Аграрії відстоюють конкуренцію на ринку добрив

Эжен Делакруа Данте и Вергилий в аду, 1822
985
Эжен Делакруа Данте и Вергилий в аду, 1822

Згідно статистики, вже котрий рік поспіль аграрний сектор є галуззю національної економіки, яка найдинамічніше розвивається, приносить найбільшу частку валютних надходжень в країну, забезпечує зайнятість та прибутки для супутніх секторів. І цей потенціал є далеким від вичерпання.

Що у цій ситуації повинна робити держава, яка зацікавлена у зростанні економіки та стабільності бюджетних надходжень? Така держава повинна щонайменше не створювати додаткових бар’єрів для розвитку галузі, а, як максимум, забезпечувати комфортні умови для її функціонування. В огляду на українську специфіку, це буде додатковим чинником внутрішньої стабілізації, з огляду на те, для скількох мільйонів людей агросектор є роботодавцем.

На жаль, доводиться констатувати, що наша реальність не відповідає таким теоретичним твердженням. Один із прикладів цього – ситуація на ринку добрив, які є одним із ключових факторів виробництва у секторі рослинництва, що в свою чергу забезпечує на сьогодні левову частку валютних прибутків галузі.

На сьогодні в Україні склалася парадоксальна ситуація, що не має жодних раціональних економічних пояснень: з одного боку, українські підприємства експортують азотні добрива по світових цінах; з іншого, місцевий ринок змушений платити за добрива ціну, яка значно вище за експортну.

Причин цього кілька. Продаючи у значних кількостях азотні добрива за кордон, українські хіміки переслідують власні бізнесові інтереси, оскільки отримують за них тверду валюту за кордоном. Це створює дефіцит на внутрішньому ринку добрив, який, за логікою, призводить до двох речей: збільшення цін та зростання імпорту. Ось тут і виникає додатковий чинник: антидемпінгове мито проти російських добрив, які традиційно домінують у імпорті. Це мито, а йдеться в даному випадку про антидемпінгове мито на імпорт аміачної селітри, було запроваджене у липні 2014 року за позовом підприємств, що належать холдингу OstChem Дмитра Фірташа.

В умовах, фактично, монопольного становища OstChem на ринку азотних добрив це стало чинником зростання цін не лише на селітру, а й на інші азотні добрива: карбамід та карбамідно-аміачну суміш (КАС). І це при тому, що по тому ж карбаміду було перевищення пропозиції над попитом. На сьогодні підприємства Фірташа ініціювали нове антидемпінгове дослідження, тепер вже проти карбаміду і КАС, що, за логікою, призведе до нового подорожчання добрив.

Не треба бути провидцем, аби зрозуміти, що це стане додатковим тягарем для аграрного сектору, оскільки помітно збільшить собівартість продукції. В умовах низьких світових цін на аграрну продукцію це поставить галузь на межу виживання, оскільки зменшить її конкурентоздатність перед аграріями інших країн, які, що найсумніше, у багатьох випадках купують українські добрива за нижчими, аніж власне українці, цінами.

Підкріпити зазначені твердження можна цифрами із дослідження цінової ситуації на ринку азотних добрив, яке провела консалтингова агенція ААА. Так, після введення антидемпінгового мита у 2014 році вартість аміачної селітри на внутрішньому ринку зросла і перевищила ціни експорту. Найбільш показовим був березень 2015 року, коли селітра в Україні коштувала 408 доларів за тону, а експортувалася за 258 доларів за тону. Фактично, національний виробник отримував понад 50% премії за монопольне становище. Подібний спред спостерігався і по карбаміду, і по КАС. Ситуацію не змінило спрощення імпорту добрив, якого вдалося досягнути завдяки ухваленню законопроекту №2558а у грудні 2015 року: різниця в цінах залишилася, а аграрій переплачує. За нашими розрахунками, переплати у 2016 році складуть понад 3 млрд. грн.

Більш того, з першої половини 2016 року почалося зростання імпорту, у тому числі по аміачній селітрі. Таким чином, мито не досягло своєї мети.

Якщо буде введено додаткове мито на карбамід та КАС, за розрахунками, українське сільське господарство у наступному році подарує монополісту загалом до 6.5 млрд гривень. В той же час агросектор розраховує у 2017 році отримати у найбільш оптимістичному варіанті максимум 5,5 млрд грн. державної допомоги у вигляді податкових пільг.

На нашу думку, ситуація, що склалася, носить усі ознаки зловживання монопольним становищем холдингом OstChem Дмитра Фірташа за рахунок одного з найбільших на сьогодні секторів економіки. У цьому зв'язку Всеукраїнська Аграрна Рада вимагає від Уряду, і ця вимога підтримана іншими аграрними асоціаціями, які підписали відповідне звернення до Прем’єр-міністра України, розібратися із монополізацією ринку добрив і покарати винних у монопольній змові.

Ми виступаємо проти введення додаткових антидемпінгових мит на карбамід та КАС та за скасування існуючих мит на аміачну селітру. Нагально необхідним є моніторинг з боку АМКУ відповідності внутрішніх цін на азотні добрива економічним реаліям (експортні ціни мінус логістика) та запровадження механізмів, щоб унеможливити нові цінові змови з боку підприємств OstChem та штучне заниження ними своєї долі на ринку.

На думку сільгоспвиробників, відкритість та прозорість на ринку добрив сприятиме здоровій конкуренції та зниженню собівартості аграрної продукції, від якої виграють усі.