Запоріжжя — потенціал та виклики. Інтерв'ю з президентом союзу промисловців та підприємців

Репін
899
Репін "Запорожці пишуть листа турецькому султанові". Ескіз деревним вугіллям. 1878.

«Маю велику надію, що міжнародний "ІnCoForum» стане відправною крапкою в підтримці вітчизняного промислового комплексу та Запорізького краю»— народний депутат України, президент ЗОСППР «Потенціал» Петро Ванат

Про державну допомогу

Антимонопольний комітет (АМКУ) планує наступного року провести інвентаризацію всіх видів державної допомоги бізнесу з метою приведення антимонопольного законодавства України до норм Європейського союзу. При цьому пріоритетним напрямком надання держдопомоги стануть податкові преференції. Наскільки ефективним може бути цей інструмент для розвитку вітчизняної промисловості?

— В липні 2014 р. Верховна Рада ухвалила Закон "Про державну допомогу суб'єктам господарювання", який набуде чинності у серпні 2017 року. Це основа для створення цілісного і повного переліку чинних схем державної допомоги, як тих, що були прийняті в Україні до набуття чинності вищезгаданим Законом, так і тих, що існуватимуть після 2 серпня 2017 р.

Петро ВанатЗауважу, що останніми роками в Україні було застосовано чимало інструментів державної підтримки — прямі бюджетні субсидії, кредити, податкові пільги та відстрочки, списання боргів, державні гарантії та надання додаткових коштів для державних компаній за рахунок збільшення пакету акцій. Тоді як податкові пільги були головним інструментом підтримки певних секторів економіки і бізнесу, до 2013 р. переважали прямі бюджетні субсидії підприємствам. Зокрема, в таких важливих галузях, як вугільна, металургійна, енергопостачання та сільське господарство, на них припало аж 3% ВВП. Водночас регіональні програми розвитку, як правило, були недофінансовані, що значною мірою пояснюється значним обсягом субсидій для зменшення тарифів на газ для населення (через НАК «Нафтогаз України») і фінансуванням підготовки проведення в Україні Євро-2012. Йдеться про на 40 млрд грн. між 2009 і 2012 рр.

Облік наданої державної допомоги та її регулярна інвентаризація дадуть змогу владі визначити вплив державного втручання на конкуренцію і торгівлю й закладуть підвалини для майбутніх рішень щодо бюджетної політики і програм економічного розвитку, виключивши з них неефективні схеми, Зі свого боку бізнес отримає більш прозорі умови одержання державної допомоги в тих випадках, коли вона допустима і не створюватиме умов для викривлення конкуренції.

В цілому, механізми, передбачені в Законі мають на меті забезпечити чесні правила для отримання допомоги від держави. Крім того, усі процедурні питання щодо надання, оцінки та звітності будуть урегульовані підзаконними актами. Це має привабити іноземних інвесторів й заохотити малі та середні підприємства України до розвитку.

На ваш погляд, на які галузі буде спрямовано державну допомогу?

— Насамперед на високотехнологічні галузі з великою доданою вартістю: машино-, приладобудування, авіаційну галузь, ІТ, енергозбереження, нанотехнології, науково-дослідні розробки.

А за яких умов можливе надання саме податкових преференцій?

— Для цього треба провести податкову реформу. Я б виділив у ній два основних елемента.

Перший – це встановлення перш за все фінансової відповідальності держави за прийняття неправомірних дій посадовими особами контролюючих органів у вигляді компенсації збитків, завданих бізнес-структурам, з обов'язковим подальшим пред'явленням державою відповідних вимог до цих посадових осіб у вигляді адміністративної так кримінальної відповідальності.

Другий — стимулювання організації нових виробництв, створення нових робочих місць, в т.ч. в рамках індустріальних парків, податкові преференції для яких запропоновані в законопроектах №2554-а, 2554 а-д, прийнятих в першому читанні Верховною Радою 4 жовтня ц.р.

Про що саме йдеться?

— Встановлення терміном на 10 років особливостей оподаткування податком на прибуток учасників індустріальних парків (перші п’ять років за нульовою ставкою, наступні п’ять років — за ставкою вдвічі меншою за базову;

Надання можливісті розстрочення на 5 років сум податку на додану вартість щодо операцій з ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту устаткування, обладнання та комплектуючих до них, матеріалів резидентами індустріальних парків, якщо такі товари використовуються ними для облаштування індустріальних парків або для здійснення господарської діяльності у їх межах;

Передбачення можливісті органів місцевого самоврядування встановлювати пільги та знижені ставки зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, земельного податку за земельні ділянки та орендної плати за користування земельною ділянкою державної чи комунальної власності, на якій створено індустріальний парк, - для резидентів індустріальних парків.


Про стимулювання розвитку гірничо-металургійного комплексу

Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман доручив Міністерству економічного розвитку і торгівлі спільно з Міністерством фінансів розробити пакет стимулів для гірничо-металургійного комплексу. На які першочергові рішення сподіваються національні виробники?

— За результатами наради було визначено три головні напрямки подальшої роботи.

По-перше, це забезпечення оптимального завантаження потужностей гірничо-металургійного комплексу, перш за все, за рахунок розвитку внутрішнього ринку.Ні для кого не є таємницею, що сьогодні вітчизняний ГМК є суто нетто-експортером - близько 86% металопродукції, що виробляється, постачається за кордон. З урахуванням скорочення нашої присутності на деяких традиційних ринках збуту (перш за все Російської Федерації та інших країн Митного союзу), а також факту існування у світі надлишкових сталеливарних потужностей обсягом близько 700 млн т, що, у змушує розглядати можливість виведення з експлуатації частки зазначених потужностей обсягом до 300 млн т, питання внутрішнього ринку збуту української металопродукції стає дедалі актуальнішим. Окрім того, одним з головних питань залишається імпортозаміщення, оскільки зараз в Україну імпортується близько 1 млн т сортаменту металопродукції, яку здатні виробляти самі українські металургійні підприємства.

По-друге, забезпечення розвитку інфраструктури залізничного транспорту з метою збільшення залізничного вантажообігу продукції ГМК. Залізниця дотепер залишається головним вантажоперевізником як сировинних металургійних матеріалів, так і готової металопродукції. Досить відзначити, що майже 60% всіх вантажів, що перевозяться, належать саме вітчизняному гірничо-металургійному комплексу. Тому своєчасне постачання вищезазначених вантажів є однією з головних задач, які зараз стають як перед металургами, так і перед залізничниками. Окрім того, суттєва частка і рухомого складу, і рейок вимагають оновлення та подальшого розвитку, а це також істотна частка внутрішнього ринку збуту української металопродукції, про що йшлося вище. Тут спостерігається низка проблемних питань як суто технічного, так і організаційного плану, які повинні бути вирішено в найкоротший термін.

По-третє, забезпечення гармонізації тарифної та цінової політики в сфері енергетики, транспортних послуг (в тому числі щодо портових зборів, послуг с транспортування природного газу тощо), рентної плати за користування надрами з урахуванням реального фінансово-економічного стану українського ГМК, можливостей збільшення капітальних інвестицій з метою посилення конкурентоздатності вітчизняної продукції, переходу на міжнародні стандарти корпоративного управління, поліпшення фінансової звітності та прозорості. Зазначений напрямок є дуже чутливим, оскільки питання тарифів завжди було «каменем спотикання» у відносинах між ГМК та природними монополіями («Укрзалізниця», «Нафтогаз» тощо), і зараз ці питання розглядаються та вирішуються у тісному контакті з Мінекономрозвитку і торгівлі, Мінфіном, ДФС, АМКУ та іншими відповідними державними структурами.

На цей час сформовано перелік пропозицій щодо розвитку кожного з вищевказаних напрямків, які передано на розгляд Уряду.

А на яку підтримку сподіваються самі металурги?

— Підприємства гірничо-металургійного комплексу, як однієї з базових галузей промисловості, значна частина продукції яких йде на експорт, безумовно, сподіваються, що Уряд надасть їм підтримку на зовнішніх ринках, де в багатьох країнах, всупереч угодам, підписаним в рамках СОТ, запроваджується квотування поставок продукції українського ГМК, проводяться антидемпінгові розслідування і т. п. На внутрішньому ринку промислові підприємства даної галузі очікують більш прозорого і справедливого формування тарифів на енергоносії та залізничні перевезення, більш відкритого проведення тендерних торгів за державними замовленнями, розраховують на можливість доступного банківського фінансування, справедливу митну і податкову політику.


Про потенціал регіону

Розкажіть, будь ласка, про особливості області, як одного з потужних промислових регіонів України.

— Дійсно, Запорізька область є одним з найбільш технологічно розвинених регіонів України із значним науково-технічним та виробничим потенціалом.

Достатньо зауважити, що вона посідає 4 місце серед всіх регіонів України за обсягами реалізації промислової продукції.

Область має позитивне сальдо зовнішньоекономічної діяльності. За 8 місяців поточного року обсяг експорту зовнішньої торгівлі товарами становив 1,221 млрд. дол., імпорту - 0,560 млрд. дол. На 1 липня 2016 р. обсяг прямих іноземних інвестицій становив 900,1 млн.дол.

Регіон — провідний центр вітчизняного авіадвигунобудування, виробництва трансформаторів та іншої високотехнологічної продукції, яка є фірмовим запорізьким брендом, маркою світового класу якості та надійності.

Область виробляє більше 20 % загального обсягу виробництва в Україні сталі та феросплавів, понад 40 % проводів та кабелів електричних високовольтних на напругу більше 1000 В, більше чверті електроенергії, більше 10 % олії соняшникової та пива.

Основу промислового потенціалу області складає металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів (36 % загальнопромислового обсягу реалізованої продукції ), машинобудування (12 %), виробництво і розподілення електроенергії, газу та води (28 %), виробництво харчових продуктів та напоїв (10 %).

Особливістю промислового комплексу області є те, що у промисловому комплексі області переважають галузі, що виробляють продукцію проміжного споживання, яка має високу енерго- і матеріаломісткість та низьку ефективність для забезпечення валової доданої вартості. Це зменшує конкурентоспроможність підприємств на світових ринках.

Металургійний комплекс області представлений такими відомими в усьому світі підприємствами чорної та кольорової металургії, як ПАТ „Запоріжсталь”, ПАТ „Дніпроспецсталь”, ПАТ "Запорізький завод феросплавів", "ПАТ „Український графіт”, ТОВ „Запорізький титано–магнієвий комбінат”, ПрАТ "Завод напівпровідників". Розташовані тут такі всесвітньо відомі підприємства машинобудівної галузі з високотехнологічним виробництвом, як АТ „Мотор Січ”, ПАТ „Запоріжтрансформатор”; ПАТ „Запорізький автомобілебудівний завод”, ПАТ "Запоріжкран".

В області представлені також підприємства-виробники високовольтної та низковольтної продукції, перетворювачів, кабельної продукції - КТ "Запорізький завод високовольтної апаратури", ПАТ "Електротехнологія", ПАТ "Перетворювач", ПАТ "Запорізький кабельний завод", ПрАТ "Азовкабель", ПрАТ "Плутон" та інші, ПАТ "Рефма" - виробник компресорів, холодильних машин та агрегатів, ДП "Мелітопольський завод "Гідромаш" — виробник телескопічних автопідйьомників.

Запорізька область має унікальний енергетичний комплекс, що складається з гідро-, тепло- та атомної електростанцій. Область займає перше місце в Україні по виробництву електроенергії, суттєво випереджаючи будь-який інший регіон країни і являючись для багатьох із них енергетичним «донором».

Необхідно також відзначити, що 20% вітроенергетичного потенціалу України припадає на Запорізьку область, що дозволить виробляти понад 3 ГВт електроенергії, це по потужності дорівнює виробленні електроенергії 3 блоків атомної станції або майже 7 частини всієї електроенергії, що виробляється на сьогодні електроенергії в Україні.

В області реалізовані проекти вітрової електростанції ТОВ "Вінд Пауер" ДТЕК в Приазовському районі (потужність електростанції - 200 МВт), 2 сонячних електростанцій: ТОВ "Токмак Солар Енерджі" - в Токмакському районі (потужність - 15 МВт), ТОВ "Сонячні стандартні рішення" в с. Петропавлівка Василівської сільської ради Запорізького району (потужність - 1,152 МВТ - планується розширення до 3 МВт).

Регіон має розвинуту інфраструктуру: залізничні та автомагістралі, морський та річкові порти.

Геополітичні приклади свідчать, що нестабільна військово-політична ситуація в країні - не вирок економіці, якщо застосовувати ефективні інструменти залучення інвестицій. Які, на Вашу думку, фактори сприятимуть зміцненню економічного потенціалу області та росту інвестиційній привабливості регіону в ситуації, коли він безпосередньо межує з зоною проведення АТО?

На жаль, географічна близькість Запорізької області до центру напруженості на Донбасі негативно позначається на інвестиційній привабливості регіону. Але, треба відзначити і інше. Не секрет, що багато підприємств авіабудування, машинобудування, металургії, радіо-, приладобудування ( ДП "ЗДАРЗ "МіГремонт", КП "НВК "Іскра" та інші) задіяні на виконанні оборонних замовлень. Їх виконання гарантовано оплачується державою, що захищає свій суверенітет і територіальну цілісність. Безумовно, після завершення військового конфлікту, всі підприємства спрямують свої зусилля на виконання мирних замовлень.


По кооперацію між підприємствами

Як ви оцінюєте значення аутсорсинга, кооперації між малими та середніми підприємствами та великими компаніями для розвитку економіки?

— Аутсорсинг — це загальноприйнята практикf, коли поряд з великими підприємствами формується мережа малих, які виконують допоміжні функції, що дає можливість створювати нові робочі місця та поповнювати дохідну частину бюджету. Великими підприємствами на аутсорсинг найчастіше передаються транспортні послуги, підтримка роботи комп'ютерної мережі та інформаційної інфраструктури, рекламні послуги, забезпечення безпеки, прибирання території тощо.

Аутсорсинг дозволяє підвищити ефективність роботи підприємства і сконцентрувати ресурси на основному напрямку своєї діяльності і використовувати вивільнені організаційні, фінансові та людські ресурси для розвитку нових напрямків роботи. У той же час це дає можливість підприємствам малого і середнього бізнесу, що спеціалізуються на наданні аутсорсингових послуг, отримати гарантовані замовлення і працювати на стабільній основі.


Про важливість «InCo Форуму»

Які проблемні питання будуть розглянуті під час спеціалізованої секції «Стан та перспективи промислового сектору в умовах інтеграційних процесів» «InCo Форуму»? На вашу думку, у чому цінність подібних заходів для бізнесу?

— В даний час перед промисловістю і аграрним сектором Запорізької області та й України в цілому існує ряд гострих питань і проблем, вирішувати які необхідно найближчим часом. Маються на увазі постійне зростання тарифів на основні енергоносії для промислових підприємств та залізничні перевезення, завищення контрактної вартості при розмитненні імпортованої сировини, матеріалів, різних товарів промислового призначення. На жаль, у рази збільшено податок на землю, введений податок на нерухоме майно, а Верховна Рада та Кабмін не підтримали призупинення індексації нормативної грошової оцінки землі з метою збереження виробничого потенціалу вітчизняних підприємств. Кричущими є проблеми нестабільного відшкодування ПДВ підприємствам-експортерам, існування дискримінаційній вимог для вітчизняних підприємств у тендерних процедурах тощо. На засіданні секції ми будемо розглядати питання модернізації промисловості, створення та розвитку індустріальних парків, хай-тек кластерів в епоху 4-ої промислової революції, проблеми і перспективи виходу українських підприємств на ринок ЄС, концепції ресурсоефективного та чистого виробництва, перспективи розвитку національного ринку металопродукції в мовах змін у світовій торгівлі – тобто всі ті теми, про які йшлося вище.

Як народний депутат України, який працює в Комітеті ВР з питань бюджетної політики, образно кажучи, через себе пропускаю всі проблеми промислового комплексу, у тому числі Запорізького краю. Тому маю велику надію, що міжнародний "ІnCoForum", який проводиться в Запоріжжі, стане відправною крапкою в підтримці та розвитку вітчизняного промислового комплексу та Запорізького краю.




Последние новости: