1920х200 brand 23opt

Середа, 21 листопада 2018 17:49

“Поставка якісного трансформаторного обладнання для будь-якої держави — питання національної безпеки”

Ігор Клейнер, генеральний директор ПрАТ “Запоріжтрансформатор” Ігор Клейнер, генеральний директор ПрАТ “Запоріжтрансформатор”

На питання "БІЗНЕСУ" відповідають Ігор Клейнер, генеральний директор ПрАТ “Запоріжтрансформатор” та Олександр Цієр, директор з продажів ПрАТ “Запоріжтрансформатор”

— Як живеться сьогодні в Україні підприємству, флагману електротехнічної галузі — ПрАТ “Запоріжтрансформатор”?

Ігор Клейнер: Як і багато інших промислових підприємств, ПрАТ “Запоріжтрансформатор” вчиться жити та працювати у реаліях сьогодення. Ми залишаємося експортно орієнтованим підприємством. Наша продукція, як і раніше, постачається на ринки ближнього зарубіжжя: до Узбекистану, Казахстану, Грузії, Вірменії, Білорусі. Референції країн далекого зарубіжжя за останні п’ять років поповнилися трьома новими країнами — ПАР, Саудівська Аравія та Малайзія.

Тим не менш існують реальні труднощі для національного виробника. Робота в закордонних проектах ускладнюється обмеженою можливістю надання компанією гарантій першокласних європейських банків, що є невід’ємною частиною діяльності на ринках далекого зарубіжжя, і, відповідно, неможливістю брати участь у більшості проектів.

Made in Ukraine. Робимо бізнес разом

 

У зв’язку з цим неодноразово піднімалося питання про необхідність створення експортного агентства, яке вирішило б цю проблему. Безумовно, нам цікавий український ринок, де відбувається активне оновлення енергетичного парку й будівництво нових потужностей. Але й тут є свої складності, пов’язані з повним відкриттям ринку України для іноземних компаній.

2

Олександр Цієр, директор з продажів ПрАТ “Запоріжтрансформатор”

 

— Чи посилюється тиск на національного товаровиробника з боку іноземних компаній на внутрішньому ринку? Чи можна лишити Україну відкритою для міжнародної торгівлі й водночас захистити національні інтереси?

Олександр Цієр: Позиція уряду України зараз дозволяє практично будь-якому виробнику трансформаторного обладнання зайти на вітчизняний ринок. Ми багато чуємо гасел про розвиток економіки України, де як орієнтири використовуються розвинені країни світу. На жаль, повністю ігнорується світовий досвід захисту національних виробників. У більшості країн, де є національні виробники трансформаторів, існують тарифні й нетарифні бар’єри, що обмежують доступ на ринок експортерів.

Наприклад, у Казахстані та Білорусі встановлена преференція для місцевих виробників у розмірі 15%, в Азербайджані, Узбекистані — до 20%. У РФ введено мито на імпорт у розмірі 8% і встановлена преференція у 15%.

— Які кроки допомогли б захистити вітчизняних виробників, зберегти для них доступ на інші ринки? Чи спрацьовують квоти? Чи варто в разі проведення тендерів керуватися виключно ціновими параметрами?

О.Ц.: Ще одна небезпека — китайські (IBEA, Xian, Boading) і корейські (Hundai, Huasung) гравці, які в умовах значного зменшення потреб власних ринків почали проводити агресивні експортні кампанії по всьому світу. Такі країни, як Аргентина, США, Канада, Австралія, відреагували на це проведенням антидемпінгових розслідувань й введенням додаткових мит у розмірі понад 60% для захисту національних виробників. У США введено додаткове ввізне мито на трансформаторну сталь з Південної Кореї, Німеччини. В Аргентині — на трансформатори з Китаю, Південної Кореї, Бразилії. У свою чергу, в Україні тарифи поступово знижуються, а для країн ЄС скасовані взагалі. Захисту від агресивного демпінгу просто не існує. На ринку з’являються конкуренти з країн (Китай, Південна Корея), де держава надає податкову і фінансову підтримку експортерам, що дозволяє їм заходити на ринок з демпінговими цінами. Спостерігається повна відсутність й іншої немаловажної форми захисту від агресивної конкуренції — переліку жорстких вимог до виробників і до якості продукції. На жаль, в Україні більшість енергетичних компаній, в тому числі й державних, зараз керуються поточними інтересами, допускаючи до участі в тендерах маловідомі компанії, які заради швидкого заробітку використовують менш якісні матеріали, не дотримуються необхідної технології та не здійснюють контролю за якістю, не мають кваліфікованого інженерного й технічного персоналу, часто пропонують продукцію, яку раніше не виробляли. Також повністю відсутня процедура попереднього аудиту компаній — учасників тендерів.

Участь і вихід ЗТР практично на будь-який ринок вимагали тривалого періоду для проходження технічної прекваліфікації. Так, крім очікуваних вимог щодо наявності всіляких стандартів ISO ми проходили ще й аудити й отримували додаткові спеціалізовані сертифікати затверджених постачальників. У свою чергу, ринок України зараз відкритий для всіх гравців.

Журнал БІЗНЕС: чого чекати у грудні?

 

Ще один вагомий факт — дефіцит в українських енергетичних компаній власних коштів для фінансування проектів. Значна кількість таких проектів фінансуються міжнародними кредитними інститутами. При цьому ми бачимо, що як фінансові, так і технічні консультанти даних інститутів різноманітними способами намагаються лобіювати власних виробників трансформаторів.

— Чи поступається вітчизняна промисловість (з точки зору вартості, якості, сучасності своєї продукції) компаніям, які йдуть в Україну? Які в нас є конкурентні переваги?

І.К.: Давайте говорити відверто: ресурси для розвитку в закордонних й українських компаній наразі різні. Розглянемо основні складові собівартості продукції: матеріали (за умови дотримання всіма технічних вимог) — одні, зарплата — жорстка конкуренція на ринку робочої сили зобов’язує постійно переглядати оплату праці, аби довести її до конкурентоспроможного рівня, енергоресурси — тарифи відомі всім. Відповідно, єдиний спосіб конкурувати — це знижувати прибуток до мінімуму, що, в свою чергу, веде до стагнації й неможливості розвивати підприємство у подальшому. Однак ЗТР має 70-річну історію. Технічний та виробничий персонал ЗТР користується попитом по всьому світу. Наших фахівців можна зустріти у США, Іспанії, Бельгії, Німеччині, Туреччині, Угорщині, Чехії.

Важливою конкурентною перевагою є й наш сервіс, доступний практично в режимі онлайн при поставках національним виробником на внутрішній ринок.

— У чому має полягати державна політика, щоб запобігти втраті власного виробничого потенціалу?

І.К.: Українська енергетика на 90% укомплектована саме обладнанням виробництва ЗТР. Поставка якісного трансформаторного обладнання для будь-якої держави — питання національної безпеки, адже від цього залежить безперебійна робота енергосистеми країни.

Будь-яка розвинена країна, налагодивши виробництво трансформаторів, підтримує свого виробника, оперативно оновлюючи всі складові енергосистеми. Де ви бачили в Німеччині або Туреччині трансформаторне обладнання не національного виробника? В українського уряду, судячи з усього, інше бачення пріоритетів.

У свою чергу, відсутність підтримки національного виробника завжди призводить до скорочення кількості робочих місць, супутнього зростання соціальної напруги і, як наслідок, до того, що ми всі наразі спостерігаємо, — до безконтрольної трудової міграції фахівців на аналогічні промислові підприємства Європи.

Резюмуючи наш з вами діалог, хочу підкреслити, що конкуренція завжди була, є і буде на будь-якому ринку, і це нормальна, здорова ситуація. ЗТР не говорить про “сліпий” протекціонізм для національного виробника. Йдеться про встановлення правил гри на ринку з конкретними критеріями допуску для компаній, де крім цінового показника буде введено чіткі технічні параметри, яким гравці мають відповідати. У багатьох країнах застосовується бальна система, де враховується сумарний бал за результатами попереднього аудиту, ціновими й технічними показниками.

Ну і, звичайно, хочеться, щоб популістські гасла про розвиток економіки України в цілому й енергетики зокрема знайшли конкретику і базувалися на досвіді країн, які свого часу успішно пройшли період трансформації економіки.

Не читай через чуже плече, дивись свій "БІЗНЕС". Передплачуй на 2019 рік вже сьогодні!

Дополнительная информация

  • Имя Фамилия: Ігор Клейнер
Прочитано 1546 раз
Авторизуйтесь, чтобы получить возможность оставлять комментарии

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з найцікавішими та актуальними матеріалами.