business brand 1mln 6

 
Володимир Чеповий
спільно інвестувати
 
Володимир Полевий
захистити свій бізнес
 
Юрій Гусєв
розповісти про свій бізнес
 
Світлана Власова
розвивати свій бізнес
 
Олексій Чуєв
включитися у бізнес-події
Понеділок, 16 липня 2018 09:32

“Якість сервісу вітчизняних банків наблизиться до європейського рівня за три роки”

Володимир Лавренчук, голова правління “Райффайзен Банку Аваль” Володимир Лавренчук, голова правління “Райффайзен Банку Аваль”

Володимир Лавренчук, незмінний голова правління “Райффайзен Банку Аваль” з 2005 р., майже увесь минулий рік вважався одним з основних претендентів на посаду голови Нацбанку

Додаткові турботи, а як ми дізналися, пан Лавренчук дуже свідомо поставився до перспективи очолити НБУ, не завадили йому забезпечити запаморочливий фінансовий результат в очолюваному банку. За підсумками 2017 р. прибуток до оподаткування за національними стандартами обліку “Райффайзен Банку Аваль” склав майже 5,7 млрд грн., в результаті чого банк став найприбутковішим активом усієї групи RBI! До речі, позаминулого року фінустанова з австрійським корінням також задекларувала найбільший прибуток.

— Ви очолюєте “Райффайзен Банк Аваль” вже 13-й рік. Не набридло?

— Як відомо, рік тому я був у числі кандидатів на посаду голови Нацбанку. Тому це питання було очікуваним. Можу сказати, що ці 13 років були дуже насиченими й різними. Спочатку трансформація та інтеграція банку “Аваль” до групи Raiffeisen. Далі — дві глибокі фінансові кризи. Між ними банк був кандидатом на продаж… Тому нудьгувати не доводилося. За цей період перед нами поставало багато викликів, фактично увесь цей час ми знаходилися в екстраординарних умовах. Усе це не може набриднути, лише втомити. Але, чесно кажучи, я не втомився. Є запас енергії, щоб робити більше!

— А ви цікавилися, чи є ще подібні випадки, коли топ-менеджер очолює організацію так довго?

— Не цікавився. Ми знаходимося у середовищі, що швидко змінюється. Тому не думаю, що якісь приклади з історії були б показовими. Вони застарілі, на них не варто рівнятися. Не факт, що герої вчорашнього дня будуть такими завтра. Отже, наслідувати чийсь приклад не має сенсу. Постійно змінюватися, адаптуватися — це вимога нинішнього часу. Або ти це робиш, або зникаєш з ринку, незважаючи на титули та регалії вчорашнього дня.

— Які переваги такої тривалої кар’єри на чолі одної організації? Ви себе відчуваєте таким собі “аксакалом”, коли зустрічаються всі менеджери групи Raiffeisen?

— Точно не хотів би себе так відчувати. Усіляко уникаю цього. Навіть якщо з боку так виглядає, я з цим борюся. Тобто налаштовую себе на подальший розвиток, а не на використання минулих досягнень. Досі багато вчуся, і мені це подобається.

— Навесні минулого року ви публічно заявили про готовність очолити НБУ. Коли зрозуміли, що цього не буде?

— Навесні поточного, коли призначили нового голову. У мене не було установки — все або нічого. Десь улітку минулого року зрозумів, що це політичний процес із багатьма факторами, що роблять результат непередбачуваним. Тому я легко та з повагою поставився до прийнятого рішення.

“Ми переглядаємо нашу кредитну політику, аби збільшити свою присутність у секторах, де ми раніше не були активними. Це, зокрема, відновлювана енергетика, it-сектор”

— Очевидно, що зміна посади потребувала певного часу. Важко уявити, що менеджер великої установи за кілька днів перейшов на держслужбу, ставши регулятором для своєї колишньої організації. Мав би бути якийсь перехідний період. Як працювалося у стані невизначеності?

— Ось тут зроблю посилання на питання про “аксакала”. Зрозуміло, що перед цим мені треба було переговорити із акціонерами, погодити з ними свою поведінку на цей період невизначеності. Було досягнуто домовленості, що цей складний процес є прийнятним для акціонерів. Юристи казали, що у випадку призначення жодних затримок зі звільненням не було б. Тобто усе було б організовано професійно й не створило б для банку небезпек.

— І все ж таки, неприємний осад залишився?

— Ні, лише вдячність долі за здобутий досвід. У процесі підготовки я впритул зайнявся макроекономікою та монетарною політикою, взяв чимало консультацій знаних людей у цій галузі, а також серію уроків з психології. Адже посада голови НБУ дуже важка, особливо якщо взяти до уваги приклад Валерії Гонтаревої: кількість брудних атак була надзвичайною. До такого треба готуватися. Крім того, готувався до більшої публічності. Увесь цей курс шестимісячної підготовки був для мене дуже корисним з професійного погляду.

— Вочевидь, для початку такої підготовки ви мали отримати чіткий сигнал з боку Президента. А потім ситуація змінилася. Чому?

— Раніше у мене не було досвіду подібних перемовин. Гадаю, Яків Смолій, який майже дев’ять місяців виконував обов’язки голови НБУ, добре впорався з цією роллю. Це стало вагомим аргументом на його користь. В усякому випадку, мені його призначення видається логічним і зрозумілим.

— У вас залишаються “нацбанківські” амбіції?

— Я не ставлю питання так. Хочу бути людиною, яка здатна швидко змінюватися, адаптуватися до актуального порядку денного. Що буде за кілька років — не знаю. Може, буде якась суспільна робота…

— І як вам зараз після “макроекономіки” працюється з корпоративним бізнесом на мікрорівні? Глобальні знання не заважають?

— Зараз дуже багато модних теорій. Одна з них — “T-shapemanagement”, суть якої полягає у тому, що менеджер має володіти, як мінімум, двома функціями. “Однофункціональний” є мало адекватним до сучасних задач. Тобто нові знання лише допомагають. Бізнес цікавиться дуже великими кредитами, які можуть бути виключно синдикованими, один банк надати їх не в змозі. Є запити на $100-200- 300 млн і навіть на $600 млн. Організація таких позичок потребує знання макроекономіки, а саме — оцінки перспектив тієї чи іншої галузі на предмет здатності обслуговувати великі кредити.

— Як ви оцінюєте поточний стан вітчизняного банківського сектора?

— Закрито майже 100 банків. Залишилось понад 80, серед яких, за нашими оцінками, немає “хворих”. Тобто інституційно сектор можна вважати здоровим: капіталу достатньо, навіть із профіцитом. Впроваджено міжнародні стандарти обліку, покращився банківський нагляд тощо. Якщо розглядати банківський продукт, то тут спостерігається кілька тенденцій. По-перше, банки багато інвестують у технологічність, щоб бути максимально зручними для індивідуальних клієнтів. Якість сервісу вітчизняних банків наблизиться до європейського рівня десь за три роки. По-друге, фінансування економіки. Тут наші успіхи менші, аніж у попередньому блоці. Зростання кредитного портфеля на 3-4% викликає багато запитань. Причин кілька. Наприклад, дорога гривня, що спричинено все ще двозначною інфляцією. З огляду на це можна сказати, що поточного року дешевих кредитів не буде. Щодо 2019 р. важко сказати. Також є проблема якості позичальників. Тіньовий сектор сягає 40%. Чи готові банки кредитувати таких позичальників за наявності “драконівських” вимог фінансового моніторингу?

— Ви не згадали про захист прав кредиторів...

— Не згадав, бо то така заїжджена платівка… Так, зараз розглядається законопроект, що містить купу корисних речей. Але питання, чи активізує кредитування прийняття цих змін? Напевно, ні, адже ресурси дорогі.

Повертаючись до характеристики ринку, слід зазначити, що грошовий ринок працює добре, система рефінансування налагоджена та прозора. Валютний ринок коментувати не хочеться, бо є чимало коментарів від НБУ. Чекаємо на лібералізацію. Вона поступово відбувається, але за умови невизначеності програми з МВФ великого оптимізму щодо лібералізації вочевидь немає.

— Яке місце “Райффайзен Банку Аваль” на ринку? На чому заробляєте, які тактика, плани?

— Тривалий час пішов на формування достатнього капіталу. Зараз ми дуже добре капіталізовані, значення нормативу адекватності регулятивного капіталу коливається в межах 18-21%. Третій рік поспіль ми демонструємо рекордні прибутки як для вітчизняного ринку, так і для групи Raiffeisen.

— Завдяки чому досягли такого результату?

— Нам приємно засвідчити, що цей успіх — багатофакторний та системний. Головний фактор — якісне управління ризиками. Ми не допускаємо виникнення проблемних кредитів. З 2010 р. у нас немає жодного нового мате ріально значимого проблемного кредиту! Крім того, 2017 р. і поточного року ми спостерігаємо погашення проблемних кредитів. Тобто ми розформовуємо резерви, які зараховуються у доходи. До речі, це — сигнал покращення в економіці! Інший чинник — це добра маржа між депозитами та кредитами, особливо це стосується валюти. Ну і, нарешті, у банку вже кілька років діє програма скорочення адміністративних та операційних витрат. Ми реалізували цілу низку заходів з централізації операцій, що значно здешевило їх. Було побудовано два великі централізовані операційні центри у Херсоні та Житомирі. Ми розвиваємо культуру економії у відділеннях.

За підсумками 2017 р. портфель кредитів МСБ збільшився на 40%, корпоративному бізнесу — на 38%

— Якось в одному з ваших відділень у “спальному” районі столиці не було нормального паперу для друку договору, друкували на перфорованому… Чи варта така економія, аби жертвувати сервісом або навіть іміджем банку?

— Я вас почув. Такі приклади не пов’язані з політикою економії. Вони трапляються у житті. Треба над цим працювати та виправляти. Банківський сектор України у цілому є надвитратним, якщо порівняти показники із колегами в інших країнах! Кількість людських та матеріальних ресурсів, що ми витрачаємо на здійснення операцій, абсолютно невиправдана. Це треба змінювати, і ми рухаємося у цьому напрямку, підвищуючи ефективність.

— “Райффайзен Банк Аваль” пропонує максимальну ставку за гривневими депозитами усього в 10% річних! Це менше навіть за рівень інфляції… Вам непотрібні ресурси?

— По-перше, ми орієнтувалися на прогноз однозначної річної інфляції у межах 7-8%. По-друге, впливає фактор ліквідності конкретного банку. У нас — надлишок грошей як минулого, так і поточного року. Значну частину вільних грошей ми інвестуємо у цінні папери НБУ та Мінфіну. З урахуванням інфляційних очікувань ставки можуть дещо зрости, ми також, можливо, їх підвищимо, але ненабагато… Економіка не витягує високі кредитні ставки.

— Наскільки я розумію, зараз ви робите акцент на максимізації прибутку. Але навесні менеджер групи анонсував плани з ринкової експансії, а ви відлякуєте вкладників заниженими ставками. Поясніть логіку.

— Я б не сказав, що ми фокусуємося на максимізації прибутку. Хоча це дійсно важливий аспект, особливо з урахуванням збитків, які банк мав перед цим. Дещо здивую вас. За останні два роки наш кредитний портфель виріс на 88%. У тому числі за підсумками минулого року портфель кредитів малому та середньому бізнесу збільшився на 40%, корпоративному бізнесу — на 38%. Це значно більше, ніж є на ринку, але я вважаю, що цього все ще мало!

— І це каже пан Лавренчук, який завжди був прихильником поступового зростання, а тут 40% зростання кредитів на фоні лише 1-2% економічного росту…

— Слід врахувати, що йдеться про так званий робочий портфель (без урахування проблемних кредитів), який за посткризові роки значно зменшився. Отже, мова про зростання з низької бази. За нашими оцінками, наш банк знаходиться на першій або другій позиції за обсягами кредитування бізнесу в Україні. Це при тому, що є державні банки, баланс яких уп’ятеро більший за наш! Ми переглядаємо нашу кредитну політику, аби збільшити свою присутність у секторах, де ми раніше не були активними. Це, зокрема, відновлювана енергетика, IT-сектор, який є дуже масштабним за обсягами, фармацевтика тощо.

— Звідки берете клієнтуру?

— Хороше питання. За останній час в Україні побудовано 124 нових заводи. Серед них є й наші клієнти. Зростання кредитування залежить від зростання бізнесу вже існуючих клієнтів. Якщо ВВП зростає на 2,5-3%, то в окремих галузях або компаніях зростання складає 15-20%. Це зростання і формує попит на кредити. Наприклад, зараз у мене був потужний аграрій з Дніпра, він будує олійний комбінат, йому треба кредитування нового бізнесу, хоча клієнт — “старий”. Тобто попит є, навіть з боку клієнтів інших банків, і ми готові його задовольняти.

— Кого вважаєте головними конкурентами?

— Останнім часом дуже посилилися державні банки, вони добре капіталізовані, реформуються, мають великі амбіції, готуються до приватизації. Ну і традиційно це інші банки із західним капіталом.

 

Дополнительная информация

  • Автор: Дмитро Гриньков
Прочитано 6185 раз
Авторизуйтесь, чтобы получить возможность оставлять комментарии

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з найцікавішими та актуальними матеріалами.