Тренд дня: Хороший грошовий апетит

Тренд дня: Хороший грошовий апетит
573


Приватизація: Уряд затявся таки продати Одеський припортовий цього року

Сьогодні прем'єр-міністр Володимир Гройсман заявив директорам держпідприємств, що Кабмін планує цього року отримати від приватизації 20 млрд. грн. Згадаймо, що план приватизації на цей рік складає трохи більше 17 млрд. грн. При цьому, можна вважати, що велика приватизація ще й не стартувала – «план по валу» наразі витягує мала приватизація. Як бачимо, «велика» відсувається у кращому випадку на третій, а в гіршому – на четвертий квартал.

Щодо планів перевиконання планів. Якщо згадати перелік підприємств, що планується приватизувати, то можна побачити, що левову частину надходжень має забезпечити продаж ОПЗ, Центренерго та решти обленерго. Скажімо, стартова ціна контрольного пакету ОПЗ становить 13,1 млрд. грн і при реальному конкурсному змаганні лише він може витягнути план надходжень.

А ще маємо кілька обленерго, які, за попередніми оцінками, можуть дати близько 300 млн грн. Це – у разі позитивного розвитку подій. А от якщо конкурс по ОПЗ не відбудеться – прогнози по виконанню плану надходжень стають надто ризикованими. Плюс «відмінусувати» надходження може ймовірна суперечка навколо продажу портів, які також є в плані на цей рік. Сьогодні з`явилась теза представника одного з портів про те, що зміна форми власності портів не вирішує основних проблем і тому уряд повинен відмовитися від їх приватизації і збільшити частку капітальних вкладень в інфраструктуру портів. Тож якщо певним силам вдасться вивести порти з приватизаційного процесу, Фонд держмайна знов звітуватиме про недовиконання.

РЕПЛІКА: Можна припустити, що сьогоднішня 20-мільярдна заява Гройсмана може свідчити про одне – Уряд вирішив будь-що продати Одеський припортовий завод саме цього року. В іншому випадку (якщо продаж зірветься), альтернативного «гіганта» навряд чи встигнуть підготувати до торгів. І чи не буде сам процес продажу ОПЗ безпроблемним – теж стверджувати важко. Багатолітня історія безуспішних спроб приватизувати його не додає оптимізму.

Зовнішні фінансові ресурси: акцент на інституції

Гроші ззовні йдуть, однак не завжди на те, що хочеться (мається на увазі – кредити реальному сектору), і не завжди в бажаному обсязі. Найсумніше, коли вентиль фінансам перекривають внутрішні проблеми.

Так, Європейський банк реконструкції і розвитку цього року припускає зменшення інвестування в Україну через політичну кризу. Тривала весняна епопея зі зміною уряду не сприяла позитивному настрою ЄБРР щодо нашої країни. «Не думаю, що в цьому році ми зможемо наблизитися до EUR1 млрд», - сказав глава ЄБРР Сума Чакрабарті сьогодні в інтерв`ю Reuters. Ця сума – менша ніж в попередні два роки: в 2014 і 2015 роках банк надав Україні кредити на загальну суму в EUR2,2 млрд.

Втім, і позитивні новини про зовнішнє фінансування сьогодні були. Так, американський інвестфонд Western NIS Enterprise Fund в поточному році виділить на розвиток української економіки понад $5,6 млн. Трирічна програма для просування експорту з бюджетом $30 млн. була запущена за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) в 2015 р для України і Молдови. В її рамках у вересні минулого року був відкритий відповідний офіс при Мінекономрозвитку, а цього року, зокрема, планується створити спеціальний веб-портал для експортерів.

Також сьогодні повідомили, що ПРООН і ЄС нададуть EUR10 млн. на відновлення роботи органів місцевої влади на Донбасі – відповідна угода підписана сьогодні. За словами глави Військово-цивільної адміністрації Донеччини Павла Жебрівського, Євросоюз хотів би спрямувати ці кошти на забезпечення «незворотності європейського вибору жителів Донецької і Луганської областей», а саме на заходи щодо децентралізації, на формування центрів надання адміністративних послуг, на впровадження демократії.

РЕПЛІКА: Окремо зауважу інформацію про гроші, які надають ПРООН та ЄС на фінансування Донеччини і Луганщини. Для вітчизняного бізнесу такі інвестиції цікаві тим, що готують грунт для подальшої роботи підприємців – в тому числі «осушуючи» місцеве чиновницьке «болото», створюючи сприятливе для бізнесу середовище.

Адже, ринок і ведення бізнесу в районах, наближених до фронту, мають свою специфіку. І далеко не кожний бізнесмен має можливості глибоко вивчати тамтешні тенденції і реалії, а тим більше – змінювати їх на більш сприятливі.

І ще – чисто суб`єктивне враження: останнім часом зарубіжні гроші більш обережно «приходять» в Україну для безпосереднього кредитування бізнесу чи інвестування в проекти. Водночас, іноземці згодні вкладати гроші для налагоджування і реформування «інституційної інфраструктури», щоб той бізнес міг згодом легше працювати. Будь-яка підтримка – добре. Але варто не забувати прислів`я «доки товстий схудне – худий здохне». Маю на увазі, що бізнес варто підтримувати і фінансово підживлювати прямо зараз, а то він до чудового реформованого середовища може й не дожитии.

Укрнафта: чи розблоковано процес «реанімації»?

Новий склад Аукціонного комітету - з продажу нафти і газу МЕРТ та Міненерговугілля затвердили новий склад Аукціонного комітету з продажу сирої нафти, газового конденсату власного видобутку і скрапленого газу. Головою аукціонного комітету став перший віце-прем'єр-міністр - міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів.

За оцінками експертів, це дозволить нарешті розблокувати проведення аукціонів. Нагадаємо, що після зміни уряду Аукціонний комітет не міг приймати рішення про продаж нафти і газу вітчизняного видобутку через відсутність кворуму. Найближчим часом ситуація має змінитися. Варто згадати, що й раніше проведення аукціонів супроводжувалось проблемами.

За інформацією ЗМІ, проведення аукціонів почасти блокувались структурами, наближеними до групи Приват. Основним продавцем нафти виступає «Укрнафта», де Приват є міноритарним акціонером, а основними покупцями – компанії, наближені до Групи, яким було дуже цікаво купувати нафту не стільки за ринковою, скільки за невисокою ціною.

Директор консалтингової групи "А-95" Сергій Куюн раніше зауважував, що «виправити ситуацію вдалося тільки в 2015 році, ліквідувавши 15-відсоткову знижку, виключивши з Аукціонного комітету представників «Укрнафти», які часто зривали або дестабілізували роботу цього органу».

Водночас менеджмент «Укрнафти» продовжував наполягати на тому, що механізм продажу української нафти через аукціони, начебто, є неефективним і треба його чимось замінити. Зокрема, керівник «Укрнафти» Марк Роллінс пропонував направляти видобуту нафту на переробку в «Укртатнафту» (Кременчуцький НПЗ, що належить групі «Приват») безпосередньо, без проведення аукціону, а отримані нафтопродукти продавати через власну мережу АЗС.

Але подібні ідеї якось не знаходили підтримки у держави. Держава продовжує вважати доцільним саме аукціонний продаж, який несе користь не лише компанії, але й, опосередковано, державі. Маю на увазі, що прибуткова компанія – це і податкові надходження до бюджету, і виплата дивідендів на держчастку акцій. Нещодавно глава ГФС Роман Насіров заявив, що в квітні-травні через призупинення аукціонів з продажу нафти знову почав зростати борг «Укрнафти» перед державним бюджетом - не маючи можливості продавати нафту, компанія не має можливості сплачувати податки по ренті. Тож відновлення продажів має скоротити цей борг, збільшивши податкові надходження в держказну, а заодно і покращити показники діяльності самої компанії.

РЕПЛІКА: Реанімація «Укрнафти» триває і переходить в стадію практичних кроків: і про це свідчить не лише розблокування аукціонів з продажу нафти, але інші новини. Скажімо, ЗМІ повідомили, що місяць тому «Укрнафта» розірвала договір комісії власних АЗС з «Укртатнафтою».

Договір, підписаний торік у квітні, передбачав, що власник АЗС («Укрнафта») при продажу палива виступала комісіонером, тобто позбавлялася виручки від реалізації нафтопродуктів в мережі. При цьому основний дохід від роботи мережі АЗС осідав в «Укртатнафті», як власника палива, що продається на АЗС «Укрнафти».

Питання – для кого реанімують «Укрнафту» і хто скористається результатами? З одного боку, всі події дозволяють припустити, що багатолітня мрія групи Приват створити нафтову вертикально інтегровану компанію (ВІНК) на базі в тому числі державних активів – навернулась мідним тазком.

Принаймні, такі тенденції стали помітні після приходу нового уряду, в якому ідея такої ВІНК на паях держави з олігархом, здається, не знайшла підтримки, на відміну від уряду попереднього. Тож ймовірно, сторонам і надалі доведеться «місити» нафту спільно – таке собі нафтове «ПРИВАТно-державне» партнерство. А значить, шукати компроміс для подальшого взаємовигідного існування. Для недержавних учасників процесу це може означати необхідність зменшити власні апетити. 

Последние новости: