АМКУ починає справу проти Міністерства юстиції

«Дуель», початок XX ст
1366
«Дуель», початок XX ст

Таке рішення в Антимонопольному комітеті ухвалили у п'ятницю, 10 лютого. Про це на своїй сторінці у мережі Фейсбук написала державний уповноважений АМКУ Агія Загребельська.


ЦИТАТА

Підписала подання про початок розгляду справи за ознаками вчинення Міністерством юстиції України порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого ч. 1 ст. 15 Закону України «Про захист економічної конкуренції», шляхом вчинення антиконкурентних дій органу влади у вигляді прийняття акту, який призвів до усунення конкуренції на ринку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів.

Історія питання:

Справа АМКУ проти Мін'юста – логічне продовження раніше проведеного дослідження ринку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів. Його в АМКУ розпочали ще у травні 2016 р. у відповідь на численні звернення від компаній-організаторів електронних торгів, які скаржилися, що на ринку арештованого майна існує монополія Державного підприємства СЕТАМ.

У вересні 2016 р. АМКУ зобов'язав МЮ припинити монополію ДП СЕТАМ. На засіданні Комітету 20 вересня 2016 р. винесли рішення, яким надали Міністерству юстиції України обов’язкові для розгляду рекомендації щодо припинення дій, які містять ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, усунення причин виникнення цих порушень і умов, що їм сприяють, а саме:

- Розмежувати функції суб’єкта господарювання – організатора торгів та суб’єкта, що забезпечує супроводження програмного забезпечення системи електронних торгів, технологічного забезпечення , збереження та захисту даних, що містяться в ній.

- Внести зміни до нормативно-правових актів, якими буде передбачено:

• можливість здійснення діяльності на ринку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів не тільки ДП «СЕТАМ», а й іншими суб’єктами господарювання;
• об’єктивні недискримінаційні критерії до суб’єктів господарювання – організаторів торгів, що можуть бути учасниками ринку реалізації арештованого майна, а також конкурентну процедуру їх відбору;
• верхню межу розміру винагороди організатору за організацію та проведення електронних торгів, що забезпечить можливість конкурувати суб’єктам господарювання – організаторам торгів за ціною.

Тоді АМКУ дав Мін'юсту 30 днів на виконання обов'язкових рекомендацій. Проте ані за місяць, ані до сьогодні – Мін'юст так і не виконав приписів АМКУ.

ЦИТАТА

Станом на сьогодні – в Комітеті відсутня інформація про результати розгляду та виконання рекомендацій. Аналіз наданої Мін’юстом інформації, а також актуальної нормативно-правової бази, яка регулює питання реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, свідчить про те, що рекомендації Комітету від 20.09.2016 № 16-рк Мін’юстом не виконані, – написала Агія Загребельська 10 лютого 2017 р.
КОМЕНТАР ЮРИСТА

Команда АО Ario брала участь у цій справі, офіційно представляючи інтереси нашого клієнта – компанії "Електронні торги України". Команда "Електронних торгів" першою в Україні почала проводити електронні торги активами компаній-банкрутів, а також активами банків, які знаходяться у процедурах Фонду гарантування вкладів. Особливий інтерес у нашого клієнта викликав ринок арештованого майна: за умови правильної організації бізнес-процесів, прозора онлайн-торгівля арештованим майном є прибутковою справою. Проте Міністерство юстиції своєю нормативною базою створило перешкоди, які дозволяли організовувати аукціони з продажу арештованого майна виключно балансоутримувачу Системи електронних торгів арештованим майном (СЕТАМ). У 2014 – першій половині 2015 років таким утримувачем було ДП "Інформаційний центр" (його ще називали Держінформ'юст). Влітку 2015 р. Міністерство юстиції заснувало нове ДП – СЕТАМ. І згодом передало систему електронних торгів арештованим майном на новостворене ДП. Усі ці два роки ринок періодично "нагадував" чиновникам, що потрібно розкрити ринок арештованого майна для всіх бажаючих організаторів торгів. Оскільки монополізм СЕТАМу породив цілу низку доволі обгрунтованих претензій до держпідприємства щодо маніпуляцій під час торгів або з самим майном.

У березні 2015 р. ринку навіть вдалося отримати, як тоді здавалося, перемогу – у вигляді розпорядження КМУ 212-р. Документ з'явився у результаті тривалого обговорення цього питання, в т.ч. і після низки публічних заходів. Розпорядження 212-р мало стати першим кроком для допуску приватних компаній на ринок арештованого майна.

Однак вказане розпорядження залишилося лише на папері. Навіть більше того – у грудні 2015 тоді ще прем'єр Арсеній Яценюк заявив, що СЕТАМ має стати монополістом ще й на ринку активів банків-банкрутів. Тоді ФГВФО звернувся в АМКУ за роз'ясненням, і отримав роз'яснення, що таке рішення буде порушувати закон про захист економічної конкуренції. Та не дивлячись на це – монопольний наступ тривав. І 24 лютого Арсеній фактично дав усне доручення передати всі активи банків до ДП СЕТАМ. Як ми знаємо, сьогодні цю монополію СЕТАМ подолано силами Фонду гарантування, Національного банку та ініціативної групи Prozorro – з 1 лютого всі активи банків-банкрутів продаються виключно через проект Prozorro.Продажі.

Можливо дійсно, досвід реалізації арештованого майна, напрацьований до запуску СЕТАМ, не був аж таким бездоганним., мав обгрунтовані дорікання. Однак це жодним чином не свідчить про те, що на даному ринку не можливо запровадити нормальні прозорі правила без монополії. І даний ринок значно еволюціонував, на ньому присутні багато компаній, які готові надавати чесні і якісні послуги, не прагнучи до монополії. Саме в інтересах таких компаній і було підготовлено заяви в АМКУ, в яких наголошувалося на монополізмі СЕТАМ та антиконкурентних діях МЮ та КМУ.

І хоча попередній досвід подання заяв проти таких поважних інституцій як КМУ чи МЮ підказував, що ця заява буде радше інструментом привернення уваги суспільства до наявної проблеми, у травні 2016 заява в інтересах нашого клієнта була подана з надією на готовність АМКУ до справедливого і неупередженого розгляду. Вересневе рішення АМКУ виправдало наші сподівання і переконало в правильності обраної стратегії і тактики в інтересах нашого клієнта.

Зрозуміло, що рішення АМКУ було і залишається вкрай некомфортним для міністра юстиції Павла Петренка, який, кажуть, вдруге став міністром юстиції саме завдяки створенню і запуску СЕТАМ. Ще восени я прогнозував, що тодішнє рішення АМКУ автоматично не вирішить проблему монополії СЕТАМ, що попереду буде тривала боротьба за конкуренцію. Справа, яку у ці дні починає АМКУ проти Міністерства буде непростою, але я переконаний, що конкуренція і Закон переможуть монополістичні претензії чиновників з Мін'юсту.
Юліан Хорунжий
Член правління Асоціації правників України, партнер Адвокатського об'єднання "Юридична фірма Ario"
Последние новости: