Еміграція, Почекун чи прокрастинація – чим насправді запахло в повітрі

Еміграція, Почекун чи прокрастинація – чим насправді запахло в повітрі
2105

Вихід із довготривалої державної кризи в Україні є, і це не “завзяття і праця щира”, як ви, мабуть, подумали, а – еміграція. Про актуальність саме такої думки свідчить бурхлива реакція у Фейсбуці, навіть спеціальний хештег вигадано – #ВоздухЭмиграции.

“Годі скиглити”, вирішили ми в редакції і підійшли до цього питання із парадного входу – із розбору бази знань.

Занурились у шкільну програму і законспектували: що таке “еміграція”, з чим вона пов’язана, коли про неї почали говорити. А ще спробували відповісти на питання, чи сьогодні еміграція сприймається так само, як, наприклад, 20 років тому.

Тож, вибачте, конспект

Міграція – це зміна місця проживання. Найчастіше пов’язана із переселенням в іншу країну, але розрізняють і міграцію всередині країни. Переїзд із міста в село і навпаки також відносять до міграційних процесів. А от, наприклад, переїзд із одного села в інше у рамках одного району міграцією не називають. Та вже як громадянин переїхав до населеного пункту в сусідньому районі чи області – це міграція, навіть якщо з пункту А в пункт Б лише сто метрів.

Повсякдень ми чуємо про поняття “еміграція” та “імміграція”, що є видами міжнародних переміщень. Можливості реалізувати себе у кращих умовах для життя спонукають людей перетинати кордони своєї держави. Тобто люди із слабких економік прагнуть дістатися розвинених.

Логіка зрозуміла, та є нюанс: виявляється, що частка мігрантів з найбідніших країн є найменшою. Хоч і трудова міграція найпоширеніша – можливо, люди в цих країнах не мають грошей, щоб здійснювати міжнародні поїздки.

Трохи сивої давнини. Уявіть, що навколо немає жодного натяку на “цивілізацію” і головною проблемою є пошук їжі та захист себе та родичів від хижих звірів. Скрутно, та саме завдяки цьому челенджу люди освоїли всю Південну Азію. “Вжух!” і нова проблема – зміна клімату. Землю охоплює льодовиковий період. В той час, коли на півночі Землі стає все холодніше, наші предки на човнах мігрують до берегів Австралії та Нової Гвінеї, а коли потеплішало – заселяють Європу, згодом і Центральну Азію та доходять до Аляски. Незначне похолодання зумовило утворення льодового переходу між Євразією та Америкою. Так перші мігранти заселили весь світ.

Детальніше про це розповідає Олександр Гапак в рамках українського науково-популярного проекту 15х4:

Пам’ятаємо пустелю Сахара – близько шести тисяч років тому територія Північної Африки ще тільки почала повільно перетворюватись із рясно-зеленої оази у злидні. Такі зміни примушують людей мігрувати в район Нілу на схід – це мінус. Внаслідок міграції зароджується Стародавній Єгипет – одна з найдавніших цивілізацій – це, безумовно, плюс.

В той час, коли фараони будують собі піраміди, Євразією мігрують кочівники в пошуку нових пасовищ.

Розвиток сільського господарства сприяв осілому способу життя і це викликало нові проблеми. Розквітає антична культура і стародавнім грекам не вистачає землі та “ринків збуту” і ось вам – нова хвиля міграцій по Середземномор'ю, узбережжях Чорного та Азовського морів.

У V столітті похолодання змушує племена гунів рухатись із півночі Євразії на захід Європи. Їхнє вторгнення викликає рух племен і народів Європи у різних напрямках та боротьбу за територію проживання. Міграції та війни під час Великого переселення народів зумовили призупинення розвитку Західної Європи.

Заради торгівлі вікінги перетнули Атлантику і дійшли до берегів Гренландії, трохи згодом Колумб відкрив Америку, що призвело до її колонізації. Дуже багато європейців добровільно емігрували у Новий Світ. А у східній Азії завдяки своїй військовій компанії монголо-татари дійшли до Західної Європи, заселивши при цьому всю Азію.

І, нарешті, розвиток капіталізму в Європі викликав найбільший “міграційний вибух”. Далі були Друга світова, розпад СРСР, американська політика “відпливу умів”. До речі, у США до 1890 року не було жодної імміграційної системи, а до 1918 року паспорт потрібен був лише для ідентифікації, але аж ніяк не для в'їзду.

Нещодавно українська еміграція відсвяткувала 155-ту річницю – 1861-й вважається роком початку масового руху українців за кордон.

Сьогодні Землю охоплює нова хвиля переміщення населення, але її скоріше пов'язують із глобалізацією. Весь світ знаходиться в русі, близько мільярда осіб, згідно зі статистикою ООН, перебуває в стані міграції, з них 300 тисяч – міжнародні мігранти. Це лише 4% від всього населення світу. Близько 9% людей є внутрішніми мігрантами – сюди відносять і щоденні поїздки на роботу чи навчання.

ОАЕ є країною, 84% населення якої складають люди іноземного походження.

Маємо те… а шо ми маємо?

Міграція уже не є якоюсь виключною формою вирішення проблем та задоволення потреб, вона стала формою життя людей. Зараз з'явилась ціла категорія людей-мігрантів, яких називають номадами глобалізації (англ. Nomad of Globalization – кочівник глобалізації). Серед них є високооплачувані менеджери іноземних компаній та гастарбайтери, які дуже часто переїжджають. Вони можуть жити півроку в одній країні, півроку в іншій і зберігати звичаї як і однієї, так і іншої культурної спільноти. Також з’явився феномен транснаціональних міграцій, коли люди відчувають себе однаково як і на батьківщині, так і в кожній країні свого перебування.

Є таке прислів'я “де народився – там і згодився”. Колись в умовах низької соціальної і географічної мобільності вислів працював – але точно не сьогодні.

Якщо ви побачили можливість самореалізації в іншій країні – це принаймні означає, що такій думці передували пошук та збір інформації, аналіз та порівняння, а потім – особисте рішення. А за цих умов ваш вибір можна тільки підтримати.

Міграція є абсолютно природньою, а дискусії, що поширились через напівжарт одного видатного редактора у Фейсбуці – просто новий тимчасовий тренд, що його вже на третій день витіснив неперевершений Почекун.

Проте про еміграцію не варто забувати головну річ: емігруючи, ми забираємо із собою власне себе. Немає сенсу звалювати усі проблеми на державу. Якщо прокрастинація відтягує вас від завзятої праці або навчання у “країні У”, то чому вона відпустить вас в будь-якій іншій?

“Добре там, де нас нема”.

Последние новости: