Перейти к основному содержанию

Ігор Сирота: “Дністровська ГАЕС дозволить Україні щороку заощаджувати 1 млн т вугілля та 200-300 млн куб.м газу”

вт, 09/08/2020 - 10:51

Генеральний директор Укргідроенерго — про боржників компанії, наслідки маловоддя та будівництво нових станцій

2020 р. став справжнім випробуванням для багатьох компаній енергетичного сектору. Гідроенергетика потерпала від малої водності, економічної ситуації та нестабільності на енергоринку. Втім, за  підсумками першого півріччя 2020 р. Укргідроенерго перевиконала плановий рівень прибутку майже вдвічі. Про стан справ у найбільший гідрогенеруючій компанії країни розповідає генеральний директор Ігор Сирота.

 

— Рік тому ми говорили про перші проблеми нового енергоринку, і це відбувалось буквально через два тижні після його запуску. Яка ситуація зараз?

— Працювати в умовах нового ринку Укргідроенерго нелегко. Сам закон про ринок електроенергії був збалансований, але регуляторні рішення цього року створили певні перекоси. Деформованою виявилася сама модель ринку. Зрештою, ми прийшли до того критичного стану: основний тягар PSO (Public Service Obligation  — публічних зобов’язань з обслуговування) переклався на дві державні компанії — Укргідроенерго та Енергоатом. При цьому спостерігалася пасивна реакція регулятора та уряду, коли вже стало очевидно, що накопичується заборгованість перед генеруючими компаніями. За великим рахунком, різке зростання заборгованості почалося з 2020  р. Треба враховувати, що за 2019  р. удвічі збільшилася частка “зеленої” генерації та автоматично потягнула на себе більше коштів з ринку. Якщо 2018-го частка коштів, яка припадала на ВДЕ, становила 10% від загального обсягу, то 2019-го  — вже 20%. А зараз це значення  — більше 25%, що дорівнює близько 20 млрд грн і приблизно відповідає боргам, накопиченим цього року. Зростання ВДЕ стало тригером зростання заборгованості. Крім того, на український ринок зайшов дешевий імпорт електроенергії з Білорусі. Трейдери почали грати на ринку і “опускати” його на добу вперед. Як наслідок, за перше півріччя-2020 у “Гарантованого покупця” накопичилася заборгованість тільки перед Укргідроенерго на 305  млн  грн. НЕК “Укренерго” за I  квартал цього року заборгував нам 70 млн грн. Для нашої компанії це великі кошти. Особливо враховуючи те, що 2020 р. несприятливий по водності.

 

— У травні була інформація про те, що через маловоддя компанія зменшить виробництво електроенергії на 25%. Який реальний показник, і чи змінилась ситуація через повернення дощів в Україну?

— По Дністру ситуація змінилась, а по Дніпру ми не відчули особливого поліпшення. І якщо минулого року планували вироблення електроенергії на рівні 10,5-11  млрд  кВт.год, то в цьому заклали лише 5,5-6  млрд  кВт.год. Нам довелося також скоротити практично всю інвестпрограму. Залишили тільки те, що вкрай необхідно для нас та енергосистеми. Зокрема, пуск четвертого агрегату Дністровської ГАЕС. І  йдеться лише про пуск самого агрегату, тому що на завершення робіт на всьому комплексі необхідно ще 2  млрд  грн, а ми в цьому році можемо профінансувати роботи лише на 1,4 млрд грн. Після запуску четвертого агрегату Дністровської ГАЕС отримаємо додатково приблизно 324 МВт. Це потужності, які вкрай необхідні для балансування енергосистеми України. Крім того, 2020 р. ми повинні здати ще 9-10 агрегатів після реконструкції на станціях Дніпровського каскаду, що дасть приблизно 34-40 МВт додаткової потужності.

 

— Якими є фінансові результати компанії за перше півріччя 2020 р.?

— У першому півріччі Укргідроенерго перевиконала плановий рівень прибутку майже вдвічі. Чистий дохід від реалізації продукції за пів року склав 5 967,1  млн  грн. Чистий фінансовий результат  — 1 346,1 млн грн. Аналіз фінансових показників нашого підприємства за останні роки підтверджує стабільний фінансовий стан і позитивну динаміку розвитку. Ми є сумлінними платниками податків: за підсумками роботи першого півріччя Товариство сплатило у повному обсязі свої зобов’язання до бюджетів усіх рівнів на суму 1 867 млн грн, у тому числі дивідендів на державну частку акцій — 966,8 млн грн.

— Як потужності Укргідроенерго на Дністрі допомогли зменшити наслідки масштабного паводку у  червні цього року?

— Паводок, що розпочався на Дністрі 23  червня, за масштабами був подібний до паводку, який мав місце тут у 2008  р. Як тільки ми отримали команду від Міжвідомчої комісії, що потрібно відкривати затвори,  — почали рівномірний скид води. Обсяги, що скидалися через водозливну греблю Дністровської ГЕС, були погоджені з адміністрацією міста Могилів-Подільський та Республікою Молдова. Було встановлено, що саме така кількість води не завдасть великої шкоди населеним пунктам, розташованим на ділянці нижче по Дністру. Якби не було Дністровської ГЕС, вода пішла б на Могилів-Подільський, Одеську область та Молдову, і наслідки були б більш масштабні. — Який економічний та екологічний ефект матиме введення в експлуатацію Дністровської ГАЕС? — Одразу хочеться відзначити, що гідроенергетика на сьогодні чи не єдина галузь енергетики, окрім альтернативної, де ведеться капітальне будівництво нових потужностей. У цьому контексті Дністровська ГАЕС — унікальний об’єкт. На станції вже працює три гідроагрегати: кожний потужністю 324  МВт в генераторному режимі і 410  МВт в насосному. Загальна потужність трьох гідроагрегатів становить 976 МВт в генераторному режимі. Станція щодобово виробляє від 3 до 5  млн  кВт.год електроенергії. Введення в експлуатацію четвертого гідроагрегату, що ми запланували цього року до Дня енергетика — 22 грудня — дасть змогу збільшити встановлену потужність Дністровської ГАЕС до 1296 МВт.

Всього тут буде встановлено сім гідроагрегатів загальною потужністю 2268 МВт в генераторному режимі та 2947 — у насосному, що поставить Дністровську ГАЕС на перше місце у Європі та шосте — у світі.

Якщо говорити про економічний ефект, то введення в експлуатацію Дністровської ГАЕС дозволить Україні щороку заощаджувати понад 1 млн т вугілля та 200- 300  млн  куб.м газу. Окрім економії енергоресурсів матимемо й значний екологічний ефект: на понад 2 млн т скоротяться викиди в атмосферу вуглекислого газу, майже на 7 тис.т — оксиду азоту та майже на 29 тис.т — діоксиду сірки. Окрім того, введення в експлуатацію Дністровської ГАЕС є визначальним у вирішенні гострої проблеми дефіциту високоманеврових потужностей в Об’єднаній енергосистемі України.

 

— А на якому етапі наразі реалізація проєктів з будівництва Канівської ГАЕС та Каховської ГЕС-2?

— І Канівська ГАЕС, і Каховська ГЕС-2 — наші перспективні проєкти, будівництво яких передбачене Енергетичною стратегією на період до 2035  р. По Канівській ГАЕС ми отримали дозвіл на будівельні роботи, зараз проводимо археологічні дослідження в місцях майбутнього проведення земляних робіт на території будівництва споруд ГАЕС. На сьогодні головне питання полягає у залученні інвестора. По Каховській ГЕС-2 розроблено інвестиційний проєкт будівництва станції. Наприкінці минулого року проведено громадські слухання в межах процедури обговорення Звіту з оцінки впливу на довкілля реалізації проєкту. Нині ми працюємо над розробкою землевпорядної документації. Також продовжуємо активну роботу із залучення інвестицій для будівництва нових гідрогенеруючих потужностей. Проводимо перемовини з представниками компаній Китаю, Туреччини, Японії, Німеччини. Деякі з них вже виявили зацікавленість у співпраці щодо будівництва Канівської ГАЕС та Каховської ГЕС-2.

Андрій Морозовський

Читайте також

Юлія Романцова: “Емоції і любов — це те, навколо чого побудована вся філософія нашого бізнесу”

чт, 10/22/2020 - 11:19
Генеральний директор компанії Май — про іновації у чайній та кавовій індустрії, особливості ведення цього бізнесу в Україні та кавову фабрику зі 100-річною історією.

Олег Крот: “Короткозорість народу — це короткозорість влади”

ср, 10/21/2020 - 16:33
Про інноваційний бізнес під час пандемії та рецепти успіху для IT-галузі розповідає керуючий партнер холдингу TECHIIA Олег Крот

Михайло Медко: Сегмент середній - увага максимальна

вс, 10/18/2020 - 10:50
Радник голови правління Укрексімбанку - про обслуговування середнього бізнесу в умовах трансформації державного банку.

Тетяна Авраменко: “Я — менеджер, що пройшов усі щаблі, перш ніж дійти до управління”

пт, 10/02/2020 - 10:24
Тетяна Авраменко, керуюча рестораном Veranda on the river, — героїня спецпроекту БІЗНЕСУ Women who change Ukraine

Сугімото Сатоші: COVID-19 не завадить співпраці між Японією та Україною

чт, 10/01/2020 - 13:47
Новий очільник київського офісу Японського агентства міжнародного співробітництва (JICA) Сугімото Сатоші – про японську школу в українських вишах, Бортницьку станцію аерації та фехтування на бамбукових мечах

Роман Абрамовський: "Стоячи на місці, ми нікого не доженемо"

пн, 09/28/2020 - 10:26
Новий міністр захисту довкілля та природних ресурсів України — про пульс міністра, зв'язок свідомості з кишенею та навіщо рибі енергетика