Як підкорити Америку. Роль професійного лобізму в американській демократії

У 1808 році слово «лобі» вперше зафіксовано в протоколах Конгресу США
1692
У 1808 році слово «лобі» вперше зафіксовано в протоколах Конгресу США

Лобізм — одна з найбільш важливих складових американської політики. Його роль в США постійно збільшується. Індикатором цього є факт, що 1976 році середній річний оборот лобістської фірми в США становив $86 тис, а вже через 30 років цифра зросла до $1,3 млн.

Лобіювання по-американськи

Американська модель регулювання лобізму базується на ідеї посередництва: групи інтересів у зв'язку з законодавчими обмеженнями не можуть самі собою безпосередньо брати участь у політичному житті. Для цього їм необхідно вдаватися до послуг спеціальних посередників — професійних лобістів, діяльність яких зазнає жорсткого і багатостороннього контролю з боку держави. Коли організовані групи інтересів прагнуть від влади потрібних їм рішень, вони звертаються до професійних посередників. З одного боку, це рішення мінімізує можливість корупції у стосунках влади і суспільства, а з іншого — дозволяє учасникам процесу отримувати кваліфікований захист своїх суспільно-політичних і економічних інтересів. Так в США з’явилась ціла група «лобі», які діяли постійно: професійне (медичне, військове) та етнічне (єврейське, вірменське). І хоча виникало декілька гучних скандалів, пов’язаних із професійним лобізмом, це явище все одно вкорінилося в американському суспільно-політичному житті.

Лобізм в США регулюється численними правовими актами як на федеральному рівні, так і на рівні окремих штатів. Основну роль серед цих законів грають такі нормативні документи:

  • перша поправка до Конституції США;
  • федеральний закон 1995 року "Про відкритість лобістської діяльності" (Lobbying Disclosure Act);
  • федеральний закон 2006 року "Про прозорість та звітність при здійсненні лобістської діяльності" (Lobbying Transparency and Accountability Act);
  • закони штатів, які вносять безліч додаткових уточнень і обмежень в лобістську діяльність, хоча в основному ці нормативні акти не можуть суперечити федеральному.

Діяльність професійних лобістів в США окрім законодавчих актів регулюється ще й етичними нормами, які доводиться виконувати, щоб не втратити репутацію. За відхилення від норм лобіст може бути оштрафований на $200 тис або бути ув’язненим  до 5 років.

Як лобіювати в США

Щоб зрозуміти, як іноземці можуть лобіювати свої інтереси в США, потрібно розглянути поняття «іноземний агент». Воно змінювалося з часом, як змінювалися зміст і застосування самого закону "Про обов'язкову реєстрацію іноземних агентів" (Foreign Agents Registration Act - FARA). Згідно з роз'ясненнями Міністерства юстиції, Сенату і Верховного суду США, в нинішньому вигляді закон покликаний:

  • захистити державну владу США від іноземного впливу;
  • гарантувати, що американська влада і суспільство будуть знати тих лобістів, які діють на території США, щоб забезпечити своїм іноземним клієнтам (замовникам) певні переваги стосовно таких же клієнтів (замовникам) з боку США.

Таким чином іноземним агентом вважається кожен, хто взагалі працює в юрисдикції іншої країни, а не тільки той, хто пов'язаний з урядом іншої держави. Наприклад, іноземна компанія, що наймає лобіста в Америці, згідно FARA є іноземним клієнтом або замовником. Але представництво такої компанії в США, яке веде в цій країні легальний бізнес, вже не розглядають як іноземного клієнта. Чи є американський лобіст цієї організації іноземним агентом — залежить від того, на інтереси якої компанії він реально працює — материнської, що діє за межами США, або місцевої, яка на 100% належить іноземцям.

В 1938 році, коли приймали закон "Про обов'язкову реєстрацію іноземних агентів" (FARA), він був сирим нормативним актом, підготовленим спеціально для конкретного випадку. Метою закону став захист національних інтересів США в сферах національної оборони, безпеки і зовнішньої політики. Його реальним завданням було дискредитувати пропагандистів німецького нацизму і радянського комунізму в очах американської громадської думки, надавши їм статус «іноземного агента», і максимально обмежити вплив їх пропаганди в США.

Професійний лобізм в США існує в різних формах: індивідуальні лобісти; лобістські фірми; юридичні фірми, що професійно займаються лобізмом або мають відділи лобізму; відділи великих корпорацій, які спеціалізуються на лобізмі. Наприклад, у 2017 році адміністрація президента Порошенко та вашингтонська лобістська фірма BGR Group уклали контракт щодо лобіювання інтересів України в США.

Американська рада законодавчого обміну (могутній лобіст) в 2011-2012 роках внесла в законодавчі збори штатів 132 законопроекти, з яких тільки 9% були прийнято. Проте очевидно, що для в США така ефективність вважається нормальною, оскільки фінансування лобізму залишається високим. Дохід лобістів в США з 1998 року по 2010 рік зріс з 1,4 до $3,44 млрд.

Деякі країни вдаються до послуг американських лобістів з різною метою. Наприклад, для створення позитивного іміджу своєї країни в США. Так посольство Естонії в 2001-2002 роках заплатило лобістській фірмі $360 тис для просування ідеї вступу країни в НАТО. Посольство Латвії заплатило лобістським фірмам для досягнення тієї ж мети в 2001-2007 роках $750 тис. У 2008 році Грузія найняла лобістську фірму за $630 тис для просування свого вступу в НАТО.

Україна може використовувати багатий досвід США в сфері регулювання лобістської діяльності. На фоні активної  боротьби з корупцією запозичення американського досвіду щодо організації легальної лобістської діяльності може бути корисним для підвищення прозорості та відкритості українського лобізму.

Последние новости: