«Військовий» стан в Верховній Раді вплинув на довкілля

«Військовий» стан в Верховній Раді вплинув на довкілля
932

Тиждень у Верховній Раді розпочався з понеділка, з погоджувальної ради, коли спікер парламенту пан Парубій на кожний виступ депутата питав: «А ви певні, що за запропонований законопроект проголосують?» Причина такої турботи була дуже простою – «військові» маневри депутатських фракцій, які розпочалися ще минулого тижня. 

У відповідь на блокування трибуни представниками демократичної опозиції - командири добровольчих батальйонів, а за сумісництвом депутати від демократичної коаліції, деблокували трибуну. Картинка для ТБ була просто чудова: десяток суворих людей у камуфляжі навколо трибуни і сидячі на східцях мирні протестувальники.

Трибуну, звичайно, деблокували, але ж треба було протестувати зал чи насправді існує парламентська більшість після «апгрейду» Демальянсу за рахунок трибунів Майдану, а тепер депутатів-єврооптимістів президентського блоку.

Для тестування парламенту був вибраний багатостраждальний законопроект №2009а про оцінку впливу на довкілля. І результат був отриманий позитивний - 256 голосів у першому читанні. Так міжфракційна боротьба в парламенті дозволила зробити певний крок для створення правової екологічної безпеки в Україні.

Норми цього законопроекту наділяють місцеві влади фактичним правом дозволити або заборонити будівництво техногенно небезпечних об’єктів, що з одного боку створює підстави для розквіту корупції, з іншого боку відстоюють право місцевих громад на якісне довкілля.

Цей багатостраждальний законопроект розроблявся багато років з метою  унормування системи оцінки впливу об’єктів відповідно до стандартів Європейського Союзу, після того як нормативна база Радянського Союзу фактично перестала використовуватися в екологічній практиці в Україні. Дуже важливим є створення бази юридичної відповідальності власників промислових підприємств та інших техногенно небезпечних об’єктів, що дозволить значно спростити застосування судових механізмів у захисті прав малого бізнесу та місцевих громад.

Разом із законопроектом №2009а був прийнятий законопроект, який також відкладався багато років - про стратегічну екологічну оцінку, прийнятий цього ж таки знаменного для екологів України вівторка. Ці правові документи готувалися групами українських експертів, громадських активістів та юристів профільного міністерства та комітету парламенту за організаційної, методичної, кадрової та фінансової підтримки міжнародних інституцій.

Саме таким чином із другої половини “нульових” років готувалася більшість законопроектів в галузі екології та зеленої економіки. Звичайно, керівництву міністерств та парламенту завжди було не до екології та єврозабов’язань - вони «напрацьовували» бюджет та «освоювали» кошти.

Я багато років брав участь в експертних та громадських обговореннях цих законопроектів, і пам’ятаю приступи лихоманкової активізації чиновників в очікуванні підписання євроінтеграційних угод, що відбувалися восени 2013 року, навесні 2014 та навесні 2015 років.

Вищезгаданий законопроект про стратегічну екологічну оцінку програм та проектів дозволяє центральним органам державної влади та місцевого самоврядування регулювати питання екологічної безпеки на стадії проектування у взаємодії із місцевими громадами, бізнесом, громадськими активістами та засобами масової інформації. Це знижує не тільки екологічні, але й економічні і соціальні ризики.

Також на цьому тижні до порядку денного засідання Верховної Ради включено ряд важливих екологічних питань, зокрема щодо ратифікації Парижської угоди щодо клімату, яка замінить Кіотський протокол, законопроекти щодо регулювання видобутку та реалізації бурштину.

Попри відкладання в туманну далечінь майбутніх десятиліть терміни інтеграції з ЄС та НАТО євроінтеграційні закони почали розглядатися і не тільки із тактичних міркувань міжфракційної боротьби, а в цілому з вагомих матеріальних мотивів.

Наші стратегічні західні партнери почали використовувати прості та практичні механізми - євроінтеграційні закони в обмін на фінансову допомогу, що на відміну від “екологічної оцінки”, “сталого розвитку” та “цілей розвитку тисячоліть” є зрозумілими категоріями і достойним мотивом для законотворчої діяльності наши х можновладців. 

Последние новости: