business head ads

Почувайтеся як вдома…

Фінанси
Налаштування
  • Дуже маленький Маленький Стандартний Збільшений Великий
  • Стандартний Helvetica Segoe Georgia Times

Влада хоче залучати нові інвестиції, але при цьому продовжує утискати права вже існуючих інвесторів

Розповідаючи про інвестиційний клімат в Україні, експерти, аналітики і не тільки звикли характеризувати його загальними фразами: “корупція”, “рейдерство”, “неправосудні рішення”, “поганий захист прав власності” тощо. Це все правда! Проте куди наочніше виглядає аналіз стану справ, проілюстрований конкретними бізнес-кейсами, які можна назвати класичними epic fail.

Пригоди іноземців в Україні

На початку жовтня під час зустрічі прем’єр-міністра Олексія Гончарука з бізнесом президент Американської торговельної палати Андрій Гундер заявив про конкретні приклади тиску правоохоронних органів і Антимонопольного комітету України на великі міжнародні компанії. Зокрема, були згадані історії з Philip Morris International, Jabil Circuit, Shell, Unilever і навіть McDonald’s. “Минулого року Україна підписала першу в історії податкового законодавства мирову угоду з компанією “Філіп Морріс”. Замість того щоб боротися в судах, інвестор і держава підписали мирову угоду. Ми думали, що це буде прецедент на майбутнє, але, на жаль, ми наразі бачимо підвищену увагу з боку правоохоронних органів до цієї угоди, підписаної відповідно до міжнародного й українського законодавства”, — звернувся пан Гундер до прем’єр-міністра, закликавши його дотримуватися домовленостей. Олексій Гончарук, у свою чергу, повідомив, що уряд має намір працювати над удосконаленням процедури досудового врегулювання спорів. “Удосконалюватимемо процедуру досудового врегулювання, відкриватимемо інформацію про рішення, які приймаються, щоб усе було публічно, щоб не було “схематозу”. Основний шлях до зменшення кількості судових спорів — прибрати підстави для того, щоб бізнесу потрібно було скаржитися. Необхідно зробити податкову більш прогнозованою і відкритою. Якщо є ідеї, давайте консультуватися”, — абстрактно відповів прем’єр, який хоче за п’ять років залучити в Україну $50 млрд прямих іноземних інвестицій.

Зовсім нещодавно інша велика міжнародна компанія — British American Tobacco, що є другою найбільшою в світі тютюновою компанією, вирішила переформатувати структуру управління бізнесом у Східній Європі. Якщо раніше Україна була центром регіону, що включає 12 країн, то з 2020 р. український офіс буде включений в інший регіон з центром прийняття рішень у сусідній Румунії. Як заявили у київському офісі ВАТ, питання про перенесення центру прийняття рішень з України до Румунії обумовлено серед іншого непрогнозованою фіскальною та регуляторною політикою уряду нашої країни. В компанії запевнили, що такі зміни не призведуть до суттєвого перегляду штату в Україні.

“Бритіш Американ Тобакко Україна” була створена 1993 р. на базі тютюнової фабрики у Прилуках. У портфелі компанії — відомі міжнародні марки цигарок, а також національні “Прилуки”. Торік компанія заплатила понад 16 млрд грн податків до держбюджету України.

Список Гундера

Пан Гундер також поскаржився на те, що проти американської компанії Jabil Circuit, яка виробляє, зокрема, кавомашини Nespresso в Ужгороді, було відкрито кримінальне провадження через безпідставні, на його думку, звинувачення у підробці документів і заволодінні бюд­жетними коштами. Цей кейс руйнує репутацію компанії, перешкоджає розширенню виробництва в Україні. До речі, навесні Jabil Circuit побудувала в Україні нове виробництво зі збирання електроніки, інвестувавши у відповідну фабрику $16 млн. “За рік не було знайдено жодного доказу причетності посадових осіб компанії до дій, зазначених у звинуваченнях, але Нацполіція не закрила справу”, — поскаржився лобіст.

Він також розповів про звинувачення в антиконкурентних діях ще однієї з найбільших нафтових компаній — Shell. “В Україні частка Shell незначна, але її нині безпідставно звинувачують в узгод­жених антиконкурентних діях із накладенням непропорційно великого штрафу”, — повідомив пан Гундер. Ідеться про нещодавнє рішення Господарського суду м.Києва про стягнення з оператора ринку нафтопродуктів “Альянс Холдинг”, який є власником мереж АЗС під брендом Shell, штрафу у понад 80 млн грн за порушення антимонопольного законодавства під час формування роздрібних цін на пальне впродовж 2013-2016 рр. Суд зобов’язав компанію “Альянс Холдинг” виплатити на користь АМКУ 39,7 млн грн штрафу за неконкурентні дії на ринку; 39,7 млн грн — пені за несвоєчасну його сплату та 616 тис.грн судового збору.

Звернув президент Американської торговельної палати увагу й на те, що британсько-нідерландський концерн Unilever (у портфелі — відомі бренди споживчих товарів), який має фабрику з виробництва чаю в м.Гостомель (Київська обл.), страждає від шахрайських дій з боку свого контрагента, який намагається стягнути €1,5 млн на підставі договору, що має ознаки підробки. “Вже понад рік компанія намагається захистити свої інтереси в судовому порядку й у рамках кримінального провадження, яке не просувається. Тому є великі сумніви щодо сумлінності та неупередженості правоохоронних органів й експертної установи, якій доручено виконати експертизу”, — зазначив пан Гундер.

Розповідаючи про тиск на бізнес, він згадав серед іншого про ситуацію з McDonald’s, яка впродовж багатьох років намагається відкрити ресторан в аеропорту “Бориспіль”. І висловив надію, що за сприяння уряду найближчим часом вдасться відкрити у “воротах України” заклад швидкого харчування.

Справа SkyMall

Судова тяганина навколо ТРЦ SkyMall тягнеться ще з 2010 р., коли президентом України був Віктор Янукович. Потерпілий — громадянин Естонії Хіллар Тедер, мажоритарний акціонер компанії Arricano, що побудувала один з найбільших ТРЦ у столиці.

Через кризу 2008-2009 рр. забудовник залучив до будівництва українського інвестора в особі компанії Stockman Interhold S.A., продавши 50,03% акції на умовах “колл-опціону” (з правом зворотного викупу). Коли 2015 р. термін дії договору закінчився, власник Stockman Interhold S.A. Андрій Адамовський відмовився продавати свій пакет акцій. Корпоративні права на компанію, що володіла ТРЦ SkyMall, були незаконно виведені українськими партнерами на підставні компанії через переоформлення прав власності всупереч існуючим судовим заборонам і чинним рішенням українських судів, а також арбітражному розгляду, що тривав у Лондоні.

2016 р. Лондонський міжнародний арбітражний суд зобов’язав повернути ТРЦ SkyMall компанії Arricano Real Estate Plc. У вердикті йшлося про те, що всі акції компанії Assofit Holdings Limited (власник ТРЦ) мали безкоштовно перейти від Stockman Interhold S.A. Андрія Адамовського у власність Arricano Real Estate Plc. Хіллара Тедера до 5 червня 2016 р. Але рішення суду не було виконане. Як зазначив тодішній Посол Естонії в Україні Герт Антсу, випадок із захопленням SkyMall негативно впливає на репутацію України в очах іноземних інвесторів. Він підкреслив, що естонський уряд дуже уважно спостерігає за цією справою і неодноразово піднімав це питання на зустрічах керівників обох країн.

Естонський інвестор оцінює нинішню ринкову вартість SkyMall у $150-200 млн. За його даними, щорічний прибуток від роботи ТРЦ може складати $17-27 млн.

Екоцид

12 липня під час візиту до рідного Кривого Рогу новообраний Президент України Володимир Зеленський розкритикував підприємство “ArcelorMittal Кривий Ріг” за невиконання в належний строк зобов’язання щодо поліпшення екологічної ситуації в регіоні та закликав надати адресну фінансову підтримку особам, які постраждали через шкідливі викиди в атмосферу.

17 липня СБУ повідомила про відкриття кримінального провадження за ст.441 Кримінального кодексу України (“Екоцид”) через забруднення навколишнього середовища.

20 липня було проведено обшуки на підприємстві, а також заміри радіаційного фону, під час яких було виявлено випромінювання, що уп’ятеро перевищує норму. В “ArcelorMittal Кривий Ріг” запевнили, що рівень радіації виявився завищеним через те, що під час замірів зняли захисну кришку джерела випромінювання. У компанії також додали, що обладнання, щодо якого в СБУ виникли питання, нове і ще не було введене в експлуатацію.

22 липня на той час ще в.о. голови СБУ Іван Баканов звинуватив менеджмент компанії у недбалому використанні інвестицій власника компанії Лакшмі Міттала: “Я впевнений, що Лакшмі Міттал, який є потужним міжнародним інвестором, намагаючись здійснити цю інвестицію... не планував зробити нічого поганого. Але той менеджмент, який працює на підприємстві, недбало поставився до своїх обов’язків. І тому повинен бути відповідним чином, як мінімум, дисциплінарно, покараний”. Менеджмент “ArcelorMittal Кривий Ріг” заперечив звинувачення СБУ на свою адресу та заявив про збитки в $1 млн за підсумками місяця через вимушену зупинку пусконалагоджувальних робіт на машині безперервного лиття заготовок.

Наприкінці липня відбулась зустріч представників компанії та Офісу Президента. Сторони обговорили можливості поліпшення екологічної ситуації та впровад­ження соціальних проектів у Кривому Розі й нібито досягли відповідних домовленостей.

Однак вже 3 вересня СБУ знову прийшла на підприємство для огляду об’єктів коксохімічного виробництва. А 5 вересня співробітники СБУ повернулися для перевірки агломераційної фаб­рики металургійного виробництва.

“ArcelorMittal Кривий Ріг” є найбільшим виробником сталевого прокату в Україні. Спеціалізується на випуску довгомірного прокату, зокрема арматури та катанки. Корпорація Mittal Steel 2005 р. придбала 93,02% акцій ВАТ “Криворіжсталь” на відкритому конкурсі за 24,2 млрд грн.

На вагу золота

У червні міжнародний інвестор Avellana Gold, який працює в Україні з 2016 р. та інвестує в розробку поліметалічних руд на Закарпатті, звернувся до правоохоронних органів, бізнес-асоціацій та Посольства США через спроби рейдерів захопити активи компанії. Представники компанії заявили, що їхніми активами намагається заволодіти група рейдерів. Тож Avellana Gold сподівається, що держава втрутиться в ситуацію.

“Ми спрямували відкритий лист до пана Президента, міністра внутрішніх справ та всіх високопосадовців Украї­ни з проханням вжити всіх законних заходів, підтримати нашу гірничовидобувну інвестиційну компанію та зупинити спроби залякати наших працівників. За вашої підтримки ми серйозно налаштовані продовжувати інвестувати в проект, що в короткостроковій перспективі повністю забезпечить промислові потреби української економіки у виробництві деяких промислових та дорогоцінних металів”, — ішлося в офіційному повідомленні Avellana Gold. Як зазначалося, впродовж поточного року Avellana Gold Ltd. збудувала нову фабрику у с.Мужієве (Закарпатська обл.). На підприємстві вже працювали 15 спеціалістів, які брали участь у підготовці пілотного запуску у другій половині червня. Як ідеться в офіційному зверненні, рейдери розпочали тиск на Avellana Gold у травні. Тоді особи, які представляють компанію BVI Cengart Financial Inc. (Олександр Маштепа, Дмитро Зайцев і Володимир Гуртовий), відомі в Україні як фігуранти низки кримінальних справ, публічно заявили про себе як про інвесторів Мужіївського родовища, що належить Avellana Gold Ltd. Також повідомляється, що частиною рейдерської схеми є постійна інформаційна атака, в ході якої компанію Avellana Gold умисно пов’язують з представниками попередньої влади, зокрема Віталієм Захарченком (міністр внутрішніх справ часів Януковича). Як зазначив Браян Севедж, генеральний директор компанії Avellana Gold Ltd., “наші інвестиції створили привабливий актив, чого до нас у регіоні не було досягнуто за 17 років. Впродовж цього періоду ми суворо дотримувалися всіх законів України і боролися з багатьма спробами протидій та намаганнями підштовхнути нас до перемовин з групами людей, що називали себе “інвесторами”. Однак нещодавні новини змусили мене просити уваги та допомоги для захисту від фізичної загрози нашим місцевим директорам та персоналу”.

Представники компанії вказують, що у травні комітет кредиторів під головуванням Дмитра Зайцева прийняв незаконне рішення про введення процедури санації ТОВ “Закарпат­поліметали” та залучення нібито нового іноземного інвестора — компанії Gofer. За даними британського відкритого реєстру, засновником Gofer Corporation є Cengart Financial Inc., а директором — Олександр Маштепа. Окрім того, як відомо, пани Зайцев та Маштепа є фігурантами справи про рейдерство універмагу “Україна”. Браян Севедж заявив: рішення Cengart Financial Inc. щодо санації посягає на права та законні інтереси Avellana Gold Ltd. як законного власника ліцензії на видобування. “Також дії Cengart містять ознаки протидії законній господарській діяльності ПрАТ “Карпатська рудна компанія”, що є 100%-ково дочірньою компанією Avellana Gold Ltd.”, — повідомив генеральний директор Avellana Gold. Ця компанія планує інвестувати у вітчизняну економіку $150 млн.

Скільки ж Україна недоотримує (втрачає) іноземних інвестицій через недоліки інвестиційного клімату, проілюстровані, зокрема, вищезгаданими “кейсами”?

Наприкінці 2017 р. показник прямих іноземних інвестицій в Україну на душу населення складав $1,62 тис. (наростаючим підсумком). Для порівняння: у сусідній Грузії, реформи якої часто ставлять нам у приклад, цей показник удвічі більший —$3,3 тис. Тобто, помноживши різницю на кількість населення України, отримаємо понад $67 млрд!

 

Дмитро Гриньков