Як НБУ ринок обміну валют до року Мавпи готує

Як НБУ ринок обміну валют до року Мавпи готує
2591

Перетинання регулятором межі адекватності та достатності адміністративного тиску на легальних суб’єктів ринку обміну валют створює передумови для розвитку тіньового сектора

Національний банк України продовжує перейматись ринком обміну валют, який привертає чимало уваги суспільства та державних органів, а точніше їх посадових осіб.

Перші, шукаючи найвигідніші умови обміну валют, намагаються убезпечити свої заощадження або зекономити на погашенні боргових зобов’язань, у тому числі інколи вдаючись до нелегального обміну валюти.

Другі, на жаль, "кришують" незаконні прояви на ринку чи лобіюють чиїсь інтереси. І лише деякі виконують законні функції із забезпечення державного регулювання та контролю ринку.

Для ринку обміну валют 2015 рік можна назвати визначальним. Багато хто досі згадує моторошний лютневий стрибок долара, коли навіть офіційний курс перетнув межу в 30 гривень. Тоді, буквально за лічені тижні, курс долара збільшився майже удвічі.

На початку року керівництво Національного банку було звинуватило небанківські фінансові установи в дестабілізації валютного ринку та провокуванні девальвації гривні. Хоча, за оголошеними в січні 2015 року одним із керівників НБУ даними, частка таких установ на ринку обміну валюти за обсягом здійснюваних операцій складала всього близько 1%.

З іншого боку, винуватими в тих коливаннях визнавались і банки, які, використовуючи клієнтські кошти та кошти рефінансування, проводили в астрономічних масштабах спекулятивні операції на міжбанку з безготівковою іноземною валютою.

Проте Національний банк вирішив усунути з ринку обміну валют саме небанківські фінансові установи, позбавивши їх права надавати відповідні послуги. Про це також було заявлено керівництвом НБУ на початку поточного року.

Оскільки коло суб’єктів ринку, що мають право надавати послуги з обміну валюти, визначено законом, то вирішення питання про позбавлення такого права цілої категорії суб’єктів ринку належить до виключної компетенції Верховної Ради України. Тому втілення рішення НБУ затяглось.

Згодом Національний банк знову нагадав учасникам ринку про своє бажання.

В липні до НБУ було запрошено представників небанківських фінансових установ, які надають послуги з обміну валют. Обговорювали ініціативу НБУ докорінно змінити умови роботи небанківських фінансових установ на ринку обміну валюти. Начебто в дусі сучасності – реформування та покращення.

Але, як з'ясувалось, у підготовлений проект реформ були закладені деякі псевдореформаторські умови, наслідком застосування яких було б суттєве згортання мережі небанківських фінансових установ або навіть штучне блокування їх діяльності.

Можливо випадково, а можливо й ні, але такий негативний, з ринкової точки зору, результат відповідає інтересам банків та організаторів мереж нелегальних пунктів обміну валют, що заполонили територію України, мов колорадські жуки поля картоплі. Очевидно, що внаслідок припинення діяльності небанківських фінансових установ вони отримають шанс зайняти вже створені небанками точки надання послуг. Бо на банки, а тим більше на нелегальні пункти обміну, згадані псевдореформаторські умови поширюватись не будуть.

Йдеться про наміри НБУ визначити в своїх підзаконних актах суто щодо небанківських фінансових установ:

а) заборону здійснювати обмін валют у приміщеннях, право користування якими становить менше трьох років;

б) збільшення вимог до технічного оснащення та укріплювання приміщень, в яких здійснюватиметься обмін валют;

в) обов’язок застосовувати РРО не лише в пунктах обміну валют, як було раніше.

Суб’єкти ринку виступили проти таких змін, надавши обґрунтування своїх заперечень, зміст яких узагальнено зводився до порушення конкурентного законодавства та вирішення підзаконними актами питань, що належать до компетенції Верховної Ради, оскільки потребують законодавчих змін.

Іноді вражає те, як легко в нашій країні можна встановити штучні перешкоди для доступу суб’єктів ринку до надання відповідних послуг. Розглянемо, для прикладу, першу вимогу щодо заборони здійснювати обмін валют у приміщеннях, право користування якими становить менше трьох років.
Реалізація цієї умови призводить до того, що, на відміну від банків, інші фінансові установи для розміщення своїх підрозділів будуть змушені укладати договори оренди лише з нотаріальним оформленням.

Нотаріальне посвідчення договорів оренди суттєво збільшить витрати окремої категорії суб’єктів надання послуг в особі небанківських фінансових установ для забезпечення своєї діяльності. Варто врахувати, що внесення в майбутньому всіх змін до таких договорів також потребуватиме нотаріального оформлення. А отже, витрати небанківських фінустанов значно зростають. Для повноти вражень у сучасних реаліях залишилось лише визначити, що договори оренди небанківськими фінансовими установами мають посвідчуватись лише у "правильних" нотаріусів…

Проте небанківські фінустанови має лякати інше. Фактично в режимі реального часу не за кожним приміщенням може бути проведено нотаріальне оформлення оренди. Причини? Від простого небажання орендодавця стикатись із клопотами спілкування з нотаріусом та тривалою орендою в умовах нестабільної соціально-економічної ситуації до банальної відсутності на "зараз і тут" будь-якого документа з переліку, що є необхідним для нотаріуса.

Змушує занепокоїтись той факт, що від такого псевдореформаторського кроку виграють не тільки банки, а й представники незаконного обміну валют, які вже знахабніли до того, що для розміщення нелегальних пунктів обміну укладають без будь-яких обмежень реальні договори оренди…

Не вдаючись до інших юридичних подробиць спірних питань, беззаперечною та переконливою виглядає теза щодо прояву упередженого підходу під час здійснення державного регулювання ринку обміну валют. Внаслідок прояву упередженості суттєво погіршується становище небанківських фінансових установ на ринку поряд зі створенням конкурентних переваг для банків, що проводять ті самі операції обміну валют, також піддаються нападам, попри існуючі умови укріплювання нарівні з небанками, і самостійно з орендодавцями визначають умови договорів оренди, за якими приймають приміщення у користування.

Враховуючи викладене, очевидно, що від усунення з ринку обміну валют небанківських фінансових установ більше переваг отримують представники нелегального обміну валют, з якими компетентні органи ведуть боротьбу, наче «бджоли проти меду».

Гучним прикладом такої боротьби є тріумф податкової міліції у серпні. Рекордна сума вилучених валютних цінностей. Бадьорі рапорти податківців у всіх провідних ЗМІ країни… Буцімто нелегальний обмін валют організовано фінансовою компанією, що має ліцензію на обмін. Отакі дива.
Однак ця компанія й досі не оговталась від майнових і репутаційних втрат після "рейду", а незаконні обмінники у Києві та інших містах України як працювали, так і працюють… Отже, вдарили податківці не по них і припинити діяльність організаторів мереж нелегального обміну валют вони не в змозі, як і інші правоохоронні органи.

Прикро, що відсутність ефективної боротьби з протизаконним обміном валют вже не викликає подиву. Дійшло до того, що для нелегального обміну валют офіційно (за договором) винаймаються приміщення, розміщуються у людних місцях інформаційні табло та розповсюджується реклама протизаконної діяльності.

теневой рынок.jpg

І це все у серці країни. В столиці! Де представлені всі рівні органів державного управління та контролю. А нелегальні обмінники відкрито працюють… Працюють без нарахування та сплати податків і зборів, без створення офіційних робочих місць, без дотримання жодних вимог щодо укріплювання, без обмежень валютного контролю за сумами та документами тощо.

У цих обставинах НБУ заявляє про неналежність до його компетенції контрольних функцій щодо нелегальних обмінників. З цим можна погодитись, але не з тим, що НБУ не впливає на цей тіньовий сегмент ринку обміну валют.
Вдруге за рік зустріч із представниками легальних суб’єктів надання послуг на ринку обміну валют в особі небанківських фінансових установ в НБУ було проведено 18 листопада. Під час цієї зустрічі знову були оголошені перелічені вище псевдореформаторські позиції, які, на жаль, залишились незмінними з літа. Тому учасники ринку знову намагались донести до регулятора своє переконання про готовність дотримуватись законних умов роботи на ринку обміну валют та згубність від впровадження в підзаконних актах антиконкурентних норм.

Наразі вже добігає кінця 2015 рік.

І якщо рік завершиться забезпеченням з боку НБУ штучного витиснення небанківських фінансових установ з ринку обміну валют, то для державного регулювання це буде піррова перемога, а для організаторів нелегального обміну, їх співучасників та соратників буде додано святкового настрою в новорічну ніч.

Лише слід пам’ятати, що з ринку не просто будуть витиснені абстрактні юридичні особи – залишаться без робочих місць тисячі працівників, кожен з яких сьогодні ще перераховує до бюджету податки та збори, які використовуються державою, серед іншого, на забезпечення такого псевдореформаторського регулювання. Навряд чи ці люди виявлять мовчазну згоду щодо позбавлення їх родин доходу. Отже, місце представників "Фінансового майдану", на ґанку будівлі НБУ займуть нові безробітні…

Перетинання адекватної межі достатності та збалансованості адміністративного тиску регулятора на легальних суб’єктів ринку створює передумови для розвитку тіньового сектора. Це аксіома.

Не віриться, що в НБУ не розуміють цього. Як і не віриться у те, що в правоохоронних органах не бачать діяльності організованих мереж нелегальних обмінників.

Последние новости: