“Супротив застарілого — тимчасове явище”, —

“Супротив застарілого — тимчасове явище”, —
1528

упевнений Сергій Глущенко, голова Держпродспоживслужби

Із Сергієм Глущенком, головою Державної служби з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів (Держпродспоживслужба), БІЗНЕС зустрівся у суботу, коли він повернувся з поїздки столичною областю.

В кабінеті ми помітили сліди нічної роботи: розкладені на столах робочі папери, напівпорожню чашку чаю, цукерки. Сергій Глущенко, добре відомий бізнес-спільноті по роботі в Міжнародній фінансовій корпорації,

наразі удвох зі своїм першим заступником створюють досі небачену контролюючу структуру, яка поглине “чудову” сімку державних органів — Держспоживінспекцію, Сільгоспінспекцію, ДержСЕС, Держветфітослужбу, Держцінінспекцію, Державну пробірну службу і Держтуризмкурортів. Навіщо такий монстр і чим він може бути корисний підприємцям — ці питання цікавили перш за все.

Про Держпродспоживслужбу

— Навіщо об’єднувати функції і повноваження семи контролюючих органів у різноманітних сферах? Який з цього зиск підприємцям?
— Насамперед метою такого об’єднання є усунення дублювання функцій, яке наразі має місце з боку різних контролюючих органів. Чому це важливо? Коли кілька контролюючих органів перевіряють одне й те саме, створюється додатковий тиск на бізнес.

А це марнування часу та грошей підприємців. Для держави це додатковий обов’язок підтримувати цю систему в той час, коли з цими завданнями впораються менша кількість інспекторів та, власне, контролюючих органів.

Збирати гроші з платників податків, а потім ці податки спрямовувати на фінансування неефективної системи державного контролю — нераціонально. Тому Кабмін ухвалив рішення про об’єднання контролюючих органів, функціонал яких за своїм змістом дуже схожий або ідентичний.

— Наприклад?
— Наприклад, сфера туризму і курортів. Це сфера надання певних послуг споживачам. Якщо під час надання цієї послуги порушено права споживача, цією ситуацією займається контролюючий орган.

Водночас ці послуги, в принципі, нічим не відрізняються від послуг, що їх надають в інших сферах. Йдемо далі: для захисту прав споживачів у нас є Держспоживінспекція. Запитання: чому вона не може також захищати права споживачів у сфері туризму? Навіщо для цього підтримувати існування окремого контролюючого органу?

— Держтуризмкурортів скорочено…
— Ця служба має функціонувати, оскільки згідно з порядком реорганізації держорганів усі ліквідовані або скорочені структури працюють, доки Кабмін не ухвалить рішення про те, що новостворена Держпродспоживслужба може виконувати їхні функції.

Якщо подивитися функціонал інших інспекцій, що реорганізуються, то ситуація аналогічна. Наприклад, Державна пробірна служба здійснює контроль за дотриманням прав споживачів на ринку ювелірних виробів.

Навіщо тоді потрібні в одних випадках Держспоживінспекція, а в інших — Державна пробірна служба? Все це можна і доцільно зібрати в одному органі. Наголошую: на перший погляд, це зовсім різні напрямки держконтролю, але суть одна — захист прав споживача, коректність його інформування про послугу чи товар, відсутність обману споживача. Для цього цілком достатньо одного держоргану.

Крім усунення дублювання функцій є нагальна потреба скорочення кількості самих органів. Робота зі скорочення їхньої чисельності велась і раніше, але недостатньо. Прийнятним варіантом вважається існування 25-30 контролюючих органів.

В Україні їх наразі близько 50, отже, є куди скорочуватися. Окрім зменшення тиску на бізнес це підвищить керованість системи держнагляду. Тобто є багато позитивних нюансів, й власне створення Держслужби — один із наймасштабніших кроків реформування за всі роки. Його вкрай необхідно завершити.

— Як керувати таким монстром?
— Так, були побоювання скептиків щодо цього. Але подивіться на існуючу систему державного контролю, за якої кількість контролюючих органів зашкалює: споживач не розуміє, хто за що відповідає, до кого звертатися; кожен контролюючий орган намагається не вирішувати питання, а перекладати його на інші органи із суміжними функціями.

Реально ні з кого неможливо спитати за ситуацію, яка має місце на ринку тих чи інших товарів, споживачі почуваються незахищеними. Ми ж хочемо спробувати іншу модель, коли значна кількість функцій контролю за безпечністю продукції та захисту споживачів сконцентровані в єдиному органі, й він відповідає за все. Тоді й споживач, й уряд знатимуть, з кого саме спитати за якісь негаразди, до кого звертатися за захистом.

Про наслідки

— Чи є якісь розрахунки щодо зняття навантаження з держбюджету й виключення корупційних ризиків для бізнесу у зв’язку зі створенням Держпродспоживслужби?
— На першому етапі плануємо скоротити кількість персоналу на 20%, і вже прийнято відповідне рішення уряду. Але скорочення відбудеться не за рахунок інспекторів. В першу чергу оптимізуємо обслуговуючі служби, як от: працівники відділів кадрів чи бухгалтерія — цих працівників у єдиному органі не потрібно так багато, як було.

Але не можна говорити, що на даному етапі створення Держпродспоживслужби обійдеться державі дешевше, оскільки у нас вкрай низькі зарплати. Скажімо, як може ефективно і чесно працювати інспектор в Одеському торговому морському порту, отримуючи за цілодобові чергування 1,5 тис.грн. на місяць?

Якраз при скороченні чисельності ми збережемо існуючий фонд оплати праці, і наші інспектори отримають більшу заробітну платню. Водночас, розробляючи структуру нашої служби, ми врахували досвід країн ЄС. За зразок узяли досвід Нідерландів.

— Чому?
— У нас дещо схожі умови. У Нідерландах, як і в Україні, розвинуте сільське господарство. В цій країні, звідки експортується дуже багато видів сільгосппродукції, діє потужний фітосанітарний контроль.

Крім того, Нідерланди із їхнім Роттердамським морським портом, по суті, є головним перевалочним вузлом Європи. Тому в них дуже серйозний контроль на кордоні. В Україні такими воротами є Одеса та інші морські й річкові порти.

В Нідерландах дуже суворий контроль за безпечністю харчових продуктів, в Україні він має стати таким же. Більше того, у цій країні сфера компетенції відповідного контролюючого органу поширюється на питання безпечності харчової і нехарчової продукції, захисту споживачів, фітосанітарної безпеки.

Себто зараз ми маємо запровадити у себе аналогічну модель, яка вже випробувана і працює бездоганно. Але структура Держпродспоживслужби, яка є зараз, під час становлення, буде дещо відрізнятися від підсумкової.

Зараз вона буде існувати у вигляді перехідної організаційної моделі, актуальної лише на етапі трансформації старих контролюючих органів. Ця модель буде існувати лише до завершення становлення нової служби.

— Мається на увазі вирішення поточних питань?
— Головне питання для нас — кадри. Люди — це найбільша цінність. Наразі необхідно організувати конкурси, сформувати комісії, провести відбір персоналу. Також буде дуже багато роботи з передачі майна та інвентаризації. Тому кілька місяців у Службі працюватиме саме тимчасова організаційна модель.

— Схоже, у владних кабінетах не всім зрозуміло, чим наразі займаються у Держпродспоживслужбі. Олексій Павленко, міністр аграрної політики і продовольства, приміром, взагалі вважає, що її керівники блокують створення дорожньої карти з експортних операцій з насіння…
— Справа у тому, що є постанова Кабміну №442 від 10.09.14 р. (“Про оптимізацію центральних органів виконавчої влади”. — Ред.) передбачає передачу функцій з сертифікації насіння та охорони прав на сорти до Держслужби, і я як держслужбовець повинен виконувати її вимоги.

Пропозиції ж Мінагрополітики з цього питання можна обговорювати, але за участю бізнесу, який буде працювати за пропонованою Мінагрополітики системою. Наразі бізнес цих пропозицій не розуміє. Це — по-перше.

По-друге, є чинні закони (наприклад, “Про насіння і садивний матеріал”. — Ред.), в яких чітко вказано, хто і за що відповідає у сфері насінництва. Наразі відповідно до законодавства за сертифікацію та охорону прав на сорти відповідають контролюючі органи, а не міністерство.

Звідси, як бачимо, пропозиції Мінагрополітики йдуть врозріз із інтересами бізнесу і нормами чинних законів. Але ми готові обговорювати з міністерством усі питання, у тому числі внесення до законів необхідних змін, але не в публічній площині, через ЗМІ.

— Функції, права й повноваження Держпродспоживслужби в галузі продовольчої безпеки достатньо детально викладені в Законі “Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів”. Тому її планується вивести з-під дії мораторію на перевірки. Як в інших галузях?
— Є пропозиція щодо виводу із обмежень на здійснення держконтролю не тільки в галузі продовольчої безпеки, оскільки є закон європейського зразка, але й для усієї Держпродспоживслужби в цілому.

— Але, скажімо, в сфері туризму застаріла законодавча база…
— Насправді проблема полягає у правозастосовній практиці. Закони, можливо, хороші, але виконуються погано. Давайте зрозуміємо справжні причини: не треба очікувати, що інспектор з мізерною зарплатнею не матиме спокуси брати хабарі. Тому для мене одне з найважливіших питань — адекватна мотивація спеціалістів, підвищення компенсації за їх роботу з боку держави.

— Повернемося до вищезгаданого Закону. У ньому вперше виписана сервісні функції контролерів, наприклад з просування харчової продукції на зовнішні ринки. Як допомога виглядатиме на практиці?
— Зараз ми вже маємо законодавчу базу, на основі якої можемо консультувати бізнес. Але на практиці система не працює. Тобто проблема, за великим рахунком, полягає у бажанні будь-якого контролюючого органу вести таку роботу.

Ми зараз детально опрацьовуємо, яким чином це можна робити. Наприклад, готові зробити один день на місяць днем бізнесу. Тобто плануємо і проводимо регулярні тематичні зустрічі, розробляємо спільний план дій, обговорюємо проблемні питання та спільно вирішуємо їх.

Ми готові надати майданчик для такого діалогу. З урахуванням суттєвих змін у законодавстві із безпечності харчових продуктів нещодавно підготували електронну “методичку” для підприємців, написану людською мовою, — вона розміщена на сторінці Держпродспоживслужби у Facebook.

Ще один важливий нюанс. Бізнес готовий працювати за правилами, але не завжди зрозуміє, що від нього вимагають. Для цього інспектор має бути не якимось там, образно кажучи, хлопцем із палицею, а помічником і консультантом, не “паяти” одразу штраф, а пояснити зміст вимог, яких необхідно дотримуватись та можливі негативні наслідки порушення таких вимог, врешті, допомогти їх виконати.

— Ви кажете про неможливі речі, враховуючі викривлену психологію нинішніх контролерів.
— Якщо ми самі не навчимо інспекторів правильним речам, вони нізвідки не з’являться.

— Яким чином їх готувати?
— Наразі співпрацюємо із донорськими організаціями. Хочемо перейти до нового формату підготовки спеціалістів. Раніше, у межах тієї чи іншої технічної допомоги, влаштовувались закордонні навчальні програми, які насправді перетворювались “шопінг-тури” для обраних.

Ми готові просити приїхати в Україну закордонних тренерів, які б, наприклад, впродовж місяця працювали з інспекторами у лекційному режимі, а потім ще з місяць — безпосередньо на перевірках.

Ми хочемо перш за все почати з ринкового нагляду — з нехарчової групи товарів. Там відносно невелика кількість інспекторів, на відміну від ветеринарів і фітосанітарів. Якщо результат буде задовільний, поширимо цей досвід на інші сфери.

Про терміни й спротив

— Коли слід очікувати виходу інспекторів Держпродспоживслужби на ринки в прямому і переносному сенсі?
— Коли мене призначили на посаду, я був оптимістом і вважав, що цю бюрократичну процедуру можна пройти за два місяці (посміхається). Дуже часто новий орган влади створюється шляхом лише зміни вивіски або злиття двох структур, нерідко розташованих в одній будівлі.

Але і такий процес триває, щонайменше, шість-вісім місяців. Наш випадок, наголошую, унікальний; це одна із найскладніших реформ в Україні. Все ж таки ми очікуємо, що центральний апарат розпочне роботу вже до кінця поточного року.

Трансформація територіальних органів потребуватиме більше часу, але ми думаємо, що у кінці першого кварталу наступного року завершимо всі роботи.

Більше того, Кабмін вже запустив цей процес (постановою №871 від 28.10.15 р. було прийнято рішення про створення територіальних органів Держпродспоживслужби. — Ред.).

— Як він проходить?
— Єдиним міністерством, яке заперечувало проти їхнього створення, було Мінагрополітики. Вже маємо документи про те, що Держветфітослужба відмовилася виконувати це рішення уряду.

Жодного керівника ліквідкомісій у регіонах цією службою не призначено, плану заходів із ліквідації старих структур також не затверджено. А от Держсанепідслужба та Держспоживінспекція виконують цю постанову без затримок.

— Зрозуміло чому — у Мінагрополітики забирають великий шматок хліба з маслом…
— Мені незрозуміло. Всі зацікавлені в якнайшвидшому завершенні реформи, оскільки реформування затягнулося на багато місяців. Та ж сама зарплатня видається інспекторам органів, які реформуються, помісячно, шляхом подачі запитів у Кабмін, що не дозволяє виплачувати її вчасно.

В регіонах колосальні затримки — по два місяці, а то й більше. Щоб скоріше увійти в нормальний режим роботи, треба просто допомогти створити Держпродспоживслужбу, а не блокувати процес. Але Мінагрополітики блокує.

Наприклад, на засіданнях колегії Мінагрополітики та Надзвичайної епізоотичної комісії прийнято низку рішень, які фактично забороняють нам створювати територіальні органі й оптимізувати їх чисельність.

Це суперечить рішенню Кабміну про створення Держпродспоживслужби. Міністерство не може вирішувати питання, яку сферу відносин реформувати і яким чином. Це прерогатива уряду.

Більше того, на відміну від тих контролюючих органів, які підпорядковані міністерству, Держпродспоживслужба підпорядковується саме Кабміну. Але я переконаний: це тимчасовий супротив з боку старої системи.

Було б наївно вважати, що “стара гвардія” просто так відмовиться від того, що має зараз. Я говорю про позбавлення Мінагрополітики одразу двох контролюючих органів (Держветфітослужби та Сільгоспінспекції), існуюче фактично “ручне” управління всіма процесами у Держветфітослужбі тощо.

Я проводив багато реформ у різних сферах і не лише в Україні, і знаю, що відчайдушний супротив віджилого та застарілого — тимчасове явище.

Последние новости: