Чи загрожує Україні крос-дефолт через розпуск Ради

Економіка
Налаштування
  • Дуже маленький Маленький Стандартний Збільшений Великий
  • Стандартний Helvetica Segoe Georgia Times

Під час інавгураційної промови 20 травня президент України Володимир Зеленський заявив, що розпускає Верховну Раду VIIIскликання. А вже наступного дня він підписав відповідний указ, в якому визначена дата дострокових виборів до парламенту – 21 липня. 

 БІЗНЕС вирішив з’ясувати думку бізнес-середовища та експертів стосовно впливу розпуску Ради на економіку України та бюджетний процес.

Макроекономічні "каруселі"

Анатолій Амелін, директор економічних програм Українського інституту майбутнього та співінвестор БІЗНЕС100, вважає, що розпуск парламенту і позачергові вибори позначаться на економіці України скоріше позитивно.

Експерт пояснює це тим, що загальна тривалість виборчого процесу за умов дострокових виборів скоротиться, а рівень невизначеності для зовнішніх партнерів знизиться. Якщо партіям-переможцям вже на початку осені вдасться узгодити коаліційну угоду, сформувати Кабмін та презентувати власну Програму дій, то інвестори, на думку Амеліна, зможуть взяти це в роботу та планувати свою діяльність на наступний рік.

Водночас експерти із UkraineEconomic Outlook налаштовані не так оптимістично. Головні ризики для економіки країни вони виклали в оновленому макроекономічному прогнозі, який опублікували вже через кілька годин після інавгураційної промови Зеленського.

У прогнозі зазначається, що відставка уряду унеможливлює отримання траншів від МВФ на загальну суму 2,6 млрд доларів, з чим тісно пов’язане ймовірне неотримання макрофінансової допомоги від Євросоюзу (500 млн євро) та двох траншів від Світового банку (1 млрд доларів). Проблематичним за таких умов може стати і залучення Мінфіном 2 млрд доларів на ринку єврооблігацій. Крім того, в UkraineEconomic Outlook наголошують, що відставка уряду може змусити і портфельних інвесторів, що тримають гривневі ОВДП на 1,7 млрд доларів, почати "достроково закривати позиції".

Усе це в комплексі створює ризик виникнення дефіциту валюти на рівні 5-7 млрд доларів, що загрожуватиме курсовій стабільності. Однак, на думку експертів, навіть за такого сценарію резервів НБУ, що наразі становлять 20,5 млрд доларів, має цілком вистачити для запобігання вказаним явищам та уникнення "крос-дефолту".

Серед інших факторів, що можуть пом’якшити макрофінансові ризики, експерти називають надходження іноземної валюти від експорту, перерахування коштів заробітчанами, а також повернення валюти з офшорів на фінансування виборчої кампанії.

Про ризики, пов’язані зі значними виплатами за зовнішніми зобов’язаннями, говорить і директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський. На його думку, макроекономічна стабільність України на разі є вельми залежною від співпраці з міжнародними партнерами та надання ними траншів і фінансової допомоги. А потенційне призупинення співпраці з МВФ цілком може поставити під загрозу співпрацю з іншими міжнародними партнерами.

Експерт зазначає, що хоча сьогодні спостерігається укріплення національної валюти під дією сезонних факторів, проте вже восени сезонні фактори змінять свій напрям і ситуація може значно погіршитися.

Крім того, політична нестабільність також враховується при оцінці можливостейдля масштабних інвестицій, вважає Ілля Несходовський. Тому цілком вірогідно, що іноземні інвестори можуть поставити на паузу перемовини з українськими партнерами, поки не будуть визначенічіткі напрями державної політики та відповідальні особи в органах влади.

Щодо позиції закордонних інвесторів уже висловився президент Європейської бізнес асоціації та голова інвесткомпанії Dragon Capital Томаш Фіала. Він зазначив, що перша реакція інвесторів на дії президента Зеленського – зокрема, на його кадрові призначення – є негативною. Про це, на думку Фіали, свідчить реакція інвесторів на єврооблігації та українську гривню.

 

"Бюджетні" ризики

Розпуск Ради та дострокові вибори до парламенту особливо не позначаться на бюджетному процесі, вважає Анатолій Амелін. На його думку, до 15 жовтня Україна цілком може побачити проект бюджету на 2020 рік, а сам бюджетний процес буде протікати у штатному режимі. Експерт це пов’язує з тим, що парламентські вибори призведуть до зміни Кабміну, однак не рядових співробітників міністерств, зокрема, і Міністерства фінансів.

Водночас очільник економічних програм Українського інституту майбутнього очікує, що бюджетні запити за нового складу Ради та уряду можуть стати скромнішими, а корупційні компоненти меншим під страхом відповідальності.

У випадку ж, якщо новий президент та Кабміну згодять бачення і пріоритети розвитку української економіки на довгострокову перспективу, бюджет на 2020 рік може стати бюджетом розвитку. У цьому разі, на думку економіста, варто очікувати витрат на створення цифрової інфраструктури для розвитку нових секторів економіки та оновлення транспортної інфраструктури, що важливо для розвитку України як транзитногохаба. Крім того, можливе зростання доходів від інвестицій у сектор енергетики.

"Бюджет на 2019 рік, якщо не почнеться світова криза, повинен бути виконаний. Підстав для його невиконання особливих немає", - запевняє Амелін.

Водночас експерти із групи UkraineEconomic Outlook попереджають про ризик втрати бюджетних надходжень у зв’язку з неочікуваним розпуском Ради. В оновленому прогнозі групи зазначається, що бюджет поточного року в першому кварталі був виконаний переважно за рахунок перерахування прибутку НБУ на 47 млрд грн та авансових сплат ряду податків, завдяки чому бюджет вдалося за перший квартал виконати на 93% від плану.

Однак у разі розгортання вищевказаних негативних трендів, пов’язаних із обслуговуванням запозичень та макрофінансовою нестабільністю, вже у червні-липні, на думку експертів, може виникнути проблема зі своєчасною виплатою заробітних плат працівникам бюджетної сфери.

Ілля Несходовський, у свою чергу, зауважив, що бюджетні ризики посилюються нестабільністю у виконавчій владі, оскільки відставка прем’єра Володимира Гройсмана, за законодавством, веде до відставки всього складу уряду.

На думку експерта, це може вплинути на посилення популістських тенденцій у бюджетній сфері. Зокрема, призвести до завищення доходів чи необґрунтованого "роздування" соціальних виплат, і, як наслідок, збільшення бюджетного дефіциту. Спроби "протягування" корупційних схем через бюджет також виключати не варто, вважає Несходовський.

Нагадаємо, що Кабмін зобов’язаний подати до парламенту проект державного бюджету на наступний рік не пізніше 15 вересня. Розгляд і прийняття кошторису держави, згідно до законодавства, має відбутись не пізніше 1 грудня поточного року.

Відтак, перенесення дати виборів з 27 жовтня на 21 липня теоретично дасть більше часу новій владі для повного узгодження проекту бюджету на 2020 рік. У випадку ж виборів 27 жовтня, ми, цілком ймовірно, стали б свідками вельми квапливих змін до проекту, розробленого попереднім урядом, що аж ніяк не сприяло б якості документа.

Загалом, економіка України у 2019 році зазнає серйозної перевірки на міцність, пов’язаної із політичними факторами. І надзвичайно критичним у цих умовах буде здатність нового парламенту оперативно сформувати коаліцію та призначити професійний та незаангажований склад Кабінету міністрів.

 

Роман Скляров