Паризький клімат та екологічні права українців

Поль Гоген, «Угольные фабрики и набережная Гренеля», 1875
741
Поль Гоген, «Угольные фабрики и набережная Гренеля», 1875

Після підписання та ратифікації в квітні цього року Паризької угоди робота теплових електростанцій, які працюють на вугіллі, що поставляється з окремих районів Донецької та Луганської області, які наразі не контролюються Україною, стоїть під великим питанням.

Загальний світовий тренд розвитку енергетики свідчить про відмову від будівництва нових та зняття з експлуатації вже існуючих теплових електростанцій, які використовують вугілля. Бо небезпідставно вважається, що саме вони призводять до формування значного обсягу викидів оксиду вуглецю, оксиду сірки, інших газів, що негативно впливають на навколишнє природне середовище та здоров’я людей.

Крім того, вугільні теплові електростанції викидають у повітря значні обсяги попелу, що містить характерні для кожного типу вугілля, а,  відповідно, і для кожної електростанції, хімічні сполуки. Мідь, свинець, ванадій, хром та інші шкідливі мікроелементи, що входять до їх складу, з повітря потрапляють в грунт, а далі за природним ланцюгом до рослин, тварин і організму людини.

В Україні існують десятки теплових електростанцій, які належать приватним структурам або орендуються ними у держави. В останні роки місцеві громади в Україні почали боротися за чисте довкілля і право на здорове середовище існування через захист своїх прав у суді.

Одним із прикладів такої громадської активності є громада міста Українка, що на Київщині. Це місто енергетиків побудованої у семидесятих роках минулого століття Трипільської ТЕС, яка була запроектована під використання донбаського штибу (сорт вугілля) із «підсвіткою» природним газом. Свого часу станція була оснащена передовим обладнанням для зменшення обсягу шкідливих викидів. З тих часів вона реконструювалася під використання іншого типу пального, а очисні споруди за даними місцевих екологічних активістів використовуються не завжди і не в повному обсязі.

Згідно з нормами Європейського Союзу обсяг викидів забруднюючих речовин на ТЕС не може перевищувати 50 мг на м³. В Україні цей показник більше в 50 разів - 2500 мг на м³, тому, формально, теплові електростанції на сьогоднішній день працюють за стандартами.

Дрібні частинки з викидів теплоелектростанції разом з повітрям переносяться на 5-10 кілометрів від станції, осідають, шкідливі мікроелементи із попелу накопичуються в грунті і в багатьох місцях перевищують фонові концентрації, а подекуди і гранично допустимі концентрації. На сьогоднішній день Трипільська ТЕС є основним стаціонарним джерелом шкідливих викидів в атмосферу в Київській адміністративній області, а її частка становить близько 82% від усіх підприємств області. В атмосферу викидається 37 найменувань забруднюючих речовин, всього за 2014 рік Трипільська ТЕС викинула в повітря 76 тис. тонн шкідливих викидів.

Екологічні активісти місцевої громади за підтримки Фонду скорочення ризиків (Швейцарія) розвернули активну діяльність шодо покращення екологічної ситуації та зменшення обсягу викидів від Трипільської ТЕС. Якщо спочатку керівництво електростанції посилало на громадські слухання дрібних функціонерів, які показували довідки від екологічної інспекції, про те, що до них немає претензій, то після залучення групи експертів, до яких належить і автор, а також юридичної кампанії “Імператив плюс” було зібрано декілька сот заяв до суду щодо відшкодування збитків, завданих населенню від експлуатації теплової електростанції.

Тепер з активістами, експертами і юристами вже зустрічається і сам директор Трипільської ТЕС Петро Кравець. Він звітував перед місцевою громадою, що його підприємство поступово впроваджує систему сіркоочистки, але для цього не вистачає близько 400 млн. грн. За даними правозахисників річна доходна стаття бюджету ПАТ «Центренерго», куди входить і Трипільська ТЕС, становить 9 млрд. грн., а питання щодо встановлення нових фільтрів піднімається ще з 2008 року, тому немає сенсу говорити про відсутність у підприємства коштів.

За даними лабораторії гігієни ґрунту Інституту громадського здоров'я НАМНУ ім. Марзєєва негативний вплив сірки, що потрапляє в повітря і організм людини, проявляється тільки через 10 років, тому дуже складно довести, що захворювання людина отримала внаслідок забруднення навколишнього середовища, від роботи на тепловій електростанції.

За ініціативою місцевої влади - Голови комісії з питань планування, бюджетування та приватизації міськради м. Українка Світлани Огаркової на сьогоднішній день створено робочу групу, куди увійшли представники громади м. Українка, керівництва Трипільської ТЕС, екперти та юристи, щоб конструктивно вирішувати проблему модернізації ТЕС та пошуку коштів, в тому числі на основі механізмів “Кіотського протоколу” та інших можливостей, що надає ратифікація Україною Паризької кліматичної угоди.

На сьогоднішній день існує декілька науково-експертних досліджень, які свідчать про значний багаторічний негативний екологічний вплив Трипільскої ТЕС на навколишнє середовище не тільки в санітарній зоні або місті Українка, а на відстані до 25 кілометрів. Що охоплює більшу частину території Обухівського адміністративного району Київської області та такі відомі містечка як Козин, де проживає Президент України, та елітне передмістя нашої столиці Конча-Заспа, де живуть більшість посадовців та бізнесменів. Тому не тільки громадськості міста Українка, але й українським «достойникам» настав час задуматися про екологічну безпеку, якщо не всієї країни, то хоча б своїх маєтків та родин.

Последние новости: