“Ми стали якісніше та витонченіше вести справи з іноземними інвесторами”

Фінанси
Налаштування
  • Дуже маленький Маленький Стандартний Збільшений Великий
  • Стандартний Helvetica Segoe Georgia Times

Юрій Кривошея, президент та керуючий партнер Українсько-Канадського спільного товариства “Торонто-Київ”

Цього разу багато змінилось порівняно з попереднім Форумом. Я це відчув вже на офіційному відкритті в дуже цікавій локації у центрі Торонто. Найбільше вразила кількість людей — їх було помітно більше. Ввечері робочого понеділка вони знайшли час, щоб відвідати вузькоспеціалізовану подію, присвячену інвестиціям в Україну. Повірте, в них було безліч варіантів, як провести час. Бачив багато серйозних людей з української діаспори, які досягли великих успіхів у житті.

На таких зустрічах важливим є кулуарне спілкування. Багато канадців позитивно та з реальним зацікавленням говорили про можливості, які бачать в Україні, хоча бізнесу в нашій країні в них немає. Одні кажуть: “О’кей, було б цікаво розглянути”. Інші прямо повідомляють про бажання розмістити кредитний ресурс. А це означає, що ми говоримо про репутацію, завдатки, скоринг та безліч інших критеріїв, яким маємо задовольняти. Це кажуть люди такого рівня, що я розумію: йдеться не про мільйон-два, а про якісно інші обсяги та тривалі терміни. Один з інвесторів сказав, що для такої географії, як Україна, вони розглядають стартові суми у $100-200 млн, але чим більше, тим краще.

Деякі говорять так: “Юрію, я тоді-то буду в Україні. В Києві був. Хочу особисто придбати, вкласти мільйон-два-п’ять у нерухомість. Чи можете порадити…”. Тобто вони бачать можливість: зараз вдалий час вкладати в Україну, зокрема в нерухомість. Я не можу розголошувати імена, але це поважні люди в Канаді — власники, засновники компаній. Ідеться не лише про кошти компаній, а й про приватні. Тут інша психологія, бо це свої гроші. Тому це дуже крутий сигнал.

Один зі співрозмовників зараз працює з українським ринком. Він зізнався, що якби не присвячував 24 години на день своєму FMCG-бізнесу в Канаді, то давно вже був би в Україні. Таке бажання в нього з’явилось після спілкування з CEO різних канадських фінансових груп. Він стверджує, що настрій в них приблизно такий: “Чому ви ще не в Україні? Адже, хлопці, вже час”. Це дуже цікаво.

Змінилась природа діалогу. 2016 р. Канадсько-Українська торгова палата, канадський уряд та посольство проводили інвестиційний форум. Тоді головною метою було відкрити канадцям очі на Україну як інвестиційну можливість. Я був одним зі спікерів, й ми активно просували Україну. Минуло два роки, і я вже бачу взаємну зацікавленість: є активність з канадського боку.

Підвищилась також якість презентацій українських проектів. Це було професійно: ось наші бізнеси, ось фінансові показники та прогнози, тут нам потрібно сто мільйонів, щоб викупити долю в міжнародного партнера... Все у зрозумілих міжнародним інвесторам термінах, чітко, цікаво. Відповідно, від аудиторії сипались питання: “О.к., а скільки потрібно? Яка капіталізація? Яка оцінка компанії? А це плануєте запустити?”. І цей жвавий діалог продовжувався в кулуарах.

Цікаво, що крім “класичних” інвестиційних проектів канадці зараз активно обговорюють легалізацію збуту та вживання марихуани. Це не просто розмови: деякі з присутніх інвесторів вже вклали гроші в цю сферу, хоча самі не вживають. Тобто це в Канаді зараз наскільки актуально, що інвестуються суттєві кошти.

В цьому, напевно, може бути цікавий урок і для нас. Особливо якщо врахувати диверсифіковані можливості використання технічної культури в інших галузях, наприклад у будівництві.

В цілому, я дуже задоволений результатами: мені є з ким і про що вести переговори надалі. Також треба віддати належне нашим учасникам — ми стали якісніше та витонченіше вести справи з іноземними інвесторами. Вважаю, що через якийсь час побачимо реальні угоди та проекти за результатами Форуму.