Україна склала «залік» на четвірку з мінусом

Україна склала «залік» на четвірку з мінусом
613

У зовнішній політиці відсутня єдина стратегія та скоординованість дій між основними гравцями

Експерти створили «заліковку» зовнішньої політики за 2015 рік, оцінивши діяльність Президента та його Адміністрації, Комітету Верховної Ради у закордонних справах, МЗС та іншим міністерств, залучених до розробки та впровадження зовнішньої політики.

За результатами дослідження (спільно з Представництвом Фонду імені Фрідріха Еберта в Україні) українські дипломати отримали тверду «четвірку з мінусом».

Відносини  з США та Євросоюзом  на «відмінно»

Серед пріоритетних напрямів залишається європейська інтеграція та євроатлантичні безпекові ініціативи. Тож стосунки з Євросоюзом – чи не єдині отримали від експертів «п’ятірку».

Завдяки фінансовій підтримці України з боку ЄС та режиму санкцій проти Росії, вдалось досягнути певної політичної стабілізації у країні. Попри російський тиск, Україна спромоглася:

  • ратифікувати Угоду про Асоціацію;
  • увійти до зони вільної торгівлі з ЄС;
  • виконати План дій з візової лібералізації, як перспективу отримання безвізового режиму з ЄС у 2016 році)

Але така підтримка, найімовірніше, є політичним авансом. Адже повільні реформи та корупційні скандали відверто дратують європейські структури та окремі країни. Тож кредити та технічна допомога західних партнерів тепер цілком залежать від внутрішніх перетворень у країні.

Ще одна «відмінниця» – Америка, яку Україна сприймала, як основного стратегічного партнера, та координувала питання зовнішньої та внутрішньої політики.

Але чи так само сприймає нашу державу США? Гарантії безпеки з боку Сполучених Штатів, торгівля та інвестиції змушують сумніватися у цьому.

Вітчизняним дипломатам так і не вдалося здобути статус партнера США поза НАТО та забезпечити принципову згоду на постачання летальної зброї.

З Росією – тверда «двійка»

Основні зусилля зовнішньополітичних структур були спрямовані на подолання російської агресії (Нормандський формат та Мінський процес, співпраця з ОБСЄ, ООН, двосторонні відносини з США, Німеччиною, Францією). Однак успіхи у дипломатичних відносинах з самою Російською Федерацією отримали тверду «двійку».

Невирішеність питань з окупованим Кримом, перетворення Росії зі стратегічного партнера на державу-агресора – такі результати співпраці.

Україна має доволі обмежений набір зовнішньополітичних та безпекових інструментів для впливу на російську агресивну політику. Двосторонні договори майже втратили чинність, економічна співпраця згорнулася. І навіть середньострокова перспектива міждержавних відносин майже відсутня.

Через внутрішні конфлікти не призначено послів у низці країн

Серед «двієчників» – і міжнародні відносини України з країнами Латинської Америки та Африки. Про ці регіони МЗС, здається, взагалі забуло. Це обумовлено обмеженими ресурсами та, відповідно, необхідністю розставити пріоритети.

Відсутня не лише єдина стратегія розвитку, а й систематизована доктрина, яка визначала б напрями діяльності України. І це, на думку аналітиків, найслабше місце української дипломатії.

Першочергові кроки

По-перше, слід розробити відповідну доктрину, наприклад, Пріоритети зовнішньої політики України на період до 2020 року.

По-друге, на  основі доктрини реформувати дипломатичну службу. Зокрема, Міністерство закордонних справ повинно взяти на себе роль координатора у системі міністерств та відомств. Сьогодні триває внутрішня конкуренція та конфлікти серед основних гравців української зовнішньої політики. Через такі внутрішні пертурбації Україна досі не призначила послів у низці країн та міжнародних організацій. Кандидати на посади керівників закордонних дипломатичних установ мали б погоджуватися з комітетом у закордонних справах ВРУ.

По-третє, слід залучити експертів до розробки зовнішньополітичної доктрини. Основою для цього повинно стати відновлення повноцінної роботи експертної ради при МЗС.

Последние новости: