Кредит МВФ дозволяє прожити економіці дуже короткий відрізок часу — Віктор Галасюк

Кредит МВФ дозволяє прожити економіці дуже короткий відрізок часу — Віктор Галасюк
637
МВФ надає кредити задля стабілізації макрофінансових показників, поповнення валютних резервів, але ці кошти жодним чином не йдуть на проекти розвитку. Про це в інтерв’ю БІЗНЕСу заявив Віктор Галасюк, народний депутат, голова Комітету ВР з питань промислової політики та підприємництва.

Реформи в Україні забуксували на рівні фіскального та фінансового блоків Кабінету міністрів. Уряд майже не запропонував бізнесу дієвих інструментів розвитку — лише збільшив податкове навантаження, пише на шпальтах БІЗНЕСа Олег Руденко.

Завдяки чому можна вийти з економічного піке, у яке Україна потрапила перш за все через відсутність структурних реформ? Про це йшлося у розмові БІЗНЕСа із головою Комітету ВР з питань промислової політики та підприємництва Віктором Галасюком (фракція Радикальної партії Олега Ляшка), який до того, як виборов депутатське крісло, займався саме питаннями залучення інвестицій в один з індустріальних парків. 

 За висновком пана Галасюка, кошти МВФ — це ковток повітря, який дозволяє економіці прожити дуже короткий відрізок часу. «Адже неможливо стабілізувати нестабільну систему за рахунок зовнішніх кредитних ін’єкцій», — зазначив пан Галасюк. 

Відтак, на його думку, Україна повинна ефективно використати цей час, не списуючи бездіяльність на військову агресію, а створюючи запропоновані державні інститути розвитку. «Такі інститути мають акумулювати міжнародну фінансову допомогу за рахунок донорських конференцій, інвестиційних кредитів, що надаються інституціями окрім МВФ — Європейським інвестиційним банком, ЄБРР тощо», — наголосив він. 

Пан Галасюк також звернув увагу на те, що через нові державні інститути треба спрямувати в реальний сектор також державні кошти. «У бюджеті передбачено 25 млрд грн. на державні гарантії, які не були розподілені Законом по конкретних програмах видатків. З приводу чого депутатська фракція Радикальної партії Олега Ляшка направила офіційний лист прем’єр-міністру Арсенію Яценюку. У листі, зокрема, детально розписано, де та скільки коштів взяти на розвиток промисловості, які зміни в бюджет внести, указані пропозиції щодо створення нових інституцій. Загалом в 2015 р. можна акумулювати з державних джерел близько 100 млрд грн. для інвестування їх в економіку через нові державні інститути за рахунок коштів на державні гарантії, капітальних видатків, надходжень в бюджет від НБУ, від продажу конфіскованого «корупційного» майна, економії бюджетних коштів завдяки реструктуризації («заморожуванню») повернення державного боргу тощо», — зазначив пан Галасюк. 

 — Коли перелічені вами державні інструменти розвитку можуть бути створені? 

 — По-перше, ми сподіваємось, що Кабмін приділить цим механізмам належну увагу та буде їх активно розвивати. Але минулого тижня в проекті змін до Бюджету наші пропозиції враховані не були (змінами до Закону про державний бюджет на 2015 р., внесеними 02.03.15 р., парламент надав Кабміну право залучити кредитні кошти під державні гарантії в розмірі 21 млрд грн. для створення чергового стабілізаційного (резервного) енергетичного фонду. На можливий розвиток залишилось 4 млрд грн. — Ред.). Тому народні депутати, у тому числі члени Комітету, який я очолюю, як суб’єкти законодавчої ініціативи готові подавати у ВР відповідні законопроекти згідно запропонованої Моделі промислової політики. 

Мова йде про сім-вісім масштабних законопроектів, що розвертають розвиток економіки в іншому напрямку. З новими, зрозумілими для інвесторів, інструментами можна виходити на донорську конференцію вже в квітні цього року. За наявності злагодженої позиції парламенту та уряду та швидкого створення державних механізмів інвестування та підтримки промисловості в 2015 р. можна залучити декілька мільярдів доларів інвестицій в реальний сектор України. В кулуарах під час засідання ПКА в Брюсселі європейські партнери нас запевняли, що це підвищує шанси України на донорській конференції. Тому в будь-якому випадку треба діяти на випередження, не чекаючи від уряду розробки нових законопроектів. Якщо не розпочати впровадження системних фундаментальних змін сьогодні, то завжди будуть казати: не той час, зараз інше «горить». Але завтра вже не буде чим гасити пожежу. Саме тому в проекті Моделі промислової політики ми пропонуємо крім планової програми дій антикризову. Зокрема, вимагаємо від уряду та Мінекономрозвитку сформувати Антикризовий економічний штаб із залученням міністрів, народних депутатів, експертів із бізнес-середовища, представників виробників тощо. 

— У які терміни ви плануєте запровадити нові інститути розвитку, на якій стадії знаходиться розробка законопроектів? 

 — Ми маємо запровадити їх протягом декількох місяців, щоб влітку вже почалось асигнування промисловості. Деякі з законопроектів розроблені й найближчим часом будуть подані на розгляд парламенту. Це зміни в законодавство щодо індустріальних парків, законопроекти щодо створення Державного банку розвитку, кредитно-експортного агентства. Інші ініціативи знаходяться в стадії концептуального проектування. 

 — Розроблені документи можуть з’явитись в парламенті в березні-квітні? 

 — Так, ми зробимо все, щоб вони були зареєстровані в цей час. Комітет намагається активно просувати перспективне законодавство. Наприклад, в першому читанні був прийнятий історичний законопроект №1313 щодо масштабної енергомодернізації. Розвиваємо ще два важливих інструменти — державно-приватне партнерство та державне замовлення. Ретельно готуємо до другого читання зміни до Закону про державно-приватне партнерство, напрацьовані спільно з USAID з урахуванням пропозицій ЄБРР. Законопроект дозволить створити посиленні гарантії, стимули для приватного інвестора. Також будемо пропонувати внести зміни до законодавства про державні закупівлі, аби передбачити системні преференції (квотування) для вітчизняного виробника. Урядовий законопроект з цієї тематики цієї норми не враховував, тому він не знайшов підтримки в Комітеті. 

— Є пріоритетні галузі, які можуть отримати таку державну підтримку?

— На мою думку, для держави пріоритетними мають бути будь-які переробні галузі та високотехнологічні виробництва. Але, щоб обґрунтовано робити ставки на конкретні сектори, треба провести економічні розрахунки і доказати це через вплив на ВВП, на зайнятість. 

— Хто має робити такі розрахунки?

— Мінекономрозвитку. Ми готові в цьому допомагати. — Вони щось роблять в цьому напрямку? - На жаль, в діяльності економічного блоку уряду я бачу зайве фокусування на питаннях дерегуляції, які є важливими, але жодним чином не пріоритетними в поточній ситуації. Бо дерегуляція — це 10-15% того, що потрібно зробити для стимулювання розвитку економіки. Я б ні в якому разі не перебільшував значення дерегуляції і те, наскільки вона може вплинути саме на темпи економічного зростання. 

Раніше БІЗНЕС писав про те, що, на думку Віктора Галасюка, Україна не використовує ефективні інструменти СОТ у повному обсязі.


Последние новости: