Визнання кредитних договорів недійсними

Визнання кредитних договорів недійсними
142

Потрапивши в складне матеріальне становище, досить багато людей звертаються у банк, щоб отримати грошову позику під певний відсоток, тобто взяти кредит. Але, як свідчить статистика, мало хто з них уважно вивчає умови кредитного договору, під яким ставить власний підпис,  та детально аналізує прописані в ньому умови. Лише потім більшість позичальників починають усвідомлювати, в яку боргову «яму» вони самі себе штовхнули, проте нічого не роблять для того, щоб змінити ситуацію на свою користь. Вони не подають до суду заяви про визнання кредитних договорів недійсними, бо гадають, що будь-яка судова тяганина з банками не має сенсу, адже справа буде вирішена не на їхню користь. 

Раніше й справді було так. Ті, хто зверталися до суду з позовами про визнання кредитних договорів недійсними, отримували відмови. Та тепер ситуація кардинально змінилася. У реєстрі судових рішень, прийнятих за останніх декілька років, можна знайти чимало прикладів, котрі свідчать про позитивні зміни у судовій практиці в цьому питанні.

Ось хоча б взяти ухвалу Вищого спеціалізованого суду Украни з розгляду цивільнихй кримінальних справ від двадцять другого жовтня 2014 року (справа № 6-26251св14). Там зазначено, що в процесі розгляду справи було виявлено порушення пункту 2 частини 1 статті 11 діючого Закону України «Про захист прав споживачів» і Постанови Правління НБУ від десятого травня 2007 року за №168. Споживач-позичальник не отримав письмового повідомлення про орієнтовну загальну вартість кредиту. Тому апеляційний суд прийшов до висновку, що в кредитному договорі чітко простежується істотний дисбаланс між договірними обов’язками та правами позичальника.

Отже, він в цілому є несправедливим і складений недобросовісно. На цій підставі й сам кредитний договір був визнаний недійсним, і договори поруки й іпотеки теж, бо вони були його похідними. Іншим яскравим прикладом визнання кредитних договорів недійсними є Ухвала Колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від двадцять п’ятого травня 2016 року (цивільна справа №667/3659/15-ц). На засіданні Колегії суддів було залишено без зміни рішення кількох суддів попередніх інстанцій, котрі, спираючись на висновок експертизи під №90 від п’ятого травня 2015 року стосовно кредитного договору від дев’ятнадцятого травня 2008 року № 0068/08/11/СL, визнали вищезгаданий договір недійсним з моменту його укладання, бо банк порушив вимоги чинного законодавства й не надав позичальнику всієї необхідної інформації (не повідомив його в письмовому вигляді про загальну вартість кредиту й не дав йому документ із вказаною щомісячною сумою погашення боргу, що складається з суми погашення кредитних коштів і суми процентів, що нараховуються за умовами договору).

А це означає, що порушений принцип добросовісності. Наслідком цього став дисбаланс між договірними правами та обов’язками споживача-позичальника, що спричинив погіршення його становища, і позичальник повинен повернути кредитодавцю лише тіло кредиту без сплати відсотків.



Последние новости: