Що таке фандрейзинг та як він працює в Україні: інтерв’ю з піонерами напрямку

Юрій Камишний, «Мальви», 1999
2287
Юрій Камишний, «Мальви», 1999

Що таке фандрейзинг, чим він відрізняється від краудфандингу, та як за його допомогою можна втілювати культурні проекти business.ua запитав у піонера методу в Україні Ольги Йосипчук з TiiOlga Agence, учасниці проекту ІнКУБатор.

Ольга Йосипчук

Коли у Вас виникла ідея зайнятися фандрейзингом? З чим це було пов`язано? Які плани Ви собі ставили на початку шляху і наскільки вони стали реалістичними?

Ідея виникла влітку 2014 року, коли я, як активіст і культуролог почала допомагати Андріївському узвозу стати чистішим, зберегти історичну спадщину і перетворитися на сучасний Монмарт, з розумними туалетами, болардами, відеоспостереженням, яке має захищати від вандалів, та свідчити усьому світу, що Київ – сучасне європейське місто. Цей час був дуже важким в плані пошуків ресурсів, тобто жоден меценат, фонд і корпорація не мали можливості і не хотіли витрачати кошти на такі проекти. Тоді я зрозуміла, що потрібно шукати можливість допомогти і зберегти найуразливіший сектор нашого суспільства – культуру. Всім зрозуміло, коли в державі війна, глибока економічна і політична криза, на культурні проекти не виділяються кошти зовсім, а культурна спадщина вимагає постійних реставрацій і підтримки, вона не може чекати – власне це і було рушійною силою діяти.

Я собі задавала питання: як підтримати митців, геніальні проекти і зберегти історичну спадщину? Мені це все не давало спокою! Я почала вивчати світові практики, досвід провідних держав – тоді я і познайомилася з таким поняттям, як "фандрейзинг". Почала активно вивчати цей напрямок і працювати в цій ніші. Я зрозуміла, що в Україні це зовсім невідома тема, яка в умовах кризи є дуже актуальною, бо дозволяє залучити ресурси і з нуля організувати проект, а в плані бізнесу є ідеальною моделлю, бо не потребує стартового капіталу, при цьому ніша є абсолютно вільною. В цей час я заснувала "TiiOlga® Agence" з девізом "Fundraising for Life!" Без перебільшень, ми є авангардом, який завдяки професійній команді зміг втілити у життя масштабні соціо-культурні проекти в найважчі часи. Я навіть не мріяла про такий успіх (про нього – трохи згодом), але нам це вдалося.

Чи був у Вас якийсь досвід до поточного роду діяльності? З чого ви почали в бізнес- фандрейзингу?

Так, у минулому я обіймала посаду топ-менеджера на одному з найбільших виробничих заводів в Україні в FMCG. Я мала великий досвід в продажах, веденні бізнесу, мала досвід роботи з тендерами, переговорами на найвіщому рівні і, звісно, великий досвід в управлінні ресурсами, як матеріальними, так і людськими. Це дуже допомогло мені на зовсім новому терені, адже фандре́йзинг (англ. fundraising) – процесс залучення грошових коштів та інших ресурсів (людських, матеріальних, інформаційних тощо), які організація не може забезпечити самостійно, та які є необхідними для реалізації певного проекту або своєї діяльності в цілому.

Чим фандрейзинг відрізняється від краудфандингу?

Це два зовсім різні напрямки залучення коштів, які в умовах світової кризи є дуже необхідними не тільки для соціо-культурних, але й бізнесових і політичних проектів.

Краудфандинг – це залучення лише коштів через прозору схему колективного фінансування. Тобто кожна людина, яка має бажання, може пожертвувати певну суму коштів під окремий проект. Ці гроші є строго підзвітні, платформа забирає від 4 до 11 відсотків за обслуговування. Якщо сума за вказаний термін назбиралася, проект отримує фінансування і потім публічно мусить відзвітувати про реалізацію; якщо сума не назбиралася, кошти автоматично повертаються кожному вкладнику. У нас наразі є три дуже хороші краудфандингові платформи, які я раджу усім стартапам і ці платформи можна поділити на три основні напрямки:

Перший – це виробничий, бізнесовий напрямок, для тих стартапів, які мають на меті виробництво, або маштабування – це унікальний проект КУБ від ПриватБанк, який я дуже раджу, адже тисячі потенційних інвнсторів мають можливість оцінити ваш проект, продукт, чи послугу і у вас шанс його реалізувати збільшується в сто разів, бо й сам ПриватБанк може зацікавитися ним і профінансувати його, на дуже вигідних умовах.

КУБ стартував саме як краудфандінговий майданчик, і в сфері фінансових компаній став першим. Тепер він займається не краудфандінгом, а класичним кредитуванням.

Другий – соціальний. Це "Спільнокошт", який допомагає збирати кошти на соціальні, творчі і інноваційні проекти.

Третій – show4me для музикантів, митців, фестивалів: це генальна світова платформа з українським корінням, яка надихнула Forbes USA та Rolling Stone USA і вони впевнено відзначили, що організація світових шоу і турне проводитиметься саме за цією платформою.

Моя агенція активно співпрацює з платформами КУБ і show4me, і разом ми втілюємо у життя важливі проекти. Ми бачимо результати успіху цих платформ, тому радимо усім. Я пропоную тим підприємцям, хто має на меті масштабування бізнесу, або має геніальну ідею подати заявку в Інкубатор ПриватБанку, в якому ми зараз перебуваємо. Це допоможе вам не лише отримати дуже цінні знання, але й втілити у життя ваш проект. Реєстрація триває, тому не зволікайте.

Фандрейзинг на відміну від краудфандингу шукає ресурси з усіх джерел і має можливість залучати не лише кошти, але й вузькопрофільних і специфічних спеціалістів, матеріальні ресурси (продукція, волонтери, обладнання тощо). Також він не має чітких рамок використання залучених коштів і їх підзвітності, як у випадку з краудфандингом. Звісно, проект мусить бути втіленим, і звітність також є. Фандрейзинг дає унікальну можливість чесним політикам і митцям втілювати у життя проекти: яскравим прикладом є передвиборча компанія Барака Обами в 2008 році, коли завдяки фандрейзингу була зібрана колосальна сума – найбільша за усю історію виборів США.

Розкажіть про свої здобутки? На шляху до успіху які помилки важливо не допустити?

Нам вдалося за ці роки допомогти організувати масштабні фестивалі і соціо-культурні проекти, зокрема: Головна Ялинка України на Софіївській площі, День захисту Дитини, Мегаподія, Країна Мрій, та ще низку проектів. Головна помилка, яку не варто допускати – це опускати руки і переставати шукати ресурси і гроші. Я під час пошуку ресурсів для Головної Ялинки 2013-2014 отримала триста листів з відмовами – в основному це були великі виробничі компанії. Але я не здавалася і, незважаючи на глибоку кризу, нас підтримали найбільші компанії і бренди, у яких соціальна відповідальність і самосвідомість на дуже високому рівні. Я вдячна компаніям Nestlé Україна, Unilever Україна, PepsiCo Україна, що змогли підтримати нас і допомогли малечі отримати подарунки, а дорослих зігрівали теплою кавою і чаєм. У той час це було надважливо через загальну ситуацію в країні.

Розкажіть детальніше про свою співпрацю з Інкубатором.

Досвід в Інкубаторі допоміг мені отримати унікальні знання у сфері маркетингу і smm, а також допоміг систематизувати і зібрати до купи величезну базу клієнтів і автоматизувати усі воронки продажів. Професійна команда менторів вказала на слабкі місця в стратегії, які ми вже усунули і вдало підвищили ефективність усього процесу загалом. Дуже важливо прислуховуватися до менторів – я особисто задаю одне й те саме питання трьом-чотирьом менторам і отримую чотири геніальні відповіді, які, поєднані воєдино, стають супер-знаряддям у моїй стратегії і роботі. Людина не може знати всього, тому завжди варто прислуховуватися і радитися з людьми, які досягли у тій чи іншій сфері вершин.

Ваші плани на майбутнє?

Головна мрія на 2017 рік – це організація великого рок-фестивалю в Києві на кшталт Sweden Rock, який має не лише збагатити казну за рахунок туристів і пошановувачів року з цілого світу, але й залучити світових і європейських зірок до проблем агресії зі сторони Росії, та покаже, що Україна є сучасною і культурною державою. Я мрію вивести Україну на світову культурну і музичну арену, бо за кордоном мусять знати про нас не лише завдяки Чорнобилю і братам Кличкам.

В чому для вас полягає українська мрія?

На мою думку, мрія по-українськи – це створення нового унікального продукту з нуля, навіть без найменьших капіталовкладень, маючи лише ідею. В умовах кризи це дуже важко, бо 95 відсотків таких стартапів помирають, навіть не народившись, вони так і залишаються у маринарних шафах своїх власників, але найсильніші виживають і стають унікальним винаходом і продуктом, що в подальшому розвинуться у великий та середній бізнес і допоможуть українській економіці рости.

Мій девіз: "Не треба їхати у світ шукаючи себе, станьте самі центром світу"!