США готуються до продажу зброї В’єтнаму. Україна залишається надалі в черзі...

США готуються до продажу зброї В’єтнаму. Україна залишається надалі в черзі...
787

Білий Дім йде на безпрецедентний крок, пов'язаний із продажем американської зброї В’єтнаму – країні, яка близько шестидесяти років тому воювала з американською армією. Україна, яка вже третій рік протистоїть збройній агресії Росії, поки що так і не змогла домогтися отримання летальної зброї від стратегічного союзника – США.

Наприкінці травня 2016 року президент США Барак Обама здійснив історичний візит до В’єтнаму, під час якого було офіційно проголошено зняття військового ембарго. Міністерство оборони США повністю підтримало Обаму. Це пов’язано із географічною наближеністю В’єтнаму до південного кордону Китаю (обидві країни мають вихід до Південно-Китайського моря). 

Вашингтон має намір використати В’єтнам для стримування морської експансії Китаю, який готується кинути виклик США на морському світовому просторі. Це рішення було ухвалено на фоні загострення територіальних суперечок у Південно-Китайському морі, які тривають ще з 1970-х років. Їх складність полягає у тому, що це не одна суперечка, а цілий набір мікроконфліктних ситуацій за участю Китаю, В’єтнаму, Філіппін, Малайзії, Брунею і Тайваню, пов'язаний із справедливим розподілом акваторії Південно-Китайському моря.

Рішення про скасування ембарго дозволило Вашингтону посилити свої позиції в регіоні і, одночасно, послабити позиції таких країн як Китай і Росія. Наприклад, Росія займає монопольну позицію на в’єтнамському ринку зброї та військової техніки. Загалом товари військового признання займають від 70 до 80 відсотків озброєння в’єтнамської армії. Відкриті джерела інформації вказують на те, що левова доля припадає на озброєння для військово-морських сил В’єтнаму: тут і сторожові кораблі і катера типу «Светляк», берегові ракетні комплекси «Бастіон», підводні човни класу «Палтус», а також торпеди и протичовнові ракети різних видів і класифікацій.

Очікується, що зняття Вашингтоном ембарго зруйнує існуючий статус-кво. Вже ближчим часом В’єтнам може зацікавитися американськими радарними установками, які дозволяють ефективно контролювати акваторію Південно-Китайського моря. Також в’єтнамців можуть зацікавити американські патрульні літаки Boeing P-8 Poseidon, які призначені для пошуку та знищення підводних човнів.

Український контекст

Дії американського президента, здійснені на міжнародній арені протягом останніх двох років, як то кажуть, рвуть усі звичні дипломатичні шаблони. Спочатку американський президент їде на Кубу, руйнуючи більше ніж п’ятдесятирічну блокаду шляхом поступового відновлення та нормалізації відносин на вищому політичному рівні. Після цього вирішує скасувати санкції, введені проти Ірану більше десяти років тому. Зрештою, ми бачимо його надзвичайно принципову налаштованість відновити військово-технічне співробітництво із В’єтнамом. І наостанок – Барак Обама відвідує Хіросіму, яку близько 70 років тому розтрощила американська ядерна бомба. Він став першим чинним американським президентом, який навідався до Хіросіми у повоєнний період.

Українців може цікавити у цьому зв’язку питання, яке неодноразово порушувалося у різних політичних форматах: чи є у нас шанси отримати від союзників по НАТО, у першу чергу – від США, летальну зброю, яка допомогла б боротися із російською агресією на Донбасі? Якщо так, то коли, якщо ні – то чому. Питання цілком справедливе, особливо враховуючи два фактори: перший – українці у своїй боротьбі захищають загальноєвропейські цінності і саму Європу, другий – ми ніколи не воювали із США як в’єтнамці, яким відкрили шлюзи для придбання високотехнологічної американської зброї. Підкреслюю, американської.

Відповідь на нього навряд чи потішить український політикум та, що найгірше, військовослужбовців, які продовжують гинути та калічитися від російських мін та снарядів. Американці на даному етапі не готові надавати Україні летальну зброю. І їх можна зрозуміти. Протягом двох останніх десятків років до силових органів України було вмонтовано сотні, якщо не тисячі проросійських агнатів, які системно знищували обороноздатність країни. Ні в кого немає впевненості в тому, що усі вони були вичищені із силових структур після Євромайдану. Отже, постачання американської летальної зброї може створити головний біль не лише для України, але й для США. Уявімо на хвилину що трапиться, якщо, наприклад, протитанковий комплекс Жевелін, проданий Україні, опиниться за допомогою російських агентів у раках бойовиків ІГІЛ.

Києву треба усвідомити, що справжнє стратегічне партнерство із США може вибудуватися лише при відповідальній політиці, яку Україна має демонструвати протягом не одного року. Зрештою, робитиме це вона буде не для Вашингтону, а для Харкова, Дніпра чи Миколаєва, адже відповідальна політика означатиме докорінні внутрішні зміни, які робитимуть життя українських громадян кращим та більш європейським.


Последние новости: