"Лучшая русская музика!": робітник крамниці "Червоний маркет" у військовій формі накинувся на журналіста через зауваження (відео)

"Лучшая русская музика!": робітник крамниці "Червоний маркет" у військовій формі накинувся на журналіста через зауваження (відео)
10957
Співробітник крамниці "Червоний маркет" в Києві накинувся на журналіста Дмитра Гнапа через зауваження.  

Також Дмитро Гнап написва:
"Для вас звучат русскіє пєсні!". 
Ви, напевне, бачили магазини "Червоний маркет" біля станцій київського метро. Там торгують різним дешевим крамом. Ці магазини розростаються як пліснява. Пару тижнів тому я почув як з колонок на фасаді одного з них лунає підбірка російської попси, яка часом переривається заставкою-джинглом: "Лучшая русская музика! Слушайтє русскіє пєсні!". Я знайшов адміністратора крамниці. Кажу:
- У вас грають "русскіє пєсні" на всю вулицю з гучномовців. Можете вимкнути їх?
- А шо такоє? - питає дівчина.
- Взагалі, у нас війна з росією, не кажучи вже про те, що гучно крутити музику не можна, бо це порушує "Правила благоустрою в місті Києві".
- Я ні с кєм нє воюю! - відповідає та.
- Може ви це розкажете СБУ? - перепитую.
Дивлюсь, насупилася, пішла, вимкнула. Після цього там всі ці дні в колонках звучало якесь диско. Але, пару днів тому власники магазину вирішили допекти пішоходів іншим. На тротуар винесли ятку для вуличної торгівлі. Стали продавати труси та шкарпетки. Нічого не маю проти дрібного бізнесу, якщо він не жере публічний простір у нахабний спосіб. Сьогодні знову знайшов адміністраторку. 
- Навіщо ви поставили ятку на троутар?
- А шо такоє? - каже дівчина.
- Там люди ходять, у вас тут і так немала торговельна площа. Навіщо ви захоплюєте ще й шматок території громадського користування? У вас взагалі є на це дозвіл?
- Нє знаю, ето к начальству.
Поки я почав фотографувати на телефон цю ятку і магазин. До мене вибіг охоронець магазину, формату "тітушка звичайний", який почав вихоплювати у мене телефон зі словами: 
- Сишішь дядя, может в АТО с тобой поєдєм?
- Ти служив в АТО? 
- А какая тєбє разніца?
В цей час, хтось з його колег таки вихопив мій телефон і він припинив знімати. Довелось відібрати телефон і викликати поліцію. Поки я оформлював заяву разом з поліцейськими, працівники магазину поприбирали ятки з трусами. І тротуар став виглядати як і раніше (див.останнє фото).
В цій історії немає моралі чи пафосного заклику. Раніше я міг би написати, як важливо не бути байдужим і не проходити спокійно повз нахабство і беззаконня. Сьогодні в стрічці Фейсбука я бачу сотні таких прикладів небайдужості серед своїх друзів та фоловерів. Так що, це просто маленький буденний київський лонгрід на тему: як ставати справжньою Європою не чекаючи безвізу. Дякую, що прочитали.
Последние новости: