Пацієнт скоріше живий ніж мертвий: український експорт нарешті зростає

Пацієнт скоріше живий ніж мертвий: український експорт нарешті зростає
583


Після стрімкого півторарічного падіння експорт товарів з України нарешті показав позитивні результати. Українську економіку рятують європейські ринки, а метал у структурі продажів замінила сільськогосподарська продукція.

З мінуса до плюса

Від початку конфлікту навесні 2014 р. експорт демонстрував стабільну тенденцію до скорочення. Тільки наприкінці 2015 р. темпи скорочення почали спадати. Здавалося, вже досягли дна, а далі тільки в гору. Проте уже січень показав: сподівання були марними. У порівнянні до попереднього місяця експорт товарів скоротився майже на третину (на 31,6%). Такий початок року не давав підстав для оптимізму. І хоча темпи скорочення протягом наступних двох місяців були значно меншими, все одно вартісні обсяги експорту продовжували котитися вниз.

І ось вперше за останні півтора роки квітень вніс суттєві корективи - після багатьох місяців стабільного падіння, експорт нарешті зріс. І хоча зростання склало мізерні 0,7 %, проте тут головне не кількість, а якість. Зміна «мінуса» на «плюс» фактично і є першою ознакою того, що дно вже позаду, адже процес постійного зниження зупинено. І хоча загальний експорт за чотири місяці 2016 р. залишається на 13,7% меншим, ніж за аналогічний період 2015 р., проте це вже не мінус 31,6 %!

Що ж лежить в основі таких позитивних змін? Насамперед кидається в очі стрімке зростання у квітні експорту до ЄС. У порівнянні цього періоду минулого року він активніший на 12,6%. Позитивна динаміка квітня нарешті повністю перекрила негативні показники першого і за підсумками вже чотирьох місяців експорт товарів з України до ЄС зріс на 1,04 %. Враховуючи той факт, що ЄС вже давно став провідним торгівельним партнером України (його частка в географічній структурі експорту у 2016 р. становить майже 40%), зростання поставок у Європу може мати суттєве значення для подальших перспектив експорту.

Вагоме, проте не вирішальне, адже і за іншими географічними напрямами Україні слід також активізувати свою діяльність. Насамперед в частині завершення переговорів про укладання Зони вільної торгівлі з Туреччиною та знаходження аргументів для початку переговорів про ЗВТ з Єгиптом. До речі, у квітні експорт до Єгипту був лише на $30 млн меншим за експорт до Росії ( $240 млн. проти  $270 млн дол. США), яка серед окремо взятих країн залишається провідним ринком збуту вітчизняних товарів. Загалом, за перші чотири місяці поточного року Україна експортувала товарів до Туреччини і Єгипту на більш ніж $1,3 млрд, на $400 млн перевищивши експорт до Російської Федерації. І це на загальних підставах країни-члена Світової організації торгівлі. А уявіть що буде у разі укладення ЗВТ.

Замість металу – соняшникова олія

Що стосується товарного розрізу експорту України, то тут з країни-експортера металів ми перетворилися на країну-експортера сільськогосподарської продукції. І хоча скептики в такій ситуації вбачають деіндустріалізацію як економіки загалом, так і експорту зокрема, проте «гроші не пахнуть». Якщо сільське господарство приносить нам солідну виручку, то чому б цим не користатися?

Взагалі, як показав початок цього року, сільське господарство стало єдиною галуззю економіки, експорт якої продемонстрував зростання - на $167 млн. Це поруч зі скороченням експорту по всіх інших галузях дозволило сільському господарству збільшити свою частку в товарній структурі експорту України до 35,6 %. Водночас частка металургійної продукції скоротилася до 22,2 %.

Локомотивом збільшення експорту стало нарощування поставок соняшникової олії. У січні-квітні експорт цієї товарної позиції у порівнянні до аналогічного періоду попереднього року зріс на $171,7 млн, тобто більше ніж зростання по всьому сільському господарству! І хоча основними покупцями вітчизняної соняшникової олії залишаються Індія та Китай (349,8 і 153,6 млн дол. США відповідно), особливо слід відмітити нарощування поставок до Нідерландів - до $122,8 млн. Будемо сподіватися, що і надалі експорт соняшникової олії слугуватиме надійним і потужним джерелом припливу валюти в Україну. Якщо, звісно, державні органи не будуть самі створювати бар’єри для цього експорту. Адже навряд чи обшуки СБУ в центральному офісі провідного вітчизняного експортера олії - компанії Kernal - сприятимуть розвитку галузі.

Проте не олією єдиною. Також зріс експорт зернових (на $76 млн) та деревини і виробів з неї (на $25 млн). До того ж особливо слід підкреслити зростання експорту товарів електричного машинобудування на $35 млн. Насамперед проводів для автомобілів, експорт яких (переважно до країн ЄС) склав $371,7 млн. Також суттєво зріс експорт радіонавігаційних приладів (з 3,2 млн до 39,3 млн дол. США).

Експорт росте, а ціни падають

Чи буде зростання носити короткочасний чи перманентний характер, покаже час. Адже динаміка залежатиме від багатьох факторів як внутрішнього, так і зовнішнього характеру. І якщо на внутрішні фактори ми ще більш-менш можемо впливати, то на зовнішні, такі як ціни на провідні товари вітчизняного експорту, навряд чи. А ось тут і криється чи не найбільший ризик, адже ці ціни знижуються. Так, вартість тони кукурудзи і пшениці у порівнянні до попереднього року впала з 162 і 200 дол США до 154 і 157 дол США відповідно. Вартість тони напівфабрикатів з вуглецевої сталі (провідної товарної позиції експорту вітчизняного металургійного комплексу) знизилась з 375 до 237 дол США.

Водночас зниження цін на сировинні товари є непоганим стимулом для виробництва та експорту продукції з більшою доданою вартістю. Тих же морських суден та залізничного устаткування, експорт по яким зріс на 11, 7 і 15,6 млн дол. США відповідно. Так що не все так погано, панове!

Последние новости: