Перейти к основному содержанию

Здати ломбард: як небанківські фінанси переходять під контроль НБУ

вт, 07/21/2020 - 14:36

Закон про “спліт”: що чекає на небанківські фінансові установи.

Початок липня став своєрідним днем “ікс”, на який більше ніж півроку очікували небанківські фінансові установи: згідно із Законом #79-ІХ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг” (так званий Закон про “спліт”), Нацкомфінпослуг віддав свої повноваження щодо регулювання фінансових небанківських ринків НБУ та Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).

Так, НБУ муситиме не лише регулювати, а й контролювати роботу кредитних спілок, ломбардів, страхових компаній, установ фінансового мікробізнесу (на кшталт “Гроші до получки” чи “Швидкі кредити”) тощо.

Однак до 1 січня 2021 р. діятиме так званий перехідний період, коли Нацкомфінпослуг та Нацбанк працюватимуть разом, а потім перша піде в історію, залишивши другій установі всі функції фінансового регулятора для небанківських компаній.

Нацбанк успішно рапортує

Чи готові компанії цього чималого за розмірами ринку до такого “теплого” прийому? І чи готовий НБУ до свого значно розширеного регуляторного права?

“Національний банк готовий до переходу під регулювання та нагляд НБУ учасників ринку небанківських фінансових установ. Підготовча робота для цього вже добігає кінця, все відбувається за графіком. Зокрема, було змінено структуру НБУ, утворено нові підрозділи та розширено функціонал існуючих підрозділів, щоб забезпечити можливість з 1 липня повноцінно виконувати функції з регулювання ринків небанківських фінансових послуг. Завершено також проведення конкурсів на посади керівників новостворених департаментів, зараз переможці конкурсів проходять необхідні формальні процедури”,— йдеться у відповіді на офіційний запит журналу БІЗНЕС до головного фінансового регулятора.

National Bank of Ukraine new

У НБУ додають також, що понад 1300 компаній вже пройшли реєстрацію на сайті регулятора для подачі звітності, а 30% учасників ринку безпосередньо брали участь у подачі звітності.

Крім того, Нацбанк підготував та показав ринку бачення майбутнього регулювання у шести “Білих книгах” за основними сегментами ринку. Ключові ідеї документів ляжуть в основу законопроєктів і регуляцій, що готуються фахівцями НБУ у тісній співпраці з учасниками ринку.

Отже, керівники НБУ з питань підготовки до впровадження Закону про “спліт” звітують лише про позитив та декларують повну готовність до того, щоб стати мегарегулятором різних фінансових компаній.

“Ми не готові”

Ще півроку тому представники ломбардів, макрофінансових організацій, страхових компаній, кредитних спілок дуже критично ставилися до ліквідації Нацкомфінпослуг та передачі функцій регулювання діяльності своїх компаній до НБУ. Нині критикують цю задумку, яка вже стає реальністю, далеко не всі. Проте такі спілки та окремі компанії на ринку є, і вони мають свої вагомі аргументи.

“Для нас питання полягає, радше, в тому, чи готовий НБУ та чи зможе якісно виконувати функцію регулятора. Керівники Нацбанку заявляють, що регулятор на 90% готовий до “спліту”. Проте для багатьох з тих, хто бере участь у процесі передачі повноважень, ситуація виглядає інакше. Ми відзначаємо цілий перелік факторів, які свідчать, що НБУ належною мірою не готовий до цього, починаючи з програми антикризових заходів для небанківського ринку, відсутності необхідних нормативних актів і закінчуючи нездатністю повною мірою приймати фінансову та регуляторну звітність небанківських фінустанов”, — зазначає В’ячеслав Черняховський генеральний директор асоціації “Страховий Бізнес” .

За його словами, Асоціація, враховуючи поточну кризову економічну ситуацію та її наслідки, наполягає на відтермінуванні запровадження “спліта” щонайменше на півроку. А НБУ в цей час має зосередитись передусім на виконанні основних функцій по веденню монетарної політики та підтримці стабільності грошової одиниці.

Задля переконливості своїх слів пан Черняховський наводить цікаві цифри. Так, у І кварталі кількість договорів страхування (крім обов’язкового страхування від нещасного випадку на транспорті) скоротилася на 6,9% — до 17,8 млн шт. Кількість договорів страхування з фізичними особами зменшилася на 9,2% — до 16 млн шт.

lombard1

За інформацією Нацкомфінпослуг, зниження валових страхових премій відбулося майже за всіма видами страхування, зокрема, в страхуванні майна — на 43%, страхуванні від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ — на 49,2%, відповідальності перед третіми особами — на 41,1%, вантажу і багажу — на 39,1%, фінансових ризиків — на 19,3%. Новий же Закон підвищує вимоги до капіталізації компаній, що в нинішній ситуації може ускладнити їм і без того непросте життя.

Скорочення та “спліт”

Чи підуть з ринку компанії, які не витримають випробування часом та не зможуть виконувати нових правил від Нацбанку?

“Безпосередньо 1 липня, звичайно, компанії не почнуть закриватись. Але, за нашими прогнозами, якщо не зробити певні коригування у вимогах та регулюванні, то у найближчий рік з ринку можуть піти від 60 до 100 страхових компаній, тобто кожна друга. Маю інформацію, що декілька десятків компаній вже готуються до припинення роботи, — зазначає пан Черняховський. — Найгірше, що здебільшого це будуть невеликі регіональні страховики, які нормально працювали десятки років, виконували зобов’язання перед клієнтами та партнерами, надавали якісні послуги, забезпечували робочі місця та сплачували податкі, але вони не витримають нових завищених та непропорційних вимог з капіталізації”.

На це керівники Нацбанку у своїй відповіді БІЗНЕСу зауважують, що скорочення на ринку страхування відбувалися навіть і без запровадження змін у регулюванні. Зокрема, за дев’ять місяців минулого року зі страхового ринку “пішла” 51 компанія (18% кількості станом на кінець 2018 р.). “Більшість з них, відповідно до вимог законодавства, залишили ринок, оскільки не вели страхової діяльності понад шість місяців або прийняли рішення здати (анулювати) ліцензії. Відтак зарано прогнозувати конкретні зміни у кількості гравців на ринку до більш ґрунтовного аналізу його стану після 1 липня та безпосередньо появи нових нормативно-правових актів”, — додають вони.

Depositphotos 371503602 xl 2015

Звісно, регулятор має свою рацію, і цими викладками також не можна нехтувати. Щодо капіталізації, то у НБУ зазначають: враховуючи, що регулювання певний час лишатиметься незмінним, очікується, що для небанківських фінансових установ майже нічого не зміниться, крім адреси, на яку необхідно звертатись для подання звітності чи вирішення поточних питань. “У разі ж виникнення будь-яких проблем Національний банк готовий оперативно вирішувати їх у тісній співпраці з ринком та дотримуючись принципу прозорості”, — резюмують експерти.

Примітні негативи

Один із керівників кредитної спілки, який побажав себе не назвивати, зазначив, що нічого доброго для своєї компанії від передачі функцій регулятора він не очікує. За його словами, саме НБУ останнім часом надає команди банкам, щоб ті вводили заборону на переведення коштів клієнтам кредитної спілки. І таке відбувається з 1 січня 2020 р. Тобто, на думку респондента, Нацбанк ще задовго до початку перехідного періоду показує, на що він здатний.

Своє бачення вимог щодо капіталізації дрібних компаній висловлює і Вікторія Волковська, генеральна директорка Асоціації фінансових інституцій: “Можливо, таким фірмам доведеться припинити діяльність не стільки через неможливість виконати цю умову, скільки через те, що будь-яка зміна правил вимагає додаткових видатків. Чи зможуть вони їх собі дозволити з урахуванням того, що весь ІІ квартал більшість компаній працює у збиток? Так, за даними Асоціації фінансових інституцій, за період карантину обсяг кредитів, виданих небанківськими фінансовими установами, скоротився у 2,5-3 рази”.

Експертка підкреслює: справа не у зменшенні попиту на споживчі кредити. Головна причина, через яку небанківські фінустанови скоротили кількість виданих кредитів, на її думку, полягає у великих ризиках неповернення.

За даними фінансових компаній — членів Асоціації, обсяги неповернених кредитів за період карантину збільшилися вдвічі й в середньому склали 40%. Тоді як 2019 р. цей показник становив лише 20%.

Деякі експерти, теж активні учасники ринку, зазначають, що все ж таки залишаються без одного з головних важелів впливу небанківського фінансового ринку на регулятора — можливості через громадський орган останніх обговорювати всі питання із Нацбанком. Таке, до речі, було за часів, коли компанії регулювалися Нацкомфінпослуг.

НБУ, як ми казали вище, всі ці зауваження відкидає й вкотре наголошує на активній співпраці з гравцями ринку та плідних консультаціях.

“До того ж учасники ринку лишаються без захисту від дій регулятора у випадку їхнього оскарження, адже на ринку відсутній відповідний апеляційний орган. Нормативно-правові акти Нацбанку також вже п’ять років не реєструються у Міністерстві юстиції. Тобто регулятор робить що йому заманеться, і фактично ніякої управи та контролю за його діяльністю немає та й не буде”, — акцентує один з експертів БІЗНЕСУ, який просив не називати його.

Він також переконаний у тому, що нормативно-правові акти, які ухвалюватимуться після 1 липня, не будуть позитивними для фігурантів ринку.

Страховики, своєю чергою, зазначають: виходячи з того, які пропозиції та документи продукує НБУ для страхового ринку, стає зрозуміло, що його співробітникам не вистачає практичного досвіду здійснення регулювання та нагляду за небанківськими фінансовими установами. “Майже всі співробітники, які зараз займаються в НБУ питаннями страхового ринку, ніколи на ньому не працювали і, відповідно, не мають необхідних компетенцій. Перспектива також досить сумна: кількість спеціалістів з досвідом роботи у Нацкомфінпослуг, що будуть прийняті до штату НБУ, є дуже незначною. Так, з 264 співробітників комісії до роботи в штаті НБУ запрошено близько 20 осіб, що є абсолютно недостатнім для збереження інституціональної пам’яті регулятора”, — зазначають в асоціації “Страховий бізнес”.

До НБУ питань немає

Заради балансу слід означити й іншу, позитивну, точку зору. Зокрема, Юлія Рожкова, директорка Всеукраїнської асоціації ломбардів, вважає, що більшість нововведень щодо ломбардного ринку є прогресивними і розширюють можливості для його учасників.

“Йдеться і про розширення видів фінансових послуг для ломбардів, наприклад, можливість надання послуг з обміну валют в готівковій формі, а також те, що діяльність з надання фінпослуг вже не буде виключним видом діяльності. Щодо вимог до власного капіталу у розмірі 500 тис.1 млн грн., то вони не є новими — ринок вже давно їх виконує”, — розповідає Рожкова.

Depositphotos 168913818 xl 2015

Що ж стосується компетентності фахівців НБУ, то директорка Всеукраїнської асоціації ломбардів переконана: вони мають настільки високий професійний рівень, що навіть не будучи “вузькопрофільними” фахівцями у ломбардній галузі, дуже якісно підготували “Білу книгу” для цього сектору.

При розробці вказаного документа, наголошує експертка, ними вивчався та використовувався світовий досвід діяльності ломбардів та систематично організовувались комунікації з представниками українського ломбардного ринку.

Тієї самої думки додержуються й компанії та громадські організації інших підгалузей.

Нацбанк, своєю чергою, на закиди противників “спліту” щодо дефіциту фахівців зазначає наступне: готуючись до отримання нових повноважень в межах проєкту “спліт”, установа здійснює донабір понад 100 співробітників. Пошук працівників наразі триває, і до роботи запрошуються високофахові спеціалісти ринків із Нацкомфінпослуг. Втім, станом на 15 червня, начебто, вже закрито 89% вакансій.

Звісно, перехід під “крило” Нацбанку фігурантів небанківського фінансового ринку робить його потужним мегарегулятором. За словами фахівців, у європейській практиці таких прикладів майже немає. І це, мабуть, для демократичної країни виглядає не досить прийнятним...

Тим часом Нацбанк наділено широкими повноваженнями та як регуляторними, так і караючими функціями. Проте наглядового органу, який би чітко контролював діяльність самого головного фінансового регулятора, в Україні просто немає.

Але, з іншого боку, можливо, НБУ буде зручніше, “обійнявши” практично весь фінансовий ринок, наводити там лад.

Читайте також

Здати ломбард: як небанківські фінанси переходять під контроль НБУ

вт, 07/21/2020 - 14:36
Закон про “спліт”: що чекає на небанківські фінансові установи.

Грошова місія: як працює кредитна програма “5-7-9%”

вт, 05/26/2020 - 15:52
БІЗНЕС розбирався, чому так і не запрацювала програма доступних кредитів для бізнесу

Активна фаза: Боротьба за активи збанкрутілих банків триває

сб, 05/16/2020 - 22:02
Світлана Рекрут, директор-розпорядник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

Ставка з ризиком: Доходність активів страховиків може знизитись на 40-50%

сб, 05/16/2020 - 19:46
Олександр Залєтов, член Нацкомфінпослуг

Цифровий агент: Страхова компанія у смартфоні — це вже реальність

сб, 05/16/2020 - 18:55
Олександр Петриченко, co-founder, CEO ProfITsoft

Переможним кроком: методологія Фінансового Оскару

пт, 05/15/2020 - 09:36
Методологія рейтингу “Фінансовий Оскар 2019 року” — як ми визначали найкращих