Перейти к основному содержанию

Володимир Бесараб: Після рейдерських захоплень «Дашуківські бентоніти» відновлюються на новому технологічному рівні»

пт, 09/25/2020 - 17:25

Очільник підприємства з видобутку бентонітових та палигорськітових глин — про те, як він боровся з рейдерами і переміг

Найбільше в Європі родовище бентонітових та палигорськітових глин, розташоване біля села Дашуківка в Лисянському районі Черкаської області після п’ятирічної перерви нарешті запрацювало.

В одному з найоб’ємніших за величиною покладів у світі ведуться роботи з усунення зсувів у кар’єрі, який був бездоглядним з часу припинення його експлуатації. Підприємство відновлюється поступово, але активно: самоскиди вивозять обсипаний грунт на терикони, працює потужна імпортна техніка. Відомі американські та японські лейби на бульдозерах та екскаваторах говорять про те, що ПАТ «Дашуківські бентоніти» відновлює діяльність на новому технологічному рівні.

Очолює підприємство Володимир Бесараб, голова Лисянської районної ради (2006-2010рр.), учасник АТО у складі 128-ої окремої гірсько-піхотної штурмової бригади. Адвокат за професією, Володимир п’ять років боровся проти рейдерського захоплення підприємства.

І переміг. Сьогодні вся територія Дашуківських покладів бентонітових глин повернулася у власність ПАТ «Дашуківські бентоніти». Підприємство отримало ліцензію на користування надрами, видобуток копалин і з червня цього року, відповідно до рішення судів, має повне право на відновлення своєї діяльності. Це дало впевненості акціонерам ПАТ, що їхні інтереси будуть захищені.

— Володимире Михайловичу, як могло статися, що «Дашуківські бентоніти», яке завжди було бюджетоутворюючим підприємством для району, у 2015 році перестало стабільно працювати?

 «Дашуківські бетоніти» завжди було успішним підприємством і ласим шматком для конкурентів. Податки, які ми сумлінно сплачували до держбюджету, обраховувалися десятками мільйонів гривень. Тож я переконаний, що рейдерське захоплення вони готували заздалегідь.

Схема була досить простою. Банк, з яким ми співпрацювали кілька років поспіль, повів себе неадекватно. Кожен, хто працює в бізнесі, розуміє: для розвитку підприємства, його руху вперед необхідні кредити. Ми брали кредити, сумлінно погашали їх, знову кредитувалися. А оскільки «Дашуківські бентоніти» були потужним експортером, а наша продукція, завдяки її високій якості, користувалася попитом в металургійній, машинобудівній, нафтогазодобувній, хімічній, сільськогосподарській сферах, цивільному будівництві та інших секторах економіки, то й особливих складнощів із отриманням та погашенням кредитів не було. З 2000-х років підприємство регулярно брало кредити, в тому числі, у EBRD. У 2004 підприємство було визнано найкращим позичальником ЄБРР в Україні. Закредитованість підприємства, у залежності від виробничих програм, сягала від 2 до 5 млн доларів. Тобто у нас була гарна кредитна історія, і фінансове досьє ніяк не було заплямоване.

І тут 10 липня 2015р. о 10.00 один з керівників банку ВТБ, ігноруючи рішення кредитного комітету про реструктуризацію заборгованості, продає кредит з дисконтом у 50% факторинговій компанії «Вердикт Фінанс». Ті, у свою чергу, подають позов до суду на невідому особу , що за тиждень до цього «стала поручителем» перед банком по цьому кредиту. Києво-Святошинський суд за підписом судді Дмитра Усатова і поручителя Ревізюк виносить рішення про накладення арешту на майно та корпоративні права внети ПАТ «ДБ». Об 11.00 виконавча служба приймає рішення суду до виконання. Тобто все це сталося протягом однієї години! Арештовані акції на той час були на обліку у депозитарній установі «Петрокомерцбанк», власником якого був екс-керівник «АльфаБанку» та інвестиційний радник Бондика Іван Шеховцов.

Це було початком рейдерської атаки на ПАТ «Дашуківські Бентоніти». Далі були спроба збройного захвату підприємства, підкуп та залякування менеджменту, підробка печаток і підписів, фальшування інформації і т.д. Зникла низка документів на землю, які потім нам довелося відновлювати. Без роботи й засобів до існування залишилось майже 250 працівників.

В результаті цих дій законні акціонери підприємства були тимчасово відсторонені від володіння і управління підприємством.

— Кому це було треба?

— Керувати підприємством почали представники ПрАТ «Завод обважнювачів». З 2013 року у зв’язку з початком подій на Майдані у підприємства настали важкі часи, і акціонери разом з відомою міжнародною аудиторською компанією Ernst & Young почали залучення інвесторів. Одним з перших виказав зацікавленість фактичний власник конкурентного підприємства «Костянтинівський завод обважнювачів» Віктор Бондик, і на підставі підписаного договору про нерозголошення інформації його представники отримали конфіденційну інформацію про фінансового-господарську діяльність підприємства. Серед іншого ця інформація стосувалася переговорів щодо вищезазначеного кредиту.

Конкуренти за будь-яку ціну прагнули привласнити «Дашуківські бентоніти», і головне — поклади, які становлять майже 90% всіх покладів бентонітових глин в Україні, що перебуває у промисловій обробці. Після рейдерського захоплення в результаті їхнього хазяйнування підприємство з середини 2016 року фактично зупинило роботу,  спецдозвіл на видобування не був подовжений, з другої половини 2018 року фінансова звітність навіть не подається, робітники звільнені, заборгованість по зарплатні становила майже 2,5 млн грн.

— Але навіщо знищувати підприємство, в яке можна інвестувати, оновити техніку і заробляти немалі гроші?

— Справа в тому, що у заводу обважнювачів був дефіцит сировини. Тому що їх Григоріївський рудник перебував у сірій зоні – прифронтовій території. Цей завод і раніше робив неодноразові спроби приєднатися до нашого родовища. Та не тільки до нашого, спроби були у селах Ріпки й Чеснівка, де вони хотіли зайняти землі. Але місцеві жителі не дозволили це зробити. До речі, у 2015 році, коли відбулася ця рейдерська атака, Костянтинівський завод обважнювачів перебував у передбанкрутному стані. Але після захоплення нашої компанії його фінансові показники значно покращилися, що можна побачити на сторінці емітенту на сайті Комісії з цінних паперів. 

Керівники КЗУ обіцяли великі інвестиції. Та подивіться самі, в якому стані перебувають наразі виробничі приміщення, які ми все ще відсуджуємо. За п’ять років в їх ремонт та упорядкування ніхто не вклав ні копійки. Все понівечене, потрощене, заіржавіле. Коли ж наше підприємство, згідно з рішенням судів, повернулося на свої висхідні позиції, а люди почали поновлюватися на роботі, ми всі просто жахнулися від того, який вигляд мав наш колись упорядкований кар’єр. Бур’яни сягали трохи не його верхівок, скрізь — обвали. Наш надпотужний екскаватор «Шагай» вагою 250 тонн був ущент зламаним. Ви уявляєте, скільки для цього зусиль було докладено?   

Думається, ніхто й не збирався проводити тут добувні роботи. Просто перші особи КЗУ, які незаконно отримали контроль над підприємством, зробили все, щоб знищити підприємство як конкурента.

— Ви відстоювали своє підприємство в багатьох судах. Що все ж допомогло добитися прийняття рішень на користь «Дашбенту»?

— Мене вчив мій батько Михайло Іванович Бесараб: якщо взявся за справу — завжди дій на результат. Він сам збудував на Лисянщині цілий ряд підприємств: цегельний завод, хлібзавод, ковбасний цех, рибкооперацію тощо. Кожне з них він очолював, доводив до належної потужності, створював професійний колектив. І починав будівництво нового об’єкту для розвитку економіки району. Для мене мій батько — приклад фахової і моральної відповідальності. Я теж намагаюся доводити кожну справу до кінці й діяти по правді.

Відновити «Дашуківські бентоніти» було непросто. Мені знадобилися мої юридичні знання, необхідно було постійно контролювати процес. Неодноразово стикалися з відвертим маніпулюванням законодавством. Приміром, в реєстрі судових рішень день у день з’являлися різні випадкові прізвища, у тому числі замість мого власного. Це могло бути ознакою початку чергового рейдерського захоплення.

Відбулася атака на корпоративні права, за рахунок погроз і підкупу людей, котрі відповідали за зберігання цих корпоративних прав. Ці крадії, шахраї обов’язково понесуть за це покарання. Підприємство упродовж 5 років управлялося людьми, котрі не мали законного права керувати ним на підставі судових рішень. Бо вони його фактично захопили. Та попри все ми підприємство відстояли. Попередні неправомірні рішення біли скасовані. Залишилося лише повернути виробничі потужності, які фінансова компанія переоформила на себе.

— Що ви  вже встигли зробити?

 Ми погасили 2,5 мільйона гривень заборгованості по зарплаті, яку створили наші опоненти, коли керували підприємством. Ми подовжили ліцензію на розробку копалин на території 333,6 гектари. Плануємо вже невдовзі видобувати 250 тисяч тонн на рік бентонітових та палигорськітових глин.

Ми отримали спецдозвіл на видобування, розробляється необхідна документація, щоб розпочати видобуток глини на законних підставах. Зараз розробляються інвестиційні проєкти будівництва нових цехів, орієнтованих на конкретні сегменти ринку.

Ми робимо все, щоб у найкоротші строки підприємство знову запрацювало на повну потужність. Всі виробничі, кадрові питання сьогодні вирішує підрядник ТОВ «Укрбентопром», яке очолює В’ячеслав Бабенко. Він колишній заступник начальника управління у справах сім’ї, молоді та спорту Черкаської облдержадміністрації, заступник голови Звенигородської РДА, голова Лисянської РДА в 2006-2010 роках, має десятилітній досвід роботи в керівній ланці ПАТ «Миронівський хлібопродукт». Хочу підкреслити, що за нами – мною та Бабенком - стоять акціонери підприємства, люди, які давно пов’язані з цим проєктом. Основним бенефіціаром є Юрій Кирилов, який багато зробив для цього підприємства, Костянтин Криволап, який керував цим інвестиційним проектом багато років і вивів його на найкращі фінансові показники. А також – найкраща антирейдерська юридична компанія. Місцева влада, ДПІ, районні меценати теж допомагають – без них ми б не досягли успіху. 

— Ви повернули робочий колектив?

 До нас уже повертаються працівники, які багато років віддали роботі на «Дашуківських бентонітах» і на досвід та відповідальність яких ми цілком покладаємося. Але нам потрібні нові висококваліфіковані спеціалісти — гірничі інженери, лаборанти, будівельники, механіки, технологи — фахівці в гірничо-добувній галузі. Підприємство виходить на новий рівень розвитку в своїй економічній і виробничій діяльності. Ми вже готуємося у 2021 році розпочати будівництво нового підприємства модульного типу.

При цьому ми дбаємо про захист навколишнього середовища і залишаємося соціально орієнтованими на потреби району, області й держави. Я не можу не відмітити  допомогу у нашому становленні органів державного управління. Передусім — Черкаської обласної державної адміністрації, обласної ради, управління держпраці у Черкаській області, департаменту агропромислового розвитку ОДА, Черкаської обласної податкової адміністрації та ін.

Символічно, що відновлення роботи ПАТ «Дашуківські бентоніти» відбулося в ювілейний рік підприємства — його 45-ти річчя. А це вік, коли вже є досвід і здобутки в професійній діяльності, вміння відстоювали власну позицію, долати випробування і вивірено рухатися в майбутнє, працюючи для покращення життя людей і розвитку України.

Читайте також

Юлія Романцова: “Емоції і любов — це те, навколо чого побудована вся філософія нашого бізнесу”

чт, 10/22/2020 - 11:19
Генеральний директор компанії Май — про іновації у чайній та кавовій індустрії, особливості ведення цього бізнесу в Україні та кавову фабрику зі 100-річною історією.

Олег Крот: “Короткозорість народу — це короткозорість влади”

ср, 10/21/2020 - 16:33
Про інноваційний бізнес під час пандемії та рецепти успіху для IT-галузі розповідає керуючий партнер холдингу TECHIIA Олег Крот

Михайло Медко: Сегмент середній - увага максимальна

вс, 10/18/2020 - 10:50
Радник голови правління Укрексімбанку - про обслуговування середнього бізнесу в умовах трансформації державного банку.

Тетяна Авраменко: “Я — менеджер, що пройшов усі щаблі, перш ніж дійти до управління”

пт, 10/02/2020 - 10:24
Тетяна Авраменко, керуюча рестораном Veranda on the river, — героїня спецпроекту БІЗНЕСУ Women who change Ukraine

Сугімото Сатоші: COVID-19 не завадить співпраці між Японією та Україною

чт, 10/01/2020 - 13:47
Новий очільник київського офісу Японського агентства міжнародного співробітництва (JICA) Сугімото Сатоші – про японську школу в українських вишах, Бортницьку станцію аерації та фехтування на бамбукових мечах

Роман Абрамовський: "Стоячи на місці, ми нікого не доженемо"

пн, 09/28/2020 - 10:26
Новий міністр захисту довкілля та природних ресурсів України — про пульс міністра, зв'язок свідомості з кишенею та навіщо рибі енергетика