Вийти з тіні: як легальний український бізнес допомагає владі боротися з тінізацією економіки

Бізнес
Налаштування
  • Дуже маленький Маленький Стандартний Збільшений Великий
  • Стандартний Helvetica Segoe Georgia Times

Український бізнес готовий працювати чесно і налагоджувати партнерські відносини з державною владою. Щоправда, цьому заважають низький рівень довіри між сторонами та зайва самовпевненість представників влади. Останні нерідко лише декларують відкритість своїх позицій перед підприємцями. На ділі ж обстоюють інтереси окремих груп.

Яскравим підтвердженням того є опублікований нещодавно свіжий рейтинг Doing Business, що показує, наскільки легко в тій чи іншій країні вести власну справу. Хоча в порівнянні з показниками минулого року Україна й піднялася на 7 позицій — до 64-го місця, поліпшення відбулося лише завдяки 6 з 10 критеріїв оцінки. За рештою ситуація за останні 12 місяців або не змінилась, або тільки погіршилась.

Особливо тривожно виглядає оцінка української податкової системи: третій рік поспіль ми опускаємось у глобальному рейтингу за цим параметром й сукупно втратили вже 22 позиції. При цьому податкове навантаження, за оцінками міжнародних експертів, лише за минулий рік зросло з 41,7% до 45,2%.

Самі собі на умі

Одна з причин, чому прозорому бізнесу важко виживати в українських умовах, полягає в тому, що вітчизняна політика відчуває гострий дефіцит експертів. А до думки реального бізнесу влада часто залишається глухою. Принаймні, так було донедавна. Зараз ситуація почала змінюватися. А бізнес все частіше об’єднується в різні асоціації, щоб доносити свою позицію до влади. Причому з року в рік впливовість таких добровільних об’єднань зростає, й уряду все складніше ігнорувати наполегливі прохання підприємців. Наприклад, Європейська Бізнес Асоціація (EBA) нещодавно домоглася внесення змін до законодавчого визначення віскі, яке могло заблокувати імпорт цієї продукції в нашу країну. А Незалежна асоціація банків України після багаторічного діалогу з монетарними властями змогла домогтися скасування плану-графіка підвищення мінімального рівня статутного капіталу для банків.

Допомагають іноземці

Драйверами подібних змін нерідко стають іноземні компанії, які активніше за решту відстоюють позицію чесного ведення бізнесу. Хоча й українські компанії починають розуміти, що від детінізації економіки виграють всі без винятку.

Особливо яскраво такі тенденції проявляються у висококонкурентних сегментах. На кшталт роздрібної торгівлі або паливного ринку. Наприклад, незважаючи на гостру критику законів, що зобов’язують фізосіб-підприємців встановлювати касові апарати, EBA, хоч і з деякими зауваженнями, підтримала підписання документів президентом. А Нафтогазова асоціація України, до якої входять усі найбільші мережі АЗС, вже не перший рік веде активну боротьбу з нелегальними заправками. Ще один напрямок роботи галузевого об’єднання — прозорість проведення закупівель пального державними компаніями та відомствами.

Найбільші споживачі пального — "Укрзалізниця" та Міноборони — неодноразово ставали фігурантами гучних скандалів з яскраво вираженим корупційним нальотом. В один з них два роки тому було залучено Міністерство оборони, яке закупило великі обсяги пального в компанії "Трейд Комодіті" за заниженою ціною, однак фактичні поставки здійснювалися за вищою вартістю. За оцінками слідчих НАБУ, узгоджені дії чиновників і представників компанії-постачальника завдали державному бюджету збитків у розмірі 58 млн грн. Подібні скандальні тендери й досі в усіх на слуху. Публічними їх роблять в тому числі й міжнародні компанії, які намагаються змінити ситуацію, домагаючись прозорості.

1 7 650x334

Наприклад, у 2016 році компанії SOCAR довелося відстоювати своє право на перемогу в тендері "Укрзалізниці" в судах і перед АМКУ.  Це стало переломним моментом — повернутися до налагоджених схем поставок палива одними й тими ж постачальниками вже не вийшло. Пізніше з ініціативи Торгового дому "Сокар Україна" було вдосконалено тендерну документацію, відбувся перехід на формульні контракти з автоматичним визначенням ціни на основі зовнішніх котирувань, курсів валют тощо. Тендери "Укрзалізниці" успішно еволюціонували, а самій державній компанії вдалося заощадити сотні мільйонів гривень для держбюджету. Разом з іншими мережевими операторами SOCAR домігся прогресу в дерегуляції ринку, бере активну участь у протидії паливним нелегалам, виступає за прозорі податкові процедури.

"Наша компанія, як і багато інших законослухняних гравців ринку, неодноразово ставала об’єктом процесуального шантажу з боку недобросовісних учасників, які навмисно зривають тендерну процедуру, — говорить директор юридичного департаменту SOCAR Михайло Третьяков. — Як системна міжнародна компанія, SOCAR зацікавлений в тому, щоб вести діяльність прозоро, відкрито, виключно в рамках законодавства. Компанія прийшла в Україну надовго, ми бачимо ринок у перспективі, розуміємо, за яких умов бізнесу буде простіше, надійніше. Отримати прибуток і випаруватися — не наша історія. Тому ми не чекаємо, поки проблема вирішиться сама собою. Пропонуємо рішення, задаємо напрямок, ведемо активний діалог з держорганами. Ми не заграємо із законом. Іноді той факт, що принципово відмовляємось брати участь у корупційних схемах, призводить до уповільнення процесів розвитку бізнесу. Наприклад, ми відмовляємось від придбання вигідних ділянок під будівництво нових АЗС, якщо розуміємо, що документи на цю ділянку були оформлені неналежним чином. Або довго та ретельно збираємо всі дозвільні документи, яких вимагає закон. Але це наша позиція. Інакше ми не працюємо".

Проблемні тендери

На жаль, вирішити всі проблеми поки не вдалося. Невипадково "Укрзалізницю" продовжує лихоманити від паливних скандалів. Частково проблема у відсутності надійного механізму поставок всередині самого залізничного монополіста. Але паливо — не єдина проблемна зона системи тендерних закупівель. Торік та ж "Укрзалізниця" потрапила в інший скандал, визнавши перемогу в тендері на поставку харчування в нічних поїздах маловідомої компанії "Аллюр Лтд".

1528809487 60587

У тендері також брали участь не останні імена в сфері продуктових поставок — СП "Вітмарк-Україна" (виготовляє соки на Одеському заводі дитячого харчування), ТОВ "Українська оптово-торговельна компанія" (спеціалізується на послугах громадського харчування, підрозділ "МЕТРО Кеш енд Кері Україна”), а також "ВОГ Рітейл" (оператор "WOG-кафе"). Остання, маючи досвід забезпечення харчуванням пасажирів поїздів "Інтерсіті", виявила 4 грубих порушення компанією-переможцем встановлених замовником вимог. Що, втім, ніяк не завадило "Аллюр Лтд." перемогти. При цьому не були надані зразки продукції або приклади її візуалізації, асортимент і ціни. Замовника тендерної процедури було введено в оману, оскільки йому гарантували надання продукції компанії PepsiCo (ТМ "Сандора", "Pepsi" та "Mirinda") в упаковці з фірмовим стилем "УЗ" (згідно з умовами конкурсу), хоча подібні гарантії суперечили корпоративній політиці PepsiCo, що і було пізніше доведено компанією "ВОГ Рітейл".

"На жаль, подібні випадки зовсім не рідкість. А контролюючі органи фізично не в змозі перевірити всі проведені держкомпаніями аукціони на предмет достовірності. Тому дуже важливо, щоб законослухняний бізнес за власною ініціативою допомагав запобігати спробам процесуального шантажу та блокування процедур за надуманими причинами, впливав на поведінку інших гравців, а також представників держструктур, змушуючи їх діяти прозоро і чесно, виключно в рамках законодавства", — резюмує Михайло Третьяков.