Курси підвищення

Фінанси
Налаштування
  • Дуже маленький Маленький Стандартний Збільшений Великий
  • Стандартний Helvetica Segoe Georgia Times

Гривня — на трирічному максимумі! Здавати чи купувати?

Валютний курс в Україні є важливим інвестиційним чинником, на який орієнтуються як зовнішні, так і внутрішні інвестори. Перманентна девальвація національної валюти у середньо- та довгостроковій перспективі подеколи зменшує стимули для внутрішніх інвестицій. Навіщо ризикувати, якщо, придбавши валюту, можна майже гарантовано розраховувати на курсовий прибуток?

Ціна прогнозів

Варто зазначити, що валютний курс гривні до долара майже непрогнозований. Регулятор в особі НБУ принципово не дає жодних орієнтирів, запевняючи, проте, що не гратиме проти трендів, а лише згладжуватиме різкі коливання. Експерти та міжнародні фінансові організації вже декілька років “вангують” подальшу девальвацію гривні до 30 грн/USD.

І поки всі щось прогнозують, національна валюта живе власним життям, раз у раз підносячи сюрпризи. Як от цього року. У той час як держбюджет на поточний рік було заверстано за курсовим розрахунком у 29,4 грн/USD, гривня “несподівано” посилилася нижче позначки 25 грн/USD та 28 грн/EUR. Так дорого національна валюта не коштувала з літа 2016 р.

Ба більше, гривня могла зміцнитися ще дужче, не виключено, що й до 20 грн/USD, якщо б Нацбанк не викуповував надлишок валютної пропозиції до власних резервів. З початку року за дев’ять з хвостиком місяців регулятор придбав понад $3,3 млрд, продавши менше $300 млн. Тобто чиста купівля склала близько $3 млрд! За словами Олега Чурія, заступника голови НБУ, приблизно така ж сума надійшла від нерезидентів, що придбали ОВДП. У підсумку на 1 вересня міжнародні резерви перевищили $22 млрд, тоді як ще на початок червня складали $19,4 млрд.

Фактори

Разом з тим у Нацбанку стверджують, що приплив спекулятивного капіталу не єдина причина зміцнення гривні. Мовляв, інші важливі показники платіжного балансу також демонструють позитивну динаміку. “Умови торгівлі для України поліпшилися через зниження цін на природний газ за одночасного зростання цін на залізну руду та зернові на світових ринках. Крім цього збільшилися надходження з оплати праці з-за кордону, зменшилися обсяги репатріації дивідендів. Ці фактори компенсували відплив валюти, зумовлений іншими чинниками, зокрема знач­ними обсягами погашень державного боргу”, — йдеться у макроекономічному звіті НБУ.

1etrhjoliiuy54weesdЗаступник голови Нацбанку Дмитро Сологуб зазначив, що наразі нерезиденти вклали в державні облігації 92 млрд грн і НБУ контро­лює цю ситуацію. Чиновник запевняє, що поширені твердження про те, що це короткостроковий спекулятивний капітал, не відповідають дійсності. “Якщо подивитися на термін погашення, папери з погашенням менше, ніж рік, складають лише третину всіх ОВДП, які є у власності нерезидентів”, — зазначає пан Сологуб. Він вважає, що нерезиденти кинулися вкладати кошти в ОВДП не через їхню спекулятивну дохідність (до 20% річних), а через очікування економічної і політичної стабільності, а також через виважену політику НБУ.

Натомість у незалежних експертів дещо інша думка. Наприклад, Ілля Несходовський, директор Інституту соціально-економічної трансформації, доволі критично оцінює нерішучість Нацбанку в питанні зниження облікової ставки. Зазначимо: на початку вересня банківський регулятор знизив цей індикатор усього на 0,5 в.п. — до 16,5%. “Безглузде рішення НБУ знизити облікову ставку лише на 0,5 в.п. ґрунтується виключно на бажанні й далі сприяти фінансовим спекуляціям, нехтуючи інтересами національної економіки, — вважає експерт. — Зусилля, спрямовані на законодавче забезпечення незалежності Нацбанку, вживалися не для того, щоб ухвалювати такі “беззубі” рішення”. Він виходить з того, що “цивілізована” формула розрахунку облікової ставки — розмір інфляції + 2%. Тому вже цього року НБУ міг би знизити ставку рефінансування до 12% чи хоча б до 15%.

Мінфін та експорт — проти

Не поділяє оптимізму НБУ й Мінфін, адже держбюджет зверстаний з урахуванням середньорічного курсу 29,4 грн/USD і таке істотне зміцнення гривні призводить до недобору митних платежів й “імпортного” ПДВ.

3dsf4d4d4d41f45Голова Рахункової палати Валерій Пацкан зауважив, що майже 40% обсягу доходів обраховуються з використанням курсу гривні до долара США чи до євро. Він зазначив, що з початку року гривня зміцнилася до долара на 9%.

Отже, за оцінками Рахункової палати, через непрогнозоване зміцнення гривні держбюджет у цілому по року недоотримає близько 9,2 млрд грн.

Зростаючий дефіцит бюджету Мінфін змушений фінансувати за рахунок продажу тих самих ОВДП, що лише збільшує наші борги, але не приносить ніяких капітальних інвестицій в економіку. Ось таке замкнене коло.

Очевидно, що від непрогнозованого зміцнення гривні страждає й вітчизняний експорт. Радник Президента, експерт-економіст Олег Устенко зазначає, що для будь-якої експортно орієнтованої економіки, якою є українська, зміцнення місцевої грошової одиниці завжди погано. Адже втрачається конкурентоспроможність експортерів, що потенційно позначиться на темпах економічного зростання. “До того ж якщо ти зміцнюєш гривню в умовах, коли реформи не йдуть семимильними кроками, треба бути готовим до того, що не буде відгуку у внутрішнього виробництва. А якщо його не буде, а населення має більше доларів на руках, ніж раніше, є перспектива зростання імпорту. А якщо зростає імпорт, то утворюється торговельний дисбаланс. І грошова одиниця знову входить в зону девальваційного тиску”, — зауважує експерт.

Можливі наслідки

Водночас Нацбанк ніби перебуває в іншій реальності. Зокрема, за словами Дмитра Сологуба, регулятор покращив прогноз щодо дефіциту поточного рахунку платіжного балансу на поточний рік — з 3,3% до 2,6% ВВП. “Ми бачимо сприятливу експортну кон’юнктуру, ми бачимо достатньо низькі ціни на наш імпорт, нафту та газ. Крім того, продовжують зростати обсяги переказів від українських громадян, які працюють за кордоном. І цього року ми бачимо менший обсяг виводу дивідендів з України”, — аргументує посадовець.

Тим часом, за прогнозами аналітиків Fitch Ratings, дефіцит поточного рахунку платіжного балансу України збільшиться з 2,5% ВВП 2019 р. до 2,9% 2020 р. й до 3,4% 2021 р. Причина — зменшення транзиту російського газу Україною через запуск альтернативного газогону “Північний Потік-2”. Як буде насправді, покаже лише час.

Пригадується літо 2008 р., коли національна валюта теж девальвувала з 5 грн/USD до 4,6 грн/USD. Тоді головним чинником укріплення також став спекулятивний капітал від нерезидентів, так звані hot money (“гарячі гроші”). Проте восени того ж року відбулося різке падіння національної валюти до 8 грн/USD. До речі, провідні світові економісти бачать серйозну загрозу повторення фінансової кризи 2008 р. При цьому Україна лишається з дефіцитним бюджетом, поки без нової програми з МВФ, а натомість з необхідністю сплачувати старі валютні борги.

 

Дмитро Гриньков