Перейти к основному содержанию

Навчаться усі

пт, 04/02/2021 - 09:42

Цільові проєкти з впровадження фінансової грамотності від Торгово-промислової палати України

Формулювати фінансові цілі, розробляти фінансовий план, дотримуватись бюджету, виплачувати борги (а краще їх не робити), примножувати заощадження, відкладати на майбутнє — завдання, часом, доволі складні для опанування бізнесменами-початківцями. Що вже говорити про пересічних громадян. На жаль, управлінню тим, що лежить у наших гаманцях та кишенях, починають вчити запізно. Ще більшою небезпекою фінансова безпорадність загрожує тим, хто тільки-но починає опановувати непрості ази підприємництва.

При Торгово-промисловій палаті України вже 20 років діє Комітет фінансового ринку, останні 10 років в полі його уваги ще й питання соціальної відповідальності бізнесу. ТПП об’єднує здебільшого підприємства реального сектору економіки. І головним своїм завданням її фінансовий комітет вважає допомогу цим підприємствам у максимально глибокому використанні нинішніх можливостей фінансового ринку. 

За оптимальний підхід у наданні згаданої допомоги бізнесу наш комітет обрав реалізацію цільових проєктів. Зокрема, поточного року ми запускаємо нову важливу ініціативу — мережу центрів розвитку малого і середнього підприємництва SMEDC (Small&Medium Enterprise Development Centre). Такі центри розгортатимуться в регіонах як постійно діючі інкубатори та акселератори. В них підприємець зможе отримати знання, індивідуальну наставницьку підтримку, фінансування на прийнятних умовах та аутсорсингові послуги. Для цього вже формується пул акредитованих фінансових установ, консультантів та добровільних наставників (менторів).

Завжди бути при грошах

Одним з довготривалих проєк­тів комітету є “FinKeeper. Завжди бути при грошах”. Це просвітницький проєкт, присвячений фінансовій грамотності передусім громадян. Адже мало кого здивує, що Україна, за даними дослідження Організації економічного співробітництва і розвитку, посідає останнє місце в Європі за фінансовою грамотністю населення. І це прикро. Адже фінграмотність відкриває людині шлях до відчуття себе економічним суб’єктом, а не просто споживачем жалування на службі. Наступний крок — суб’єктність політична, яка неможлива без економічної. Тобто суспільно-політична свідомість не виростає без свідомості фінансово-економічної. От такий зв’язок умов життя у країні зі звичайним вмінням управляти своїми коштами.

Івагло СергійСергій Івагло,
президент ГО “Діловий клуб Партнер”, 
СЕО ТОВ “Центр зі створення сімейного капіталу”, експерт з інвестування

— Гра “Життєвий капітал” — це соціально-економічний симулятор реальності з елементами тренінгу. Ви вчитесь ефективно управляти власними ресурсами, а відтак, зможете управляти і капіталом компанії. Адже мета гри — навчити управлінців різних ланок саме ефективному використанню ресурсів.
Учасники тренінгу на чотири години занурюються у смодельовані життєві ситуації, рішення для яких вони шукають за допомогою всіх існуючих в Україні легальних фінансових інструментів: банківських депозитів, кредитів — приватних та бізнесових, грошей “під подушкою”, пенсійно-накопичувальних програм тощо. 
Під час тренінгу ментори допомагають розставити реперні точки, прокласти ідеальну траєкторію рішень, а по закінченню надають фаховий аналіз припущених помилок, вважай — фінансових уроків. Представники Торгово-промислової палати самостійно не раз запускали проєкти з фінансової грамотності. Проте поєднавши теоретичну частину з ігровою практикою, можна отримати кращий результат. 

До того ж фінграмотність є однією зі складових, а саме — пусковим елементом системи роботи з персоналом, яку зараз називають wellbeing, тобто доб­робут, або благополуччя. Адже відчуття фінансової нестійкості знижує душевну рівновагу будь-якої людини, а без неї неможлива ефективність. Крім того, якщо звичайний працівник грамотно опікуватиметься ефективністю своєї поведінки з фінансами, то це найкращий базис для його ефективності на своєму робочому місці. Більшість наших співгромадян страждають від синдрому навченої/набутої безпорадності (такий психічний стан), що означає стійку со­ціальну депресію. Через активні методи підвищення фінансової грамотності кожен працівник опановує способи розривати пута згаданої безпорадності. Він розуміє, що може бути ефективнішим як у своїй фінансовій поведінці, так і у виробничій діяльності.

Тому заходи програми “FinKeeper. Завжди бути при грошах” націлені значною мірою на працівників підприємств з метою розвинути в них вміння управляти власними видатками, зокрема й завдяки збільшенню надходжень через підвищення продуктивності своєї праці. Для цього застосовуються, перш за все, ігротехнічні підходи від учасника програми ГО “Діловий клуб Партнер” з його розробкою — настільною грою “Життєвий капітал”. Також в арсеналі програми такі інструменти, як робота в групах, розбір практичних кейсів, індивідуальні консультації.

Майбутнє кожного

Пенсія — майбутнє кожного. І  поки держслужбовці та політики не можуть дати собі раду з пенсійною реформою, не одне покоління українців вже дожило до такого майбутнього. Успадкована нами солідарна пенсійна система годує пенсіонерів тим, що відбере у працюючих під обіцянки годувати останніх у старості тим, що відбере у тодішніх працюючих. Всім зрозуміло, що такий підхід повністю луснув. А він і не міг не луснути, бо за фактом є фінансовою пірамідою. І от у нових (останні років 40) демографічних умовах ця піраміда перевернулася. Тих, хто виходить на роботу і робить внески, все менше за тих, хто розраховує на виплати. Власне, в Україні обсяги цих двох множин зрівнялися. Працюючому нині треба заробити на себе, на своїх неповнолітніх дітей, а ще й на пенсіонера.

Вихід відомий всім — перехід до індивідуального накопичення коштів для власної пенсії. Тільки проблему пенсії це вирішить для тих, хто стане пенсіонером не менше як за 15-20 років. Пенсію ж нинішнім пенсіонерам та пенсіонерам найближчих двох десятиріч може забезпечити тільки зміна бази обрахування цієї пенсії на більш стабільну та ширшу, ніж зарплата працюючих. Проте ця міра тимчасова. Радикальним рішенням є все ж таки накопичення пенсії. І вже понад півтора десятки років люди організовано накопичують собі на пенсію добровільно.

Гавва ОленаОлена Гавва,
фінансовий радник родин, регіональний керівник ГО “Діловий клуб “Партнер”

— Я тривалий час консультую людей з питань збереження, заощадження та накопичення грошей.  Кожен із сотень моїх колег по ГО "Діловий клуб "Партнер" знає, що питання, як накопичити на майбутню пенсію, є найболючішим: як з тим розібратися? куди саме можна відкладати гроші, аби їх не втратити? а ще й на тривалий час?.. До того ж цей продукт трохи складніший, порівняно з тим самим банківським депозитом, наприклад. 
Аби розібратися в тому, який саме НПФ обрати для себе, слід дотриматись низки параметрів. Показник відкритості НПФ — це один з елементів надійності, і його треба враховувати при обранні “свого” пенсійного фонду. Незалежні експерти час від часу складають Рейтинг відкритості таких фондів. Серед показників, зокрема, враховані відкритість інформації на сайті, дані про компанію з управління активами фонду, прозорість структури портфеля, а також, чи не був той чи інший фонд пов’язаний з неприємним скандалом. Для первинного аналізу цього цілком достатньо. 

Світовий досвід свідчить, що інститутом, який найкраще пасує для довготермінових накопичень, тобто пенсійних, є накопичувальні пенсійні фонди (НПФ). В Україні — недержавні пенсійні фонди, які не варто плутати з перерозподільчим Пенсійним фондом України.

Багато хто вважає, що у нас неможливо надійно накопичувати вдовгу. І помиляється, як це завжди відбувається з більшістю. Багато які недержавні пенсійні фонди за згадані півтора десятки років при всіх струсах, що у нас відбулися, зберегли валютну вартість вкладених коштів. Запорукою цього були не імениті засновники і не обсяг коштів у фондах, а якісне і зважене управління його активами.

Саме щоб допомогти звичайному громадянину зрозуміти, з яким НПФ краще мати справу, наш комітет вже кілька років проводить рейтинг їхньої відкритості. Адже саме відкритість дозволяє чіткіше зрозуміти політику НПФ, зміст рішень при управлінні пенсійними коштами, а відтак — зробити висновок про підходи до такого управління і загалом його надійність.

Слід мати на увазі, що оцінювались для рейтингу тільки відкриті НПФ, тобто лише ті, до яких можуть вільно звертатись будь-які особи. На відміну від корпоративних чи професійних. Показники для визначення рейтингу розробляли експерти комітету. А от аналіз політики НПФ для визначення рейтингів здійснювали фінансові консультанти, які працюють з простими громадянами. Відкритість будь-якого інституту націлена на його споживачів, яким для НПФ і є громадяни.

Автор: Олег Лиховид, голова Комітету фінансового ринку та з питань соціальної відповідальності бізнесу при ТПП України

Читайте також

«Оплата частинами» від Привату: збільшуємо обсяг продажів на 30% протягом кварталу

пн, 05/24/2021 - 09:00
У сучасному світі реклама вже давно не єдиний інструмент збільшення продажів.

Як оформити терміновий онлайн кредит без відмови?

пт, 04/23/2021 - 09:57
Вам потрібна термінова грошова позика без відмови, але у вас немає часу звернутися до банку? Мікрофінансових організація або МФО - це миттєве розв’язання ваших проблем.

Договір за новими умовами

ср, 04/07/2021 - 18:20
Як інвестиції у сталий розвиток стають елементом фінансової стратегії та роботи з ризиками

Життя переможе

вт, 04/06/2021 - 15:50
Сегмент страхування життя не уникнув трансформацій через пандемію, але багато у чому знайшов для себе користь

Антикризове убезпечення

вт, 04/06/2021 - 15:16
Цифра, медицина, транспорт та подорожі — чим жив страховий ринок у 2020 р. та які прогнози на 2021-й

Янко Ніколов - “Сьогодні ми активно працюємо над цифровими рішеннями для добровільного медичного страхування ”

пн, 04/05/2021 - 15:25
Голова правління страхової компанії Євроінс Україна