Вівторок, 23 жовтня 2018 10:46

Коли соціальної відповідальності корпорацій замало

Автор Андрій Морозовський
Коли соціальної відповідальності корпорацій замало Depositphotos.com

Корпоративна соціальна відповідальність має велику мету — сприяти гармонійному розвитку компанії та суспільства, з яким вона пов’язана. Це включає в себе діалог та взаємодію із зацікавленими сторонами та громадами для вирішення їхніх нагальних проблем. Але що робити з викликами регіонального чи світового масштабу, які не обмежуються кордонами міст і держав? Відповіддю на такі питання є 17 Глобальних цілей сталого розвитку, визначених та затверджених Організацією Об’єднаних Націй. І це вже не справа однієї чи кількох корпорацій — це спільна мета й діяльність свідомих особистостей, політиків, лідерів суспільної думки, власників бізнесу, візіонерів

Глобальне потепління може підвищити рівень Світового океану настільки, що декілька острівних держав зникнуть з мапи світу. Кількість та сила руйнівних тайфунів збільшуються щороку. Пляма пластикового сміття в Тихому океані за площею вже втричі перевищує територію Франції. Безробіття та соціальна нерівність у низці країн Близького Сходу призвели до тектонічного зрушення політичних систем, відомого як “Арабська весна”, в усьому регіоні. Війна в Сирії здійняла одну з найбільших хвиль міграції до Європи, а жорстка реакція частини громадян країн ЄС на мігрантів, у свою чергу, піднесла на європейський політичний Олімп ультраправі популістські партії.

Особливість глобального світу в значно більшій взаємопов’язаності всіх і всього. Те, що відбувається в одному куточку світу, відбивається на житті в інших. Ваша компанія або країна може бути провідним адвокатом “зеленої” енергетики та радикально скорочувати шкідливий вплив на довкілля, але економічне зростання Китаю спричиняє такі викиди в атмосферу, які зводять нанівець всі ваші амбітні ініціативи.

Подібні виклики є транскордонними — від них не сховатись за жодною стіною. Це масштаб проблем, з яким не впоратись самотужки навіть провідним корпораціям світу. Для їхнього вирішення необхідна міждержавна співпраця на світовому рівні. Саме тому 2015 р. на засіданнях Генеральної Асамблеї ООН були затверджені Цілі сталого розвитку (ЦСР) на період до 2030 р. Сталий розвиток — це концепція, яка передбачає баланс між задоволенням потреб людства та захистом інтересів майбутніх поколінь. Тобто, щоб людство вижило, воно має припинити брати у природи більше, ніж природа може відновити.

 

Цілі

Найголовніше, що затверджений ООН спектр ЦСР охоплює не лише захист довкілля — він знач­но ширший. До нього входить завдання сприяти гуманітарному та економічному розвитку світу в цілому. Адже краще мати сусідами по планеті заможні та розвинені країни, ніж навпаки. Важливим є ще й те, що дотримуватись Цілей сталого розвитку зобов’язались усі держави світу, в тому числі й Україна.

Слід зазначити, що ООН деколи критикують (і справедливо) за розлогі декларації та малоефективні дії. Так, цілі та завдання сталого розвитку не є на 100% зобов’язанням для держав. Немає також чітких критеріїв їхнього виконання. Проте в даному випадку йдеться про індивідуальний підхід для кожної країни. ЦСР — це “дорожня карта”, а не вказівник. Не можуть бути однаковими завдання для розвиненої Швейцарії та країн, що розвиваються. Кожен на власний розсуд обирає саме ті пріоритети, які дозволять йому зробити якнайбільший внесок у глобальний добробут людства.

 

Засоби

Хоча в ЦСР йдеться про масштабні глобальні виклики, транснаціональні корпорації не можуть стояти осторонь. Щонайменше, тому, що вони оперують в усьому світі. Крім того, обіги деяких компаній можна порівнювати з бюджетами великих країн. Наприклад, за минулорічними оцінками, доходи концерну Volkswagen склали $260 млрд і перевищили доходи бюджету Росії у $253 млрд. Відповідно, вплив концерну на довкілля та добробут громад у світі є колосальним.

Тому провідні компанії долучаються до Глобальних цілей сталого розвитку. Наприклад, коли президент Дональд Трамп заявив про вихід США з Паризької кліматичної угоди, десятки бізнесів підтвердили, що залишаються вірними її цілям. Це задекларували щонайменше 154 компанії з сумарною ринковою капіталізацією в $7 трлн, серед яких такі гранди, як IBM, DuPont, Amazon, General Motors, Cargill та Apple. Вони заявили, що планують скоротити шкідливі викиди вдвічі, зменшити використання води на 80%, перейти на стовідсоткове споживання енергії з відновлюваних джерел та звести до нуля свій вплив на зникнення лісів. Це вже, радше, не КСВ, а корпоративна глобальна відповідальність.

Цілі сталого розвитку не є чимось далеким та незрозумілим для українського бізнесу. Адже такі завдання, як “Скорочення нерівності всередині країн та між ними”, “Сприяння все­охоплюючій і сталій індустріалізації та інноваціям” або “Надання допомоги країнам, які розвиваються, у збільшенні обсягів експорту”, цілком вписуються у потреби компаній. Особливо якщо ми говоримо про прозорі бізнеси, які дивляться у майбутнє на 5-10 років наперед. До речі, завдання ЦСР багато в чому співпадають з метою проектів та ініціатив БІЗНЕСа, таких як “Білі” починають і виграють!”, “БІЗНЕС 100”, “Залучимо інвестиції разом”.

 

 

Національні інтереси

Цінність ЦСР для українських підприємців полягає у тому, що бізнес може випередити державу у виконанні глобальних завдань сталого розвитку. Адже навіть напередодні президентських виборів медіа чомусь не згадують про “Стратегію-2020”, затверджену того ж 2015 р. Вона окреслювала 62 необхідні реформи та визначала 25 ключових показників успішності розвитку країни. Само собою, десятки реформ ми точно не бачимо. Наразі проведено лише національні консультації щодо пріоритетних цілей та завдань сталого розвитку з профільними відомствами та експертним середовищем. Ба більше, за деякими напрямками відсутні стратегічні державні документи та плани їхньої реалізації. Зокрема, немає програм по заохоченню інвестицій та легалізації доходів. Також є лише два стратегічних документи, Енергетична стратегія та Національна транспортна стратегія, розроблені на період до 2030 р., до реалізації ЦСР.

Ми приходимо до того, що саме бізнес може стати рушійною силою вирішення будь-яких проблем і зробить це набагато ефективніше за державу. Тому прогресивні українські підприємці мають взяти ЦСР за основу власних програм корпоративної соціальної відповідальності. Ба більше, подібно до екологічних зобов’язань американських корпорацій компанії та бізнес-асоціації мають створити спільну платформу для партнерства. До речі, проект “БІЗНЕС 100” вже почав роботу з провідними компаніями по створенню “Плану .Б для України”, мета якого — побудова кращої країни у період 2020-2030 рр. Багато в чому цілі українського ділового співтовариства перетинаються з 17 Цілями сталого розвитку, такими як: гендерна рівність, подолання бідності, міцне здоров’я та благополуччя, доступна та чиста енергія, відповідальне споживання та виробництво, якісна освіта та партнерство заради сталого розвитку.

Взаємодія великого, середнього та малого бізнесу в досягненні спільної мети може стати головним проектом КСВ в Україні. І це не дивно, адже фокус буде зроблено на подоланні найактуальніших проблем, отже, проект гарантовано отримає підтримку суспільства. Чіткі завдання, підтримка громад та стійкість українських підприємців можуть зробити країну успішною і знаною у світі.

Прочитано 368 раз
Авторизуйтесь, чтобы получить возможность оставлять комментарии
NOT ROOT---counter < 0 ---not Root, not-buy, counter fail---9---0

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з найцікавішими та актуальними матеріалами.