Чи готовий ринок фінансувати боротьбу зі стихійними лихами?

Нікола Пуссен, «Зима. Всесвітній потоп», 1665
1100
Нікола Пуссен, «Зима. Всесвітній потоп», 1665

Битва за екологію у сучасному світі розгортається все масштабнішими темпами і вона охоплює не лише боротьбу з викидами вуглекислого газу чи вирубкою лісів, а й інші проблеми. Майже щороку західна Україна потерпає від повеней, які руйнують дороги, будівлі, мости. Природні катаклізми постійно «вимивають» місцеві та центральний бюджети і завдають значних збитків державі. Які можливі шляхи вирішення проблеми існують та як цю загрозу намагаються нейтралізувати в інших країнах? Як приклад, доцільно розглянути думку британських експертів крізь призму українських проблем.

На думку британських аналітиків, облігації сталого розвитку (sustainable bonds) та інші інструменти, запропоновані ринком, могли б стати економічно ефективним способом фінансування заходів, спрямованих на запобігання повеней, а також на мінімізацію збитків, до яких вони можуть призвести. Зокрема, групою британських учених пропонується місцевим органам влади випуск ати облігації сталого розвитку для підвищення стійкості графств Великобританії, схильних до повеней. Така пропозиція уже виграла спеціальний приз за інновації в конкурсі Cumbria Flood Modelling, що був організований Департаментом з питань навколишнього середовища, продовольства і сільського господарства країни.

Чому пропонуються такі ідеї?

У графстві Камбрія в грудні 2015 року сталася серія повеней, яка, за оцінками відомої аудиторської компанії PricewaterhouseCoopers, нанесла збитків адміністративній одиниці на суму близько 500 млн. фунтів стерлінгів, або 621 млн. дол. США. Раніше графство страждало від подібних проблем. Так, у 2005 році найбільше місто Карлайл отримало відшкодування збитків у розмірі 272 млн. фунтів стерлінгів, а у 2009 році повінь завдала збитків на суму близько 275 млн. фунтів стерлінгів уже усьому графству. Логічним є припущення, що графство потребуватиме значних коштів для запобігання подібних ситуацій у майбутньому.

Повені загрожують нанесенням збитків великим промисловим підприємствам, сільському господарству та туризму в графстві, а також руйнуванням або пошкодженням інфраструктури та шляхів сполучення в регіоні.

Як пропонують вирішувати цю проблему?

Початкова пропозиція компанії PricewaterhouseCoopers передбачає, що облігація може бути видана Партнерством місцевого підприємництва Камбрії. Забезпеченням облігації слугуватимуть доходи від існуючих зборів на повінь, бізнес-ставки, рахунки за воду, а також різноманітні субсидії Європейського Союзу для сільського господарства, рибальства і регіонального розвитку.

Уряд Великобританії підтвердив, що місцева влада має законне право випускати облігації і запозичувати кошти на фінансових ринках, а також, що кліматичні фінанси є національним пріоритетом. Надійність і кредитоспроможність місцевих органів влади змогли б зробити облігації сталого розвитку привабливими для страхових компаній та інших фінансових інститутів.

Як даний механізм допоможе Україні?

Перш за все, варто зазначити, що повені в Україні – це явища, що не є рідкісними, і відбуваються вони найчастіше в районі Карпатських гір та гирла Дунаю. Протягом 25 років незалежності Україна пережила кілька таких великих катаклізмів.

У 1998 році на Закарпатті повінь завдала збитків більш ніж на 235 млн. дол. США, транспортну інфраструктуру було зруйновано та підтоплено більше ніж 40 тис. будинків у 120 населених пунктах.

У 2001 році, знову на Закарпатті, інтенсивні дощі спричинили підтоплення більш ніж 250 населених пунктів та 33 тисяч будинків. Загальна шкода становила 60 млн. дол. США.

У 2008 році в районі Карпатських гір відбулася повінь, що забрала життя 30 людей і нанесла збитків регіону на суму близько 600-800 млн. дол. США. Було зруйновано дороги, мости, школи і затоплено понад 40 тис. будинків у 4 областях України.

У 2010 році в результаті сильних дощів відбулись повені в усій Центральній Європі. Не оминули вони і Україну. Було завдано шкоди населеним пунктам у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях.

У 2015 році на Закарпатті сталась повінь, що зачепила 5 районів закарпатської області та завдала шкоди регіону на близько 120 млн. дол. США.

Щороку у різних регіонах стаються й менші за збитками та величиною повені та паводки, проте найбільше від цього страждає карпатський регіон, та поселення в гирлі Дунаю. Уряд разом з місцевими громадами виділяє кошти на ліквідацію наслідків цих повеней, проте грошей не вистачає для нормального відновлення інфраструктури регіонів.

Тобто, громади у регіонах з високим ризиком повеней мають дві проблеми: усунення наслідків попередніх повеней та високу ймовірність повторення наступних. Якщо ж усувати наслідки минулих повеней можна за допомогою страхових фондів, різноманітних інфраструктурних проектів та фінансування держави, то запобігти наступним можна за допомогою систематичного витрачання коштів на реалізацію проектів з укріплення берегів, будівництва водозабірних систем тощо. Зрозуміло, що коштів на все не вистачатиме, тому зелені облігації доцільно розглядати в якості інструмента реалізації запобігання катаклізмам.

Облігації сталого розвитку є вигідними для обох сторін, адже громади отримають необхідні кошти понад бюджет для реалізації цих проектів, а інвестори матимуть гарантію, що реалізація цих проектів захистить громади від збитків, нанесених повінню, і виплати по облігаціях будуть здійснюватись вчасно. Також ще одним елементом забезпечення стабільності виплат коштів інвесторам може стати відрахування з місцевих зборів, а також з платежів за комунальні послуги, або введення спеціального збору на повінь, що є більш проблемним для людей.

Реалізація даних заходів за допомогою емісії облігацій сталого розвитку місцевими громадами є також частиною реформи децентралізації, що зараз проводиться владою. Таким чином буде зменшено вплив держави у регіоні і, відповідно, витрати державного бюджету на покриття збитків від катастроф, що можуть статись в цих регіонах. Якщо даний інструмент розглядають інші країни, чому б нам не використати цю можливість?

Співавтори

Олег Гичка – заступник голови Center for Blended Value Studies, експерт Ради зовнішньої політики "Українська Призма"
Олександр Сущенко – голова наукового товариства КНЕУ, Center for Blended Value Studies, експерт Ради зовнішньої політики "Українська Призма"

Последние новости: