Здійснення реформ в України переслідує мету спрощення ведення бізнесу олігархами

Уильям Моррис, «Провал Сэра Гавейна», 1895
927
Уильям Моррис, «Провал Сэра Гавейна», 1895

Тінь, офшори, хабарі. Як нас «рекламує» ОЕСР

Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) презентувала Огляд нвестиційної політики України, що готувався протягом 2011-2016 років. Міністерство економічного розвитку і торгівлі України заявило, що «Огляд підтверджує успіхи, яких ми досягли в сфері полегшення умов ведення бізнесу». Перша заступниця міністра Ю.Ковалів називає документ «найкращою рекламою для України». У дійсності, пишатись слід далеко не всім: проблемою №1 є корупція; 50% працюючих – в тіні; найбільшим інвестором є Кіпр, а вільні економічні зони існують хіба що в Криму. Словом, констатуючи певний прогрес, Огляд підтверджує низку негативних висновків.

Інвестиції та офшори. В останні роки Україна досягла суттєвого прогресу у захисті інвестицій (с.13). Факти експропріації були в Україні рідкісними (с.17). За індексом обмежень на прямі іноземні інвестиції (FDI Regulatory Restrictiveness Index) Україна отримує кращу оцінку, аніж у середньому країни за межами ОЕСР. При цьому обсяг інвестицій обвалився (у 2014 році – на 81%). Окрім несприятливої геополітичної ситуації, перешкодою виступає корупція та недостатній розвиток інфраструктури (с.14).

Мало кого здивує застосування терміну «циклічні інвестиції» (round-tripping phenomenon) щодо прямих іноземних інвестицій (ПІІ) в Україні. Це означає, що українські інвестори повертають кошти до України з офшорів і це є «широко поширеним явищем». «Через кругообіг, офіційна статистика, як правило, переоцінює справжні потоки ПІІ», – сказано у звіті (с.17). Таким чином, здійснюючи реформи та покращуючи ставлення до іноземних інвесторів, переслідується одна мета – спростити ведення бізнесу олігархами. Найбільшим інвестором виступає Кіпр (27,7%). Також вказується роль Нідерландів (13%) та Британських Віргінських о-вів (4,2%). Заради справедливості слід відзначити, що є й інвестори, що реально створюють роботу (Франція, Німеччина). У 2012 р. компанії з ЄС наймали близько 200 тис. українців. Серед іноземних інвесторів також названі росіяни, що зіграли «чільну роль» у приватизації енергетики та телекомунікацій (с.38).

Податки та пільги. За останні два роки влада скоротила кількість податкових пільг, скасувавши, зокрема, «податкові канікули» для високотехнологічних сфер (ІТ). Хоча при цьому було зменшено ЄСВ з 41% до 22% та встановлено пласку шкалу ПДФО (18%). Окремо згадується спецрежим з ПДВ для аграріїв, що діє до 2018 р. (скористатись ним можуть й іноземні інвестори). Як зазначали у 2015 році економісти ЦСТД О.Одосій та О.Кравчук, за 3 роки АПК сплатив податку на прибуток «аж» на 0,7% від держбюджету. Напрошується висновок, що Україна стимулювала ті галузі економіки, які не ведуть до технологічного прориву та не наповнюють бюджет.

Спеціальні економічні зони існували до середини 2000-х. У 2014 р. влада їх спробувала відновити, прийнявши Закон про створення вільної економічної зони в Криму і Севастополі. Однак у зв'язку з виданням Росією свого Закону «про прийняття Криму до складу РФ» вплив українського закону «став неясним» (unclear). Таким, чином закон про ВЕЗ був чимось близьким до введення інвесторів в оману.

Праця. Рівень безробіття станом на 2015 рік складав 11% (1,9 млн чол), тоді як обсяг тіньової зайнятості видається «навіть більш вражаючим». ОЕСР схиляється до оцінки того, що «неформальний сектор» сягає 50% економіки (200 млрд грн зарплат). Як зазначає ОЕСР, часто згадуваною причиною цього було оподаткування. Проте у близькій перспективі ефект від зниження ЄСВ виявився «обмеженим». Пропонується перекласти ЄСВ на працюючих: сказано, що хоча ставка лише трохи вище середньо-європейської, розподіл навантаження між працівниками і роботодавцями відрізняється.

Згідно дослідження, кожен п’ятий працюючий – бідний (20,7%). Завдяки значним витратам на освіту Україна визнається однією з найкращих пост-соціалістичних країн за якістю шкільної та вищої освіти (с.37). Гірша ситуація з медициною (тривалість життя складає 71 рік). Через старіння та неякісну медицину робоча сила України може скоротитись на 15% до 2035 р.

ОЕСР стоїть на позиції прийняття нового Трудового кодексу, який посилить «гнучку зайнятість». Хоча й визнає, що незалежні профспілки проти. Цікаво, як це співвідноситься із тим, що Україна провела зміни у соціальній сфері, наблизивши забезпечення прав людини та трудових прав до міжнародних стандартів (с.15). Це названо підвалиною стійкого розвитку та відповідального інвестування.

Хоча головною проблемою для бізнесу лишається не КЗпП, а корупція: саме її 97% опитаних Американською торгівельною палатою підприємців визнали «питанням №1» (с.197).

Отже, бізнес не скористався тим максимальним сприянням, яке він мав в Україні. Ліберальні податки та можливість недотримуватись трудового законодавства не призвели до економічного прориву. Про це свідчить 85 місце України за індексом конкурентоспроможності (Україна опустилася на 6 позицій).

Із Огляду можна зробити різні висновки: як ті, що йдуть на користь суспільству, так і навпаки. Відзначимо, що ОЕСР завжди виступала клубом багатих країн, що підштовхували бідніші країни до периферизації для протягування інвестицій. Інколи ці поради межували зі сприянням периферізації. Звіт мало приділяє увагу гуманітарному виміру. Не всі інвестори є зразковими у соціальному плані: на японському заводі Fujikura, приміром, працівникам так і не вдалось створити профспілку через тиск.

В усякому разі Україна має право на самостійну політику. Податкові стимули можуть сприяти економічному зростанню, як і доступ до кредитування (с.204). Також наша держава могла б спрямувати бюджетні інвестиції в сферу інфраструктури. Україна вправі застосовувати протекціонізм для підтримки високотехнологічних галузей. Без підвищення зарплат (зараз вони найнижчі в Європі) підвищити купівельну спроможність неможливо. Неприпустимим є зниження фінансування освіти й медицини, адже це погіршує якість трудового потенціалу.

Последние новости: