджмент компанії може змінитися на 80-100%. А якщо приходить якась транснаціональна компанія, змінюється все — політика, цілі, завдання компанії.

— Але пропозиції продати фаб­рику надходили?
— Так, і багато. І зараз є пропозиції, але ті, хто це пропонує, напевно, вже зрозуміли, що в нашому випадку це безперспективно.

— Зараз корпорація “Бісквіт-Шоколад” займає друге місце на українському кондитерському ринку. Яким ви бачите свій бізнес через п’ять років?
— Тільки таким, що розвивається. Зупинятися не можна. Будуть нові інноваційні продукти. Плануємо модернізувати виробництво і нарощувати потужності.

Оскільки фабрики знаходяться в межах міста, ми побудували в Харківській області логістичний центр. Є й можливість побудувати ще виробничі приміщення. Зараз ми оформлюємо землю, займаємося проектними роботами і плануємо розвивати на цьому майданчику нові потужності.

— Якби можна було змінити щось в минулому, що ви зробили б інакше?
— Взагалі я завжди критично оцінюю себе і свою роботу. Коли на кондитерській фабриці “Харків’янка” почалися фінансові труднощі і мене просили взяти в управління це підприємство, я, на жаль, зробила це не відразу.

Минуло більше року. І коли стало зовсім погано, коли з’явилася небезпека, що підприємство буде зруйновано, ми почали працювати разом. Напевно, тоді були певні сумніви, свої цілі, які не встигли реалізувати на бісквітній фабриці. Але все склалося добре, і обидва підприємства успішно працюють у складі корпорації.

— Як зробити країну кращою?
— По-перше, треба зробити кращим себе. Я часто на свою адресу чую: “Біла ворона”. Ми ніколи не торгували совістю і тим, чим торгувати не можна. Хоча багато підприємців, можливо, думають, що якщо є лазівки, то чому ними не користуватися.

Вважаю, що кожному підприємцю треба ставати чистішим. Якщо на ринку будуть тільки добросовісні гравці, які будуть конкурувати інтелектом, швидкістю прийняття рішень, це допоможе переконати людей звідси не їхати.

Алла Силивончик

-->