Повстання машин. Чи замкне штучний інтелект коло фінансового зубожіння

Повстання машин. Чи замкне штучний інтелект коло фінансового зубожіння
2345

Світовий ВВП виросте на 15,7 трлн дол і досягне 90 трлн дол до 2030 року коштом розвитку штучного інтелекту. Як повідомляє Bloomberg з посиланням на доповідь PricewaterhouseCoopers, приріст в 6,6 трлн дол буде пов'язаний з автоматизацією процесів виробництва і збільшенням трудових ресурсів за допомогою штучного інтелекту. У свою чергу на збільшення світового ВВП на 9,1 трлн дол вплине зростання споживання персоналізованих і якісних товарів.

Але у цих позитивних новин є і обернена сторона. Наприклад, загрозливі масштаби безробіття, зниження платоспроможності населення та девальваційні ризики національної валюти. Ми збудуємо машини, які мають інтелект рівня людського. Машини краще за людину виконують фізичні задачі: краще рухаються, вони більш точні і здатні піднімати більші вантажі. Коли вони стануть так само розумними, як і ми, не залишиться нічого, що вони не зможуть зробити. Ми маємо бути готовими до такого майбутнього.

Скільки людей втратить роботу?

Згідно зі звітом компанії Citibank і Оксфордського університету, вже найближчим часом 47% робочих місць в США – «під загрозою» автоматизації. У Великобританії – 35%. У країнах Організації економічного співробітництва і розвитку, що продукують 60% світового ВВП – 57%.

Найгірше Китаю: там автоматизують 77% робочих місць. Китай позбавиться чи не найголовнішої конкурентної переваги – дешевої робочої сили. Саме вона стала причиною передислокації багатьох транснаціональних і багатонаціональних компаній зі всього світу.

Куди подітись людині?

Хто буде обслуговувати автомати? – Автомати. А хто буде покращувати, створювати НОВІ автомати? – Автомати.

У глобалізованому світі йдеться про величезну кількість програмістів, що постраждають. Минулого року за даними статистичного відділу ринку праці США для розробників програмного забезпечення було 671 тисяча робіт плюс додаткові близько 388 тис для розробників системного програмного забезпечення.

Працевлаштування у технічних галузях складало близько 6,5 млн людей. Згідно відомостей статистичного департаменту США, ці робітники вже у середньостроковій перспективі опиняться на межі звільнення.

Протягом найближчого часу їхня заробітна плата падатиме, а тому частина з них повинна буде переорієнтуватись на ринок послуг. Але колишні програмісти не зароблятимуть 100 тисяч доларів на рік, викладаючи математику, продаючи гамбургери, виголошуючи: «Вільна каса» або працюючи таксистом U-BER.

Наплив ще більш кваліфікованих нових працівників ще БІЛЬШЕ знизить заробітну плату, адже роботам не потрібно платити за роботу. Що лишиться людині? Базовий дохід.

Що буде з державами?

Загальний базовий дохід влетить країні в копієчку: якщо поширити його на всіх, бюджетний дефіцит збільшиться на 5% ВВП. Розширення соціальних функцій – і відповідно державних витрат – ставатиме непід’ємним для державних бюджетів і неефективним з точки зору соціальних потреб суспільства.

Очікується, що саме в період з 2015 по 2020 роки в Німеччині, Італії і Франції має відбутись децентралізація тарифних угод про заробітну платню – переведення їх з галузевого рівня на рівень підприємств. Це також забезпечить більш гнучке пристосування підприємств до мінливих умов. Хоча у працівників зникає впевненість у стабільності високої заробітної платні.

Перегляду підлягатиме механізм надання підтримки безробітним як за критерієм розмірів, так і за термінами при одночасному введенні спеціальних доплат працівникам, що мають низьку заробітну платню.

Окрім особистого зубожіння людей, постраждає ціла економіка.

Люди отримуватимуть менше грошей на витрачання – попит на товари і послуги скорочуватиметься.

Витіснення гаджетами людей із людського життя модифікує структуру споживання. Спілкування в соціальних мережах зменшує потребу в реальних побаченнях. Чоловіки дедалі менше купують квіти, запрошують жінок відвідати ресторан.

Згідно опитувань, в Німеччині серед молоді одна з причин поринання у віртуальне кохання – бажання заощадити на купівлі автомобіля та його подальшому обслуговуванні.

Менший попит означає менше акумулювання капіталу. Інвестиції, на які робляться ставки як на джерело хайтеківських прибутків, зрештою кусатимуть за руки тих, хто їх здійснює.

Століттями американська економіка пристосовувалася і посилювалася технологіями. Багато роботів, що існували 100 років тому, не існують сьогодні. Їх замінили ті, про які ніхто і не міг уявити. Наприклад, у 1870 році майже 50% американських найнятих працівників працювали в сільському господарстві, постачаючи їжу для нації.

Зараз завдяки технологічним змінам сільське господарство наймає менш ніж 2% американських працівників, які не лише повністю забезпечують потреби внутрішнього ринку, але ще й експортують продукцію.

Які це матиме наслідки для України?

Революційні зміни на ринку праці зачіпатимуть, в першу чергу, високорозвинені країни з високими доходами на душу населення. І саме ці країни приваблюють мігрантів, зокрема і з України.

Молодь, що обирає ІТ спеціальності, сподіваючись по завершенню навчання покинути Батьківщину або працювати на умовах аутсорсингу для отримання високих заробітків, навряд чи зможе віднайти притулок та гідного роботодавця закордоном.

В сфері IT залишиться попит лише на дуже висококваліфікований персонал. Це означає, що дитину вже із початкових класів слід серйозно освічувати з питань математики та елементів спеціальних напрямків у математиці: теорії множин, математичної логіки, дискретної математики, математичного аналізу, теорії графів, теорії ігор, теорії розпізнання образів, теорії методів оптимізації, теорії алгоритмів, мови програмування. Всього характерного для робототехніки.

І це все для того, щоб мати шанс знайти своє місце серед обслуговуючого персоналу для штучного інтелекту.

За нових реалій ініціатива Міністерства освіти України щодо виключення фізики, хімії, математики і ще ряду природничих наук з обов'язкової програми старших класів виглядає недалекоглядною (м’яко кажучи). Здатною в разі її реалізації без перебільшень загострити ризики національної безпеки.

Скорочення попиту на низькокваліфіковані робочі місця в розвинених країнах позначиться на зменшенні числа нелегальних мігрантів українського походження. Це стане для українського уряду певним викликом, адже вибору у останнього не лишиться: створювати робочі місця в Україні.

Скорочення експорту українців закордон призведе до зменшення притоку так званого міграційного капіталу – коштів, що заробляються мігрантами на чужині і пересилаються на Батьківщину легальними чи то нелегальними каналами. За таких обставин, платіжний баланс відреагує миттєво в бік дефіцитності, а отже девальваційні ризики гривні зростатимуть.

Тиск на бюджетний дефіцит триватиме, поки реструктуризація української економіки не забезпечить необхідний попит на робочу силу. А це означатиме, що на зменшення податкового навантаження нам з вами не слід розраховувати.

Автори статті:

Наталія Резнікова — експерт CMD-Ukraine;

Володимир Панченко — директор Інституту імені Олександра Поля.



Последние новости: