“Прозора” інфраструктура: як державні підприємства адаптують ProZorro

“Прозора” інфраструктура: як державні підприємства адаптують ProZorro
722

Прозорі міністерства: як і що закуповує українська влада? Аналіз закупівель Міністерства інфраструктури України

Електронні закупівлі залишаються одним із найбільш актуальних та важливих питань, що обговорюються як на державному рівні, так і на рівні приватного бізнесу. Запровадження системи електронних державних закупівель ProZorro значно пожвавило інтерес до цього сектору, піднявши рівень довіри бізнесу до держави та зекономивши майже 5 млрд грн бюджетних коштів за півтора року функціонування.

У рамках спецпроекту #ПрозоріМіністерства від business.ua та електронного торгового майданчика SmartTender.biz ми публікуємо основні цифри, які відображають роботу українських міністерств у системі ProZorro: як, скільки, коли та навіщо закуповують міністерства? Цього тижня уважно роздивимося структуру й обсяги витрат Міністерства інфраструктури України.

01.jpg


Як показують дані сайту аналітики bi.prozorro.org Мінінфраструктури (по центральному апарату) за весь період проведення закупівель у ProZorro зекономило 895,12 тис. грн у той час, як очікувана сума закупівель становить 9,96 млн грн. Загальна кількість проведених тендерів на сьогодні – їх порівняно не так багато – 14, учасників – 29, а середній відсоток знижки – 13,6 %.

Якщо ж враховувати всі підвідомчі міністерству підприємства, то цифри – вражаючі. Так, за словами заступника міністра інфраструктури Дмитра Роменського, незважаючи на організаційні труднощі із запровадженням системи, ефект від роботи в ProZorro – надзвичайний.


Більше лотів

Впровадження ProZorro спочатку здійснювалося в добровільному порядку і Мінінфраструктури в цьому плані було одним з передових – ми рекомендували всім нашим підприємствам приєднатися до системи, коли ProZorro ще була пілотним проектом. І багато підприємств перейшли на цю систему ще в квітні 2015 року. У минулому році на ProZorro перейшло 106 підприємств галузі, було укладено 2,5 тисячі контрактів, сума економії тільки за минулий рік склала 56 мільйонів гривень. У цьому році, коли система ще не була обов'язковою для міністерства, у нас сума економії досягла 22 мільйонів гривень.

З 1 квітня до 1 серпня поточного року було проведено 2,5 тисячі тендерів на суму майже 1 мільярд гривень, сума економії – 155 мільйонів гривень. Ще раз повторюся, це було зроблено тоді, коли система не була обов'язковою взагалі.

По центральному апарату ми намагаємося розбивати закупівлі на максимальну кількість лотів для забезпечення максимальної конкуренції. Це дає в підсумку значну економію – іноді до 50% вартості лота.

Дмитро Роменський
Заступник Міністра інфраструктури України

У динаміці оголошення торгів пік по кількості тендерів, оголошених самим Міністерством, був у червні-липні 2016 року, очікувана вартість у червні становила 4,12 млн грн, в липні – 3,8 млн грн.

Серед ТОП-5 товарів, які закуповує безпосередньо Міністерство інфраструктури найбільшу частку (63,0 %) займає офісна та комп’ютерна техніка (як і в більшості досліджуваних міністерств), 14,0 % – пакети ПЗ та інформаційні системи, по 7,0% – транспорт і допоміжне приладдя, поштові й телекомунікаційні послуги та послуги в сфері ІТ.

Із загальної кількості тендерів завершені становлять 76,6%, серед скасованих тільки один тендер на закупівлю комп’ютерної техніки (7,1%). По одному тендеру – серед таких, пропозиції яких розглянуто й тих, що не відбулися.

02.jpg