EXPO — каталізатор економічного розвитку країн

Стратегії
Налаштування
  • Дуже маленький Маленький Стандартний Збільшений Великий
  • Стандартний Helvetica Segoe Georgia Times

За час свого існування — 168 років — зміст і характер EXPO помітно змінилися. Єдине, що лишилось незмінним, — це авторитетність події

Всесвітні виставки EXPO за своїми масштабами, суспільно-політичною та економічною значущістю є винятковими подіями. Кожна відрізняється унікальністю ідей та експонатів, неординарністю виставкових комплексів і павільйонів. Мета проведення EXPO — публічна демонстрація новітніх науково-технічних досягнень, перспектив розвитку, а також історії, традицій і культури країн-учасниць. Вони багато в чому сприяють розширенню та розвитку міжнародних економічних і наукових зв’язків. Всесвітні виставки створюють унікальну можливість живого спілкування людей, що мешкають у різних країнах, але об’єднані одними цінностями, інтересами та цілями.

EXPO сприяє збільшенню кількості робочих місць, розвитку інфраструктури цілих міст, а відтак, і економіки країн. Більшість споруд, побудованих для міжнародних виставок, використовуються як туристичні об’єкти, центри культурного обміну, науково-дослідні бази, офісні та ділові центри, житлові комплекси підвищеної комфортності, об’єкти для відпочинку та розваг.

XIX століття: демонстрація досягнень промислової революції

Англія: на старті

Перша Всесвітня виставка відбулася 1851 р. у спеціально збудованому до події Кришталевому палаці в Гайд-парку в Лондоні. Тоді її назвали “Великою виставкою робіт промисловості всіх націй”. Ідея проведення виставки належала принцу Альберту, чоловікові королеви Вікторії.

Подія значно вплинула на розвиток країни, давши потужний імпульс до створення шкіл дизайну і промислового мистецтва, міжнародній торгівлі та відносин, туризму. “Велика виставка” продемонструвала досягнення Британської промислової революції, а також передові промислові експонати різних країн-учасниць. Серед них були, зокрема, 630-тонний паровий двигун, локомотив, швидкісний пароплав, кран, вдосконалені технології виготовлення сталі, а також великі моделі тунелів та мостів.

Загалом “Велика виставка робіт промисловості всіх націй” посприяла процвітанню промисловості країни та вдосконаленню народної освіти. Британський уряд змушений був підтримати поширення серед населення технічних знань і навичок, а крім того, знань в області художньо-промислової освіти. Подія фактично відкрила “золотий вік” в історії країни — 20 років, коли Англія випереджала весь світ за розвитком промисловості та торгівлі. Її почали називати “майстернею світу”, “світовим візником” і “світовим банкіром”.

Франція: міжнародний престиж

Паризька EXPO 1855 р. проходила на Єлисейських полях під патронажем принца Наполеона та була покликана перевершити за розмахом свою лондонську попередницю. Тож виставка досить успішно продемонструвала розквіт економіки Франції.

1ergtfhygjg5reОдним з результатів події стало введення системи класифікації бордоських вин. Крім того, тут вперше були представлені вироби з бетону, алюмінію та гуми. Політичним завданням цієї та наступної (1867 р.) виставок було, зокрема, показати стабільність Другої імперії.

Паризька виставка 1878 р. повинна була відновити міжнародний престиж Франції, який похитнувся після її поразки у франко-прусській війні. Завдяки посиленій роботі організаторам таки вдалося перевершити за розмахом усі попередні виставки та залучити не менше 13 млн відвідувачів.

Спеціально до EXPO у Парижі було споруджено велику кількість об’єктів, без яких ми нині навіть не уявляємо Францію. Наприклад, Палац індустрії, на місці якого спорудили Гран-Пале (визначний культурний і виставковий центр). Головним символом виставки 1889 р. стала Ейфелева вежа, яка слугувала вхідною аркою. Також саме до цієї події було відкрито першу лінію паризького метро та тролейбусну мережу.

Якщо говорити про економічну вигоду для країни, варто відзначити, що за сім місяців роботи виставки її відвідали близько 50 млн людей; вона зібрала понад 76 тис. учасників; площа EXPO склала 1,12 кв.км; подія принесла французькій скарбниці 7 млн франків прибутку.

США: заявка на світове лідерство

Всесвітня виставка 1893 р. була присвячена 400-річчю відкриття Америки і називалася “Колумбівською”. Це була серйозна заявка Чикаго на звання лідера серед міст США, а самої Америки — на світове лідерство. Задля безпеки й безперебійного доставлення гостей до місця події в Чикаго було побудовано першу в світі колію на високих опорах (теперішня лінія “L” — Loop).

Витрати американців на EXPO виявилися не марними, адже виставка мала величезний успіх. Саме тут Нікола Тесла привернув увагу суспільства до своїх досліджень. Він демонстрував електричні лампи, що палали у нього в руках, пропускав крізь своє тіло струм та представив модель обертового магнітного поля. Саме на Третьому конгресі, що проходив в рамках “Колумбівської” виставки, були прийняті міжнародні електротехнічні одиниці, такі як ом, ватт, джоуль, фарад, вольт, генрі. І саме до цієї події молодий інженер з Іллінойсу Джордж Вашингтон Гейл Ферріс-молодший створив перше гігантське колесо огляду з кабінками для людей. До речі, на створення креслень і розробку точних специфікацій споруди інженер витратив $25 тис. власних коштів. Щоб закінчити будівництво, довелося шукати спонсорів. Під час EXPO на колесі прокаталися майже 1,5 млн відвідувачів, заплативши за 10-хвилинну поїздку 50 центів. Це принесло організаторам майже $730 тис. прибутку на тлі витрачених $250 тис. На ті часи — гігантська сума.

На основі експонатів виставки 1895 р. був створений Філадельфійський торговий музей — найбільший у світі.

ХХ століття: науково-технічний прогрес

З часом Всесвітні виставки зазнали значної трансформації як в частині організації матеріального оснащення, демонстрації досягнень, так і розвитку соціальних питань. На EXPO ХХ ст. вперше були продемонстровані винаходи та технології, якими весь світ користується й досі: кювези для новонароджених, космічні кораблі, телебачення, комп’ютер, телефон, макет атомної електростанції, потяги на повітряній подушці тощо. Зі зростанням популярності даного заходу поступово стала збільшуватись кількість країн-учасниць. EXPO перетворилися на ефективний спосіб поділитися досвідом, налагодити співпрацю та заявити про себе на весь світ.

США: китайський прорив

Про економічну вигоду не лише від проведення, а й від участі у заході наочно свідчать результати виставки 1915 р., яка проходила у Сан-Франциско (США). Адже це була важлива та знаменна подія саме для Китаю, оскільки багато високоякісних та екзотичних експонатів китайського павільйону здобули прихильну увагу закордонних відвідувачів.

2ergtfhygjg5reЕкспонати китайських розробників отримали загалом 1211 нагород, з них 57 медальйонів, 74 почесні нагороди, 258 золотих, 337 срібних, 258 бронзових медалей та 227 заохочувальних нагород. Того року Китай посів перше місце серед 31 країни-учасниці, що дозволило Республіці здобути новий образ на міжнародній арені після повалення династії Цін внаслідок Сіньхайської революції та стимулювало розвиток промислових секторів економіки.

Бельгія: тріумф радянських технологій та українського кінематографу

Перша велика Всесвітня виставка після Другої світової війни відбулася 1958 р. у Брюсселі. Серед уламків війни людям довелося відбудовувати не лише території, вони також мали відновити свою довіру до прогресу. Задля проведення виставки бельгійський уряд навіть був змушений залучити ті кошти, на які планувалося проводити державні свята річниці бельгійської революції. І ці зусилля по праву можна вважати не даремними, адже Брюссель отримав спеціально зведену до виставки футуристичну споруду Атоміум, яка визнана національним бельгійським символом і визначною пам’яткою столиці Бельгії.

Учасники виставки представили макети атомної електростанції, нові двигуни та попередників майбутніх комп’ютерів. Особливо тріумфальною ця подія стала для тодішнього СРСР. До радянського павільйону вишиковувалися черги: відвідувачі прагнули подивитися на макет першого супутника Землі, запущеного в космос за кілька місяців до початку EXPO.

Без перебільшення визначною бельгійська виставка стала для українського кінематографа. Представлений у рамках події фільм Олександра Довженка “Земля” був названий одним з 12 найвизначніших здобутків всесвітньої історії кіно. І що важливо — після виставки стрічку було реабілітовано і дозволено до показу на території СРСР.

Японія: “бенефіс” японської архітектури та робототехніки

Перша EXPO на Азійському континенті, найбільш представницька за попередні події такого роду, відбулася в Осаці 1970 р. Після поразки у Другій світовій війні Японія повністю зосереди­лася на економічному розвитку та національному відродженні.

Всесвітня виставка в Осаці залучила до участі 76 країн, при цьому низка міжнародних організацій, міст і фірм також мали окремі павільйони, а кількість відвідувачів перевищила 64 млн. 70-метрова “Вежа сонця” знаменитого художника Таро Окамото стала тріумфом дизайнерського та архітектурного задуму на той час. Під час EXPO в Осаці вперше був показаний IMAX-фільм “Дитя тигра”, розроблений канадською корпорацією “Мульті­скрін”.

EXPO-1970 сприяла розквіту транспортної системи Японії, будівництву нового житла, зростанню комерційної та туристичної інфраструктури. Подія стимулювала утворення міських агломератів у районі Кансей, центром якого є Осака, що мало велике значення для економічного розвитку країни.

Японська робототехнічна індустрія випереджала в розвитку весь світ ще з 1970-х років, коли роботи доповнили на заводах людську робочу силу. З презентацією на EXPO-1985 у Цукубі робототехніка перестала бути лише турботою університетів і наукових лабораторій, де проводились фундаментальні дослідження, перейшовши до промислового сектору. Помітним було прагнення японських компаній і фірм використовувати EXPO як свого роду рекламу. Власники підприємств розуміли, що кожен відвідувач може стати потенційним покупцем їхніх товарів, живим носієм інформації про продукцію в усьому світі.

Всесвітня виставка 2005 р. у Наґакуте довела, що на ринку робототехніки з’явилися нові гравці: до виробників автомобілів додалися найбільші компанії, що випускають електроніку, а також університети, які ініціюють нові проекти. Накопичені за останні кілька років технічні ноу-хау підготували сцену для подальшого динамічного розвитку роботобудівництва в Японії. Зараз індустрія японської робототехніки сприймається настільки серйозно, що прем’єр-міністр країни Сіндзо Абе має намір зробити роботів ключовим сегментом розвитку економіки.

Австралія: розвиток туризму

3ergtfhygjg5reНа Всесвітній виставці 1988 р., що відбулась в австралійському Брисбені, організаторам вдалося не лише досягти своїх економічних цілей, а й провести успішну промоцію Квінсленду як туристичного напряму та повністю реконструювати територію Південного Брисбена. Туризм нині є провідною галуззю третинного сектору економіки Квінсленду. Щорічно Штат сонячного сяйва приваблює мільйони австралійських та іноземних туристів. Колись провінційний та скромний, з 1988 р. Брисбен має офіційне ім’я “Місто нового світу”.

XXI століття: нова ера сталого розвитку

Якщо попередні Всесвітні виставки підкреслювали економічний прогрес, то у XX ст. особливої актуальності набули концепції “сталого розвитку”, збереження довкілля тощо. Еволюціонували не лише тематики проведених заходів, сформувалась фактично нова сфера сучасної економіки — виставкова діяльність. Вона сприяє розвитку внутрішньої та зовнішньої торгівлі, зміцненню міжнародних зв’язків, пропаганді інноваційних технологій та нових видів продукції, товарів і послуг, активізує фінансові потоки, формує інформаційне середовище, яке показує стан і тенденції розвитку галузей і товарних ринків.

4ergtfhygjg5reТочно оцінити вигоду від участі країни в EXPO досить складно, але, наприклад, нідерландський павільйон на виставці 2000 р., за оцінками деяких експертів, обійшовся приблизно в €35 млн і приніс в економіку Нідерландів близько €350 млн у вигляді різних потенційних доходів.

Недавнє дослідження організаторів EXPO-2015, що проводилась у Мілані, продемонструвало: наслідки виставки спричинили соціально-економічний­ ефект у розмірі €24,7 млрд та забезпечили до 2020 р. до 200 тис. робочих місць лише в Італії. Переважно нові робочі місця з’являються у сфері послуг: будівництво стендів, логістика, діловий туризм, транспортна галузь, роздрібна торгівля та культура. Значна кількість робочих місць створюється також завдяки новому бізнесу, який компанії започатковують безпосередньо під час EXPO. Це значно варіюється від галузі до галузі, але може становити 5-40% нових продажів.

Отже, як свідчить історія, правильний підхід до організації участі, скрупульозний підбір проектів та архітектурних рішень для національних павільйонів може позитивно вплинути на імідж країни на міжнародному рівні, а також вдало продемонструвати економічні, наукові та культурні досягнення. Це, в свою чергу, сприятиме залученню інвестицій у перспективні проекти, активізації двостороннього співробітництва та зміненню репутації країн, достойно представлених на EXPO.

 

Світлана Бовшовська