Безліс повертається: 4 кроки зі збереження мораторію на експорт лісу

Юрій Пименов, «Суперечка», 1968
1649
Юрій Пименов, «Суперечка», 1968

Наприкінці року ми спостерігали справжнє протистояння щодо питання мораторію на експорт лісу-кругляку. І що найбільш цікаве – відбувалось воно не на міжнародній арені, відстоюючи вітчизняні інтереси, а усередині країни між гілками влади – Парламентом і Урядом. Початок року «дарує» нам новий виток протистояння.

Та перед тим, як аналізувати аргументи кожної зі сторін, варто розібратись в специфіці галузі. Природа функціонування деревообробних підприємств незалежно від країни розташування – єдина. Відповідно, фактори впливу на ефективність їх розвитку теж однакові, вони включають:

- доступ до сировини;

- доступ до фінансових ресурсів (інноваційне обладнання);

- політична стабільність.

Спробуємо розібратись, що відбувається в Україні.

Чи забезпечені вітчизняні підприємства сировиною? Відповідь очевидна – ні. Більше того, відчувається гострий дефіцит на так звану ділову деревину в силу масованого експорту лісоматеріалів в необробленому вигляді. У цей же час в понад 30 країнах світу діють обмеження на експорт лісу, серед яких США, Канада тощо. В Європі також діє багато різноманітних обмежень, що упереджують непідконтрольну вирубку та поводження з лісоматеріалами, забезпечуючи їх глибоку переробку вдома.

Доступ до фінансових ресурсів та політична стабільність в даному випадку є поняттями суміжними та взаємозалежними. Саме від політичної стабільності залежить питання започаткування відповідних інвестиційних проектів.

На превеликий жаль ми маємо далеко не найкращу ситуацію.

Для бізнесу мораторій мав би розширити доступ до сировини, а для інвестора – відкрити нові можливості розвитку в Україні деревообробних підприємств.

Проте через недалекоглядну політику уряду забезпечено протилежний ефект – непрозора процедура лісозаготівлі, непідконтрольний та незаконний експорт, політичне розхитування ситуації – маніпуляції щодо можливої відміни мораторію – стримуючий фактор для широкомасштабних інвестицій.

Враховуючи чисельні прогнози щодо позитивного впливу мораторію для економічного розвитку України в частині деревообробки, можна впевнено стверджувати: його збереження – це проукраїнське рішення.

Здавалось би, то де ж протистояння?

Надзвичайно важливою на початку року була заява Прем’єр-міністра, що «Україна не лісопилка» і має забезпечувати глибоку переробку. Багато хто «приурочив» такі заклики набиранню закону про мораторій повної чинності (з 01.01.2017).

Проте буквально через декілька днів його профільний зам виступає із протилежними заявами – що мораторій треба відмінити!

Про яку ефективність розвитку бізнесу та іноземні інвестиції можна говорити? Якщо ми самі у власному «дворі» не можемо розібратись.

Тому треба припинити внутрішні політичні дискусії щодо цього питання. Натомість зосередити зусилля на комунікаціях із зовнішніми партнерами з метою доведення Української позиції.

Нагадаю: економіко-правові підстави для запровадження мораторію очевидні, і іноземні партнери – з власного досвіду пересвідчився – готові це сприймати. Треба лише наважитись працювати.

Звісно, мораторій не є панацеєю. Це лише як перший переломний крок в напрямку розвитку деревообробної галузі, на якому не можна зупинятись. Виділив би 4 кроки, що мали би йти паралельним курсом з мораторієм.

1. Невідкладно прийняти зареєстрований у ВРУ ЗПУ щодо підвищення кримінальної та адміністративної відповідальності за незаконне поводження з лісом, а також встановлення внутрішнього споживання лісоматеріалів. Це надзвичайно важливо з точки зору приведення у відповідність питань запровадження мораторію до норм міжнародного права;

2. Розробити та прийняти закон про ринок лісу для гарантованого та ефективного забезпечення вітчизняних деревообробних підприємств сировиною;

3. Прийняти закон про скасування ввізних мит на деревообробне обкладення.

4. І найголовніше – припинити політичні баталії, що конче негативно відображаються на і без того хиткій інвестиційній привабливості України.
Последние новости: