Высокие ставки налогов – прямой путь к тенизации экономики

Высокие ставки налогов – прямой путь к тенизации экономики
731

Парламентской версии реформы не хватает понимания необходимости изменений пенсионной системы

Украинская экономика требует существенных реформ, уровень тенизации достиг неимоверных 48% от ВВП. Высокие ставки налогов, несправедливое распределение, сложное администрирование и коллизионность норм, стали основой для такого результата.

Фискальная политика государства требует существенной либерализации. На сегодняшний день существует два предложения по реформам, от Минфина и от депутатского корпуса (№3357).

Первая предполагает частичное сокращение ставок Единого социального взноса за счет поиска компенсаторов в других статьях без фундаментальных изменений принципов фискальной системы.

Вторая – за счет смещения акцентов, путем изменения отношения плательщика к налоговой системе. Инструментом реализации фискальной политики становиться увеличения налоговой базы вместо усиления административного контроля за сбором налогов.

Компенсатором становиться детенизация.

Именно по законопроекту 3357 был проведен анализ, как наиболее реформаторский среди предложенных.

Однако основные проблемы налоговой системы не были учтены, а именно:

1. Реформа пенсионной системы (переход на накопительную систему);

2. Операции со связными лицами (определение конечного бенефициара по экономической сути, а не по формальной, как предложено в проекте).

Ниже я привожу полный анализ налоговой реформы по версии парламентского комитета по налогам, подготовленный экспертами группы F5.

Суть законопроекту

Альтернативний проект податкового кодексу (далі ПК, був внесений депутатським корпусом) має на меті лібералізувати податкову систему України. Основні принципи реформування: зменшення ставок податків (базова ставка податку на прибуток – 10%, ПДВ – 15%), спрощення адміністрування та приведення у відповідність норм з іншим законодавством. Також у даному проекті запропоновано концепцію персоніфікованих пенсійних рахунків, які вводяться в залежності від доходу платника.

Соціальна частина:

Соціальна частина ПК - найбільш дискусійна, основною проблемою соціальної сфери залишається дефіцит пенсійного фонду (далі ПФУ), обсяг якого може скласти 62 млрд. грн. або 26% від бюджету ПФ на 2015 р.

Поточні ставки оподаткування досягають більше 60% (ЄСВ + ПДФО + військовий збір) від заробітної плати, доля працюючого населення до працездатного складає 64,5%, такі дані є передумовою стверджувати про високу долю тінізацію ринку праці. 

У ПК було запропоновано:

ЄСВ

- Знизити ставку ЄСВ до 20% та зробити її єдиною (зараз більше 70 класифікацій від 36,7% до 49,7%);

- Введення персоніфікованих накопичувальних пенсійних рахунків для ЄСВ з доходу понад 17 мінімальних заробітних плат (МЗП) - часткове запровадження системи накопичувального пенсійного забезпечення. 

- Скасування ЄСВ для працівників певних категорій професій (існуючі ставки від 2% до 6,1%);

- Поширення на самозайнятих осіб (категорія самозайнятих осіб – нововведення в цьому ПК, далі нижче) страхового покриття від нещасних випадків;

- Встановлення для самозайнятих осіб бази нарахування ЄСВ самостійно, але не менше мінімального страхового внеску.

ПДФО

Зниження ПДФО до 10% (зараз 15% до 10 МЗП -12,2 тис. грн., 20% - вище 10 МЗП).

Для зменшення дисперсії щодо мінімальної та максимальної пенсії, пропонується ввести 80% податок на пенсії які перевищують три МЗП (3,7 тис. грн.). 

За рахунок зниження ставки оподаткування найманих осіб з 60% до 38% планується вийти на додаткові 30 млрд. грн. від детінізації. У цьому випадку, різниця між прогнозним бюджетом ПФУ на 2015 р. та 2016р. складе мінус 35 млрд. грн. (розрахунки у додатку). 

Компенсатори для балансування бюджету пропонується знайти у інших статтях доходів.

Проте зменшення ЄСВ та ПДФО з 60% до 28% можливо не буде достатнім стимулом для виходу з тіні ринку праці. Як показують опитування, платники не достатньо довіряють державі, внаслідок чого очікування щодо довгострокового збереження пониженої ставки ЄСВ можуть бути не виправданими. На фоні відсутності довіри до уряду щодо неефективного перерозподілу коштів на соціальну підтримку, запропонована норма може не призвести до очікуваного результату щодо детінізації. 

Введення персоніфікованих рахунків, скоріше за все, не змінить очікування громадян щодо імплементації накопичувальної системи пенсійного забезпечення, це пов’язано із продовженням державного контролю за пенсійними коштами (через державні банки або обмеженню по інвестиційним інструментам). 

Відсутність компенсаторів (очікуваного рівня детінізації) та зниження ставок відрахування, може призвести до збільшення дефіциту пенсійного фонду. 

Наша пропозиція, щодо реформування пенсійного забезпечення, полягає у частковому залученні недержавних пенсійних фондів із послідовним збільшення їх долі, а також зниженням ставок відрахування (детальна інформація буде розміщена на сайті F5). 



Малий та середній бізнес, самозайняті особи

Основне нововведення - лібералізація оподаткування самозайнятих осіб, введення двох категорій платників та переформатування податкової соціальної пільги у податкові знижки. Ставки єдиного податку для третьої групи (4000 МЗП чи 5 млн. грн.) були збільшені до 5% з 2% із сплатою ПДВ, та до 10% з 4% без сплати ПДВ (збільшення з 2018 із плавним переходом (+1% щорічно), а також обмеження 4-ї групи – сільхозвиробників.

ПДФО (продовження)

- Зменшення ПДФО до 10% (див. соціальну частину);

- Розділення на 2 категорії:

Самозайняті особи – одноосібна діяльність до 250 МЗП (300 тис. грн.) з роздрібної торгівлі, побутових послуг та інших послуг, які встановлюються місцевою радою. Фіксований податок 10% МЗП (122грн. з базою 2015р.), реєстрація по заявочному принципу (реєстрація підприємцем не потрібна), ведення обліку витрат та доходів не потрібне, обов’язкове лише у разі подання на податкову знижку.

Підприємці та фізичні особи до 4000 МЗП (4,8 млн. грн.) з виключенням фінансових послуг, реалізацією підакцизних товарів і т.п. Податок 10% від чистого прибутку (за касовим методом – у разі якщо товар не оплачений, дохід не відображається), з можливістю перенесення збитків на наступні роки. Можливість амортизації основних засобів, застосування РРО до 1млн. грн.

Під першу та другу категорію підпадають фактично 1,5 млн. існуючих мікропідприємств, також у першу категорію - невизначена кількість незареєстрованих осіб. Оцінка чистого результату для бюджету потребує статистики в розрізі доходів та кількості самозайнятих яка знаходиться в тіні.

У разі перевищення річного доходу 4000 МЗП, реєстрація платником ПДВ на загальних підставах або інших умов втрати статусу самозайнятих осіб, використовується існуюча загальна система оподаткування доходів.

Фактична різниця між загальною системою та другою категорією – обмеження по видам діяльності, ведення спрощеного бухгалтерського обліку та розрахунок бази оподаткування за фактичною оплатою товарів та послуг.

- Розширення кола осіб до першого споріднення, які не підпадають під оподаткування у разі дарування або спадщини.

- Прирівняння до виплати дивідендів інвестицій за кордон та перерахування нерозподіленого прибутку (див. корпоративну частину) та оподаткування по ставці 5% для резидентів та 20% для нерезидентів.

- Введення податкової соціальної знижки (замість пільги). До знижки можуть відноситись консолідовані витрати членів сім’ї (з певними обмеженнями), але не більше ніж сума загального оподаткованого доходу платника. Ця норма відповідає міжнародній практиці зменшення бази оподаткування доходів фіз осіб. (наприклад США, Канада, інші країни).

Спрощена система оподаткування

- Прив’язка максимального рівня доходу до МЗП;

- Поступове збільшення протягом 3х років ставки єдиного податку з 2% до 5% (у разі сплати ПДВ) та з 4% до 10% (у разі не сплати ПДВ) для платників 3ї групи єдиного податку;

- Зменшення річного обсягу доходу до 4000 МЗП (з 20 млн. грн. до 5 млн. грн.) для 3ї групи;

- Введення обмежень для 4-ї групи (с/х виробники) по площі земель (до 3тис га, було необмежено), обсягу доходу (до 8тис МЗП – 100 млн. грн.);

- Обмеження для пов’язаних осіб, де ставка податку зростає до 30% у разі виявлення порушень. 

Введення категорії самозайнятих осіб – позитивний крок для збільшення бази оподаткування та розширення податкової «культури» (податки повинні сплачувати усі хто провадить будь яку господарську діяльність). Заявний спосіб реєстрації та малі суми до сплати (лише 122 грн.) повинні стимулювати платити податки. Обмеження пов’язаних осіб, річному обсягу доходів для 3ї та 4ї групи є також позитивним кроком для зменшення можливості мінімізації податків. 

Корпоративний сектор

Законопроектом запропоновано зменшити податок на прибуток до 15% (чинна 18%). Дивіденди, певні операції з нерезидентами прирівнюються до розподіленого прибутку і підлягають оподаткуванню. Посилити контроль за пов’язаними операціями, а саме уточнення ринкової ціни (діапазону) та інші норми. 

Зменшення ПДВ до 15% (найнижча ставка згідно директиви ЄС), спрощення його адміністрування через СЕА ПДВ (електронна система адміністрування ПДВ), автоматичне та публічне відшкодування ПДВ. 

Введення електронної акцизної накладної на реалізацію пального, посилення контролю за реалізацією пального без акцизу, індексація акцизів на спирт, алкоголь і пиво - 15% щорічно до 2018 р., на тютюнові вироби на 20% щорічно.

Посилення контролю за пов’язаними операціями та розподіленням прибутку на фоні із зменшенням ставок не призведе до суттєвого збільшення бази оподаткування на податок для прибуток (навіть компенсаторного із урахуванням зниження ставок).

Введення обмежень не ліквідує економічну сутність операцій з виведення капіталу та зменшення бази оподаткування, а лише ускладнить ведення «нормальних» операцій бізнесу. 

Міжнародний фінансовий ринок настільки розвинений, що прописати у законі усі інструменти виводу капіталу – не можливо. Наприклад міжнародний кеш пуллінг, трастові операції з капіталом, а також фідуціарні операції – простий інструмент для виведення інвестицій, на який регулятор навіть не звертає уваги. Повна заборона їх використання призведе до фінансової дистрофії та ізоляції на міжнародних фінансових ринках.

Проблематика полягає у відсутності контролю за транскордонними пов’язаними операціями (ті, що маскуються під нормальну зовнішньоекономічною діяльністю, а фактично, забезпечують вивід капіталу та зменшення податкових виплат, а саме у ідентифікації пов’язаних осіб. 

У міжнародній практиці, ідентифікацію до кінцевого бенефіціара проводять обслуговуючі банки за процедурою KYC (“know your customer”) – що є обов’язковою згідно правил FATF та у національних регуляторів. 

Пропонується запровадити правила щодо обміну інформацією з банками, які працюють з українськими контрагентами (за принципом FATCA – законодавство США щодо ідентифікації платника).

Більш комплексний підхід буде полягати у визначенні економічної суті операції та виключенням усіх анонімних контрагентів з ланцюга виведення капіталу (потребує подання окремого законопроекту). 

Наша пропозиція щодо обмежень операцій з витоку капіталу у низько-податкові зони буде розміщена на сайті F5.

Податок на прибуток

- Зменшення ставки податку на прибуток з 18% до 15%;

- Подвійне оподаткування дивідендів (під податок попадають виплати розподіленого прибутку для фіз. осіб, нерезидентам, неплатника податку на прибуток), тобто податок сплачується під час виплати і під час отримання дивідендів, не зрозуміло як підвищувати інвестиційну привабливість країни, якщо їх дохід буде подвійно оподатковуватись: 

- Для фіз осіб податок складатиме 10%(прирівнюється до розподіленого прибутку) + 10% (ПДФО) = 20%;

- Спрощена система – в залежності від групи 10% (наприклад третя група) + 10% (прирівнюється до розподіленого прибутку) = 20%;

- Для нерезидентів, в залежності від юрисдикції, наприклад Кіпр, 0% (податок на дивіденди, двостороння угода з Кіпром) + 10% (на розподілений прибуток) = 10%;

Фактично нерезиденти з більш привабливою податковою юрисдикцією мають преференції перед українськими інвесторами, майже у 2 рази. 

Аналіз

- Прирівняння до виплат розподіленого прибутку:

Також до виплат відносяться кредити фіз особам, які визнаються безнадійними. Фактично у разі невиплати кредитів по споживчим кредитам, банк або інша фін установа списує борг (збитки), проценти (збитки), а ще платить податок на прибуток із збиткових операцій. 

Цікава норма що оподаткування процентів по казначейським паперам (ОВДП), яка фактично знижує дохідність на 10%. Після прийняття цієї норми купон за ОВДП повинен зрости на відповідні 10%, але це може призвести до негативних наслідків, у тому числі на оцінку пакетів приватизації держпідприємств та інших українських активів (ставка дохідності суверенних паперів береться у розрахунок дисконтованих грошових потоків як ставка дисконтування, чим більше ставка тим дешевше коштує актив).

Ця норма була включена, скоріш за все, для скритого фінансування бюджету НБУ, який є основним тримачем ОВДП. 

Норма про касовий метод розрахунку податкової бази (по факту оплати, а не по факту продажу товару) для підприємств ПЕК – може бути розцінена як лобістська та з великою долею ймовірності зменшить податкові надходження в бюджет. 

ПДВ

Законопроект пропонує:

- Зменшити ставку ПДВ з 20% до 15%;

- Скоректувати роботу СЕА ПДВ (система електронного адміністрування ПДВ), шляхом захисту;

- Завищену ставку по борговим процентам із пов’язаними особами з прив’язкою до ставки НБУ(50% від ставки, останній раз визначалась у 2004 році і становить libor3m + 7,5%, існуючі ринкові ставки складають libor3m + 15%), а також обмеження до суми боргу до капіталу (не більше 3,5х та 10х для фінансових установ);

- Сума перевищення ціни контрольованих операцій (в контексті трансфертного ціноутворення) над ринковими;

- Інші операції нерезидентів, у тому числі і процентний дохід по борговими цінними паперами України;

- База оподаткування - 100% суми роялті виплачених нерезидентам в офшорах, та за іншими критеріями;

- База оподаткування - 100% суми перестрахування по договорам з нерезидентами (окрім Зеленої карти та агентств з інвестиційним рейтингом);

- Певні обмеження по неприбутковим організаціям (макс 0,5% від доходу платника) платника від пріоритетності інших платників (лише у черзі по надходженню ПДВ накладних), підтримка платників, які несвоєчасно зареєстрували накладні та захист від фіктивних ПДВ накладних, а також автоматичне відшкодування ПДВ;

- Залишити спецрежим ПДВ тільки для тваринництва;

- Касовий метод обрахунку податкової бази для ПЕК (лобістський).

Основні вимоги бізнесу щодо скасування електронного адміністрування ПДВ та виключення авансування ПДВ не запропоновано. Проте зміни щодо корекції адміністрування СЕА ПДВ – позитивні.

Акцизний податок

Основною ідеєю законопроекту – боротьба з контрабандним бензином, шляхом введення електронної акцизної накладної та електронного адміністрування акцизів, а також збільшення акцизів на тютюн (на 20% щорічно до 2018 р.) та алкогольні напої (на 15% щорічно до 2018 р.). Закриття схем додавання домішок (які не оподатковуються акцизом, приклад використання домішок БРСМ, яке призвело пожежі під Києвом).

Основну вимогу бізнесу щодо зняття акцизу з пива так і не запропоновано.

Транспортний податок

Запропоновано зробити податок на авто, вартість яких більше 1млн.грн., ставка податку залишається 25 тис. грн.

Екологічний податок

Індексація ставок на 26,7%.

Рента

- База оподаткування рентною платою на залізну руду - ціна Platts (міжнародний індекс) * вміст руди, ціна публікується у Мінекономіки;

- Якщо видобувна компанія зобов'язана продавати газ та конденсат Нафтобазу;

(Укргазвидобування та Укрнафта) - база оподаткування на газ та конденсат визначається як її закупівельна вартість Нафтогазом. Проте в законопроекті не визначено, що під цю норму повинен підпадати лише той об’єм видобутої продукції, який був проданий Нафтогазу, а не загальний (у ЗП прив’язка до платника податку, а не бази нарахування). 

- Платник ренти на водокористування - лише ті які використовують для комерційних цілей (раніше усі споживачі, окрім криниць і т.п.) + індексація ставок на 26,5%;

- Щодо іншої ренти - індексація ставок на 26,5%.

Адміністрування 

Одне з найпроблемніших аспектів роботи податкової служби. Серед запропонованих норм:

- Запровадження електронного кабінету платника (електронний сервіс, який дозволяє відправляти податкові накладні онлайн, фактом отримання податкової є факт відправлення платником, вводиться адміністратор кабінету і т.д.) – дуже зручний спосіб адміністрування податків;

- Запровадження інститутів податкових консультантів (позитивна норма, яка дозволить більш професійно та ефективно відстоювати права платників), проте потребує більш якісної деталізації (не зрозуміло обмеження відповідальності та регресність у разі податкового оскарження);

- Консолідація управління та планування податкових надходжень у Мінфіні, за ДФС залишається лише частина контролюючих функцій та робота з первинними документами;

- Ліквідація податкової міліції;

- Податкова інспекція має лише контролюючі функції;

- Спрощення законодавчої та нормативної функції ДФС (діють за правилами Мінфіна).
Последние новости: