Транзитні війни з РФ: як не потрапити до геополітичної пастки

Транзитні війни з РФ: як не потрапити до геополітичної пастки
503

У середині лютого 2016-го року Росія тимчасово припинила транзитне переміщення вантажних автомобілів на своїй території. Українська сторона також не забарилась із відповіддю

Тоді ситуація для транспортних компаній РФ ускладнилася тим, що з 16 лютого були призупинені транзитні перевезення до ЄС через Польщу. Далася взнаки відсутність домовленостей про квоти для іноземного автотранспорту.

Власне, цинічності «братнього» сусіда вже ніхто не дивується. Однак подальше продовження українськими громадськими організаціями подібних акцій коштуватиме країні не лише економічних та юридичних санкцій на подібні викиди.

Економічні наслідки

Закриття транзиту через російську територію вдарить досить боляче по українській економіці. Адже вантажі у цьому разі треба відправляти в обхід. Та все ж подібні блокади сильніше б’ють по Росії: якщо Україна наступного разу ухвалить рішення не відновлювати транзит російського транспорту на своїй території, то Росія буде майже повністю відрізана від Західної Європи.

Юридичні наслідки

З економічною складовою все більш-менш зрозуміло, а як щодо юридичної виваженості подібних кроків?

З моменту вступу до СОТ Україна та Росія взяли на себе низку зобов’язань. У тому числі щодо транзитів вантажів. Такі вимоги закріплені в ст. 5 Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі (Угода ГАТТ), яка запроваджує принцип «свободи транзиту». Відповідно до її положень, принцип свободи транзиту полягає у наступному:

1) недискримінація за принципом країни в'їзду чи виїзду;

2) уникнення непотрібних затримок та обмежень;

3) надання більш сприятливого режиму.

На сьогодні всі три принципи порушені обома країнами. Україна є стороною «Угоди про порядок транзиту через території держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав».

У ст. 9 визначено, що «питання, не врегульовані цією Угодою і пов’язані з переміщенням товарів і транспортних засобів, що їх перевозять через митні території Сторін (країн, держав СНД), вирішуються відповідно до їхнього національного законодавства».

До того ж, спірні питання, пов’язані із застосуванням або тлумаченням цієї Угоди, вирішуються шляхом консультацій і переговорів уповноважених органів зацікавлених Сторін.

Сторона, яка першою порушила дані умови, має зробити крок для зняття критичної напруги у цьому питанні. Відповідно до законодавства, найшвидшим (у нашій ситуації – найефективнішим) шляхом стало проведення переговорів для вирішення конфліктної ситуації. Так відбулось цього разу.

Геополітичні моменти

Цей конфлікт був не лише у площині економічного вирішення. Важливо зрозуміти, що подібні конфлікти виникають на тлі політичної, і щонайгірше – геополітичної ситуації. Виникає двоякість сприйняття:

1) економіка повинна функціонувати безперебійно для забезпечення життєздатності всієї країни, і жодні політичні урегулювання не мають впливати на цей факт;

2) питання самоповаги (а ніяк не відповідного удару) залишається відкритим.

У будь-якому випадку, ми повинні бути готові до подібних провокацій. А наша позиція такою ж чіткою (із врахуванням висновків та консультацій відповідних компетентних експертів). 

Последние новости: