Скільки коштів витрачається на підтримку енергетики?

Скільки коштів витрачається на підтримку енергетики?
795

Важливим етапом прогресу є переформатування глобального енергетичного ринку в напрямку його децентралізації та розвитку чистої енергії з відновлюваних джерел (ВДЕ), що вимагає відповідної законодавчої бази, режимів ціноутворення і відповідних механізмів стимулювання.

ВДЕ отримують держпідтримку в більшості країнах світу і обсяг субсидій останніми роками зростає. При цьому, важливо зазначити, що прогресивна галузь отримує меншу підтримку, ніж традиційне викопне паливо. Так, за даними Міжнародного Енергетичного Агентства, в 2015 році відновлювана енергетика отримала вдвічі менший обсяг субсидій порівняно з традиційною. Субсидії на викопне паливо знизилася з майже $ 500 млрд в 2014 році до $ 325 млрд в 2015, в той час як субсидії на ВДЕ зросли з приблизно $ 140 млрд до близько $ 150 млрд в 2015. При цьому, скорочення витрат означає, що витрати на підтримку поновлюваних джерел енергії поступово забезпечують більше можливостей на кожен витрачений долар: їх обсяг збільшився приблизно на 6% в 2015 році, при більш швидкому зростанні потужностей сектору (8%).

image2.png Джерело: ІЕА

В розрізі країн, серед таких, що надають найбільші субсидії відновлюваних джерел енергії є Європейський Союз, на частку якого припадає трохи більше половини передбачуваних глобальних субсидій на поновлювані джерела енергії (більше $ 60 мільярдів), потім США ($ 18 мільярдів), Китай (майже 17 мільярдів доларів) і Японія (10,5 млрд доларів). Тим часом, найбільшу підтримку викопного палива надає Іран, 16% від загальної суми (52 мільярдів доларів), Саудівська Аравія (49 мільярдів доларів), Росія (30 млрд доларів) і Венесуела (20 мільярдів доларів).

Хоча багаті країни ОЕСР є великими «виробниками» викидів CO2, вони також домінують у списку провідних прихильників зеленої енергії. Країни, які не є членами ОЕСР підтримують вуглемісткий сектор. Дані показують, що в деяких нафтовидобувних державах (Іран, Лівія, Венесуела і Туркменістан), великі субсидії викопного палива становлять від 15 до 20 відсотків від ВВП. Уряди G20 витрачають щорічно 444 $ млрд на підтримку викопного палива через держсубсидії (70 мільярдів доларів), інвестиції з боку державних підприємств (286 мільярдів доларів) і державні фінанси (88 мільярдів доларів). За оцінками МВФ, в 2015 році, субсидії на викопне паливо склали $ 5,3 трлн або $ 10 мільйонів в хвилину.

З метою уникнення негативних наслідків зміни клімату людство повинно залишити не менше 80 % існуючих запасів викопного палива в землі. Для забезпечення сталого розвитку країни припиняють субсидіювання викопного палива, яке спотворює істинні витрати та забезпечує збільшення викидів СО2. Крім того, воно також є значним бар'єром для розвитку чистої енергетики: при зменшенні витрат на викопне паливо тим самим зменшується конкурентна цінова позиція ВДЕ. Скорочення або ліквідація таких субсидій призведе до наближення цін до їх справжніх економічних витрат, усунення штучних перешкод у підвищенні енергетичної ефективності і розгортання відновлюваних джерел енергії.

Саміт G7 в 2016 році зробив важливий крок вперед, оскільки світові лідери закликали всі країни ліквідувати неефективні субсидії не пізніше 2025 року. Більше 50 країн взяли на себе зобов'язання згортання субсидій на викопне паливо в рамках G20 і Азіатсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС) в кінці 2015 року. В країнах ОЕСР, в тому числі Японії, Австралії та Кореї домовилися про деякі обмеження міжнародного фінансування вугільного сектору у вигляді експортних кредитів, в рамках Угоди ОЕСР за експортними кредитами. У 2013 і 2014 роках, кілька країн-членів G20, в тому числі США, Великобританія, Франція і Німеччина взяли на себе зобов’язання щодо обмеження міжнародного фінансування для вугільних електростанцій.

В той час, як світ стрімко рухається вперед за технологіями, нарощує потужності чистих технологій, Україна продовжує надавати мільярдну підтримку вугільного та газового сектору: за період 2012-2015 рр. перший отримав близько 40 млрд грн дотацій, а другий - 356 млрд грн. Загалом, за даними звіту OEСР "Енергетичні субсидії в Україні" держпідтримка традиційної енергетики за період склала 595,872 млрд грн (при цьому не приймалися до уваги колосальні зобов'язання за міжнародними валютними кредитними договорами) проти 20,663 млн грн підтримки заходів з енергоефективності та ВДЕ. А в 2015 році ми очолили рейтинг топ-10 країн з найбільшими енергетичними субсидіями. При значній фінансовій підтримці традиційний сектор забезпечує стрімке зростання тарифів.

Важливо розуміти, що вже сьогодні ВДЕ коштують дешевше традиційних енергоресурсів. Так, за даними Carbon Tracker Initiative, середня світова вартість (LCOE) енергії з ВДЕ в даний час нижче викопного палива, навіть без субсидій. А в найближчому майбутньому розрив в ціні значно збільшиться.

image1.png Джерело: CarbonTrackerInitiative

Данія, яка однією з перших країн Європи запроваджувала використання ВДЕ і сьогодні забезпечує більш ніж на половину забезпечує себе енергією завдяки останнім, вже через декілька років планує відмовлятися від використання зелених субсидій. Міністр енергетики країни заявив, що будівництво вугільних станцій, навпаки, буде неможливе без держпідримки.

Безперечно, в Україні, де «зелена» енергетика є порівняно молодою галуззю, вона, як і решта країн, які вже пройшли певний шлях становлення, ще тривалий період потребуватиме субсидіювання. Оскільки, відновлювана енергія не раптово стає дешевою, а в результаті цілеспрямованого, поступового нарощування сектору з допомогою різних заходів та механізмів державної підтримки. Взагалі будь-які нові сектори не створюються без державної підтримки, в тому числі і АЕС чи викопне паливо, які, як вже було зазначено вище поглинають левову частку дотацій, яка в майбутньому не буде зменшуватися, зважаючи на необхідність реконструкції та модернізації.

То чому варто і важливо зараз підтримувати «зелений» сектор? – По-перше, – це дешевше, ніж традиційна генерація, при цьому використовуються нові технології, нове обладнання, по-друге – таким чином можна сприяти процесам декарбонізації та значно зменшити негативний вплив на навколишнє середовище, не зменшуючи запаси природніх ресурсів (як це відбувається у випадку викопного палива). Якщо при оцінці вартості генерації взяти до уваги соціально-економічні та екологічні аспекти, то побачимо невтішну статистику захворюваності та смертності населення внаслідок використання «дешевих» вугільних та решти традиційних енергоресурсів. То чи не означає це, що останні обходяться світові надто дорого і можливо варто залишити старе в минулому та впевнено дивитися в майбутнє?




Последние новости: