Україні потрібні європейські правила контролю

Україні потрібні європейські  правила контролю
480

Сергій Коваль, експерт, керівник Аналітичного центру ВГО “Європейський шлях”

Одним із напрямків процесу дерегуляції, що триває вже півтора року, є оптимізація заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Насамперед вони зачіпають інтереси малого та середнього бізнесу, одного з найбільш уразливих соціальних прошарків, яким держава зазвичай опікується за остаточним принципом.

Заходи, що реалізовані на законодавчому рівні, підприємцям наразі відомі: у цьому та у наступному роках перевірки суб’єктів господарювання, за окремими виключеннями, з обсягом доходу до 20 млн грн. за попередній календарний рік (це майже 80% підприємств та 99% підприємців) дозволяються тільки за розпорядженням Кабінету міністрів (при цьому внаслідок різноманітності законодавчих норм одразу незрозуміло, стосуються ці обмеження усіх контрольних заходів чи тільки перевірок стосовно сплати податків. — Ред.).

У свою чергу, народні депутати України, Кабмін пропонують внести до Закону “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” (далі — Закон про нагляд. — Ред.) певні зміни, що стосуються насамперед виведення окремих видів господарської діяльності з-під дії цього Закону, “вдосконалення відносин” між контролерами та тими, кого перевіряють, й фантастичного, як на мене, задуму створення єдиної автоматизованої системи державного нагляду і контролю. Деякі з цих змін (а саме пропоновані законопроектами №3153, 2531а, 2418а, 2422а) вже схвалено парламентом у першому читанні в День економічного розвитку та дерегуляції, що відбувся 12 листопада.

Виникає питання: а що далі, після 2016 р.? Напевно, його вирішуватимуть двома шляхами: або знову обмежуватимуть дію Закону про нагляд, або зніматимуть усі ці обмеження. Проте існує і третій шлях — створення принципово іншої системи державного нагляду у сфері господарської діяльності на кшталт застосовуваних у економіках найбільш розвинутих європейських країн.

Наприклад, сфера економіки Німеччини регулюється федеральним законом “Правила торгівлі” (Gewerbeordnung; перша його редакція прийнята 21 червня 1869 р.). Згідно з цим законом всебічним контролем охоплено найважливіші для споживачів групи товарів і послуг. Перед законом несуть відповідальність як контролери, так і суб’єкти господарювання.

Зокрема, §35 цього закону встановлює заборону (обмеження) на зайняття комерційною діяльністю у зв’язку з ненадійністю суб’єкта господарювання, що свідчить про доволі широке тлумачення цього поняття, а не лише в контексті порушень, допущених суб’єктом господарювання.

На відміну від Закону про нагляд, який регулює насамперед відносини між контролерами та підприємцями, німецький закон встановлює (у §38) конкретні види споживчих товарів та послуг, які обов’язково контролюються під час здійснення комерції (заради об’єктивності зазначимо, що у законопроектах, ухвалених Верховною Радою 12 листопада, теж зроблено спробу впровадити так званий ризиково орієнтований підхід. — Ред.).

За невиконання вимог закону в Німеччині доволі сурова відповідальність: за порушення, вчинене нав­мисно або з необережності (§144-148), накладається штраф у розмірі EUR1-50 тис. При цьому аудитори (перевіряючі) у випадку їх недобросовісної роботи чи приховування істотних фактів під час перевірок можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності на термін до п’яти років. Тобто кінцева мета закону Німеччини — продаж якісних товарів та надання якісних послуг.

Чи заважає система контролю у сфері економіки працювати підприємцям у Німеччині? За критеріями наявності розвинутої економіки, існування середнього класу у Німеччині як її рушія, створенням ним, зокрема, минулого року економічної продукції на EUR2,13 трлн, висновок може бути тільки один — не заважає.

Можливо, й нам слід взагалі відмовитися від діючої системи нагляду (контролю) та розпочати створювати іншу, в якій головним критерієм буде відповідальність державних контролюючих органів перед суб’єктами господарювання за випуск останніми саме доброякісної продукції чи надання якісних послуг?

Якщо ми йдемо у Європейський Союз — таку систему потрібно створити. А чи спроможне наше суспільство це зробити? Сподіваюсь, що зможе.


Последние новости: